З 20 по 30 вересня на території Київського району Полтави проводились профілактичні заходи, спрямовані на стабілізацію оперативної обстановки на вулицях та в інших громадських місцях. Крім заходів, що проводились в межах жилих зон, працівники Київського райвідділу міліції міста Полтави разом з бійцями спецпідрозділу «Беркут» та військовослужбовцями внутрішніх військ, із застосуванням службових собак здійснили прочісування лісових масивів, які знаходяться на території району.
Під час огляду так званого «Гришкіного лісу», який розташований неподалік селища Яр, працівники райвідділу зупинили молодого хлопця, який прогулювався лісосмугою. На запитання міліціонерів він відповів, що живе неподалік і вийшов просто подихати свіжим повітрям. Однак в голосі та поведінці молодика правоохоронці помітили хвилювання – це їх насторожило і вони вирішили провести огляд його речей. В кишенях було пусто, а от у невеликому рюкзакові, який висів за спиною, серед інших речей, виявився ніж та чорна спортивна шапка з прорізаними під очі та рот отворами.
Працівники міліції знали, що протягом останніх місяців поблизу «Гришкіного лісу» було скоєно два пограбування жінок. Хоча добре розгледіти злочинця потерпілі не змогли, тому що це сталось у вечірній час, однак і одна, й інша стверджували, що нападник був саме у чорній спортивній шапці з вирізаними під очі та рот дірками, а також з ножем. Крім цього, по голосу, яким грабіжник кричав на них, обидві потерпілі зробили висновок, що він був ще зовсім юним. Зважаючи на це, правоохоронці відразу запідозрили, що це і є саме той злочинець, якого вони вже декілька місяців розшукують. І міліціонери не помилились.
Грабіжником виявився 15-річний мешканець нашого міста, студент 2-го курсу одного з технікумів Полтави. Під час спілкування з працівниками Київського райвідділу міліції Артем (ім’я змінено) повністю зізнався у заподіяному та повідомив, що до скоєння злочинів його підштовхнули непорозуміння та постійні суперечки з батьком, який примушував його… вчитись у технікумі.
Із двох років хлопець, разом із старшою сестрою, жив і виховувався без матері. Щоб прогодувати сім’ю батько багато працював і часу на догляд за дітьми у нього було зовсім мало, саме тому, коли Артемові настав час іти до школи – вирішив віддати його не в звичайну школу, а у школу-інтернат. Протягом перших трьох років перебування в навчальному закладі, за словами юнака, батько щовечора забирав його додому, а потім, можливо через зайнятість, а можливо й через небажання це робити, почав приходити й забирати додому лише на вихідні. У 2008 році хлопець закінчив 9 класів школи-інтернату, оцінки в атестаті були у нього не найкращі, тому до десятого класу дорога була закрита. В даній ситуації юнак вирішив йти навчатись далі – здобувати професію. Він дуже хотів вступити до Політехнічного коледжу на електромеханіка, однак батько вирішив по-іншому – в нього були знайомі в одному з технікумів нашого міста, то ж син вступив саме туди. За словами юнака, спеціальність, яку прийшлось здобувати, йому не подобалась, тому вже через декілька місяців навчання він почав прогулювати заняття. Замість того, щоб отримувати знання - вештався містом та проводив час у своє задоволення, гроші в нього були, адже батько, який на той час займався євроремонтами, мав непоганий заробіток і давав йому на дрібні витрати.
За прогули занять та небажання вчитись батько часто сварив хлопця, намагався все ж направити його на потрібну стежку, однак ці спроби не приносили результату. Коли влітку цього року Артур не зміг здати іспити за перший курс - він в черговий раз у словесній формі взявся за виховання сина. В результаті конфлікту, у червні цього року юнак вирішив на декілька днів піти з дому у «Гришкін ліс», який знаходився зовсім поруч. На другий день перебування в лісі, Артемові, з його слів, захотілось їсти, грошей же у нього не було. Замість того, щоб повернутись додому, чи поїхати до бабусі, у якої часто гостював, він вирішив відібрати гроші у жінок, які проходили поруч. Дочекавшись темноти, він одягнув на голову заздалегідь підготовлену шапку з дірками під очі і рот, та пішов за жінкою, яка проходила біля лісосмуги у напрямку селища Яр. Порівнявшись з нею, хлопець вирвав з її рук сумку та побіг у ліс. Коли переконався, що його не переслідують, забрав гроші, які знаходились всередині (першого разу їх було 80 гривень), а саму сумку із її вмістом викинув. В той же вечір, за словами грабіжника, гроші він витратив на продукти харчування та солодощі.
«Другий злочин молодик скоїв уже у вересні, коли в черговий раз пішов з дому, – розповідає заступник начальника Київського райвідділу підполковник міліції Георгій Карпіченко. - Провівши декілька днів у тому ж «Гришкіному лісі» та розтративши гроші, які у нього були, він знову підібрав підходящу жертву та пограбував її. Діяв хлопець за аналогічною схемою, лише на цей раз для більшої надійності узяв із собою ножа. Напад здійснив точно на тому ж місці, що й попередній: із вирваної сумочки забрав на цей раз уже 180 гривень і знову потратив їх, за його словами, на солодощі та продукти харчування».
Хто знає, скільки ще походів з дому та пограбувань невинних жінок заради задоволення свого апетиту міг би здійснити молодик, зважаючи на те, що чергову прогулянку лісом він здійснював із ножем та маскою. Однак, завдяки діям міліціонерів найближчі декілька років про це йому прийдеться забути, та й проблем із харчуванням у нього, напевне, не буде – відповідно до порушеної кримінальної справи за статтею 186 Кримінального кодексу України (грабіж), йому загрожує до чотирьох років позбавлення волі.