Краєзнавчому музею загрожує будівництво нової адмінбудівлі міськвиконкому

Через будівництво нової адмінбудівлі Полтавського міськвиконкому по вул. Коституції,4 краєзнавчий музей буквально «тріщить по швах». Шляхи порятунку культурної споруди шукали на нещодавній нараді під головуванням заступника голови облдержадміністрації Андрія БАРАНОВА.

В ЕПІЦЕНТРІ КАТАКЛІЗМІВ І СУПЕРЕЧОК

Подальшу долю музею із бурхливими дискусіями вирішували, окрім уповноважених фахівців обласної та місцевої влади, науковці профільних інститутів Полтави, Харкова, Запоріжжя. Останні виконували функцію «третейських суддів», оскільки погляди полтавських та харківських вчених щодо методів урятування пам’ятки розбіглися. Також з’їхалися представники відповідальних державних органів, зокрема, перший заступник голови Державної служби з питань національної культурної спадщини Яків ДІГТЯР, директор філії у Полтавській області «Полтавадержбудекспертиза» Петро ТИШКЕВИЧ, начальник Інспекції державного архітектурно-будівельного контролю у Полтавській області Григорій ЗІРКА, представник Центру охорони та досліджень пам’ятки археології Олександр СУПРУНЕНКО та інші.

Хоча питання – хто винен у руйнації унікальної споруди? – не втратило своєї актуальності, присутнім вдалося зосередитися на важливішому – що робити? Андрій БАРАНОВ, зокрема, зазначив: «Умова, за якої Державна служба з питань національної культурної спадщини давала дозвіл міськвиконкому на зведення адмінбудівлі в історичній частині міста – попереднє проведення заходів із збереження пам’ятки архітектури – не виконана. Хоча управління капітального будівництва облдержадміністрації заздалегідь надало Полтавському міськвиконкому відповідний проект. Це так звана протифільтраційна завіса, яка, на нашу думку, зупинить підтоплення і подальше руйнування музею. Адже тепер ми маємо проблему, яку підтверджують всі фахівці: у стінах культурного закладу з травня минулого року розкриваються старі тріщини та з’являються нові, становлячи реальну загрозу для нього. Ми з вами повинні вирішити – що робити сьогодні, враховуючи два фактори: новобудова поруч з пам’яткою національного значення вже зведена, а подальша реконструкція музею, яку ми розпочали, до речі, у 2007-му, наразі недоцільна».

Яків ДІГТЯР висловився з цього приводу категоричніше: «Мене відверто дивує позиція представників міста, які ховають голови в пісок і говорять, що спорудження їхньої адмінбудівлі не мало ніякого впливу на нинішній жахливий стан музею. Гідрогеологічна ситуація навколо нього справді складна – але вона була такою і раніше. Сто років він простояв попри підтоплення і підземні пустоти, чи не так? Крім того, якщо у фахівців міста виникли сумніви щодо протифільтраційної завіси, чому не було прийняте альтернативне рішення для збереження пам’ятки? А сьогодні встановлення такої завіси ускладнене, оскільки адмінбудівля майже зведена, навколо неї з’явилися паркан 3,5 метри висотою і зроблений благоустрій».

Натомість начальник управління капітального будівництва Полтавського міськвиконкому Володимир ГОДНЯ, яке виступає замовником робіт із спорудження новобудови (їй у народі дали назву «будинок зустрічей мера») – разом із харківським науковцем-гідрологом Анатолієм ГОЛОВКОВИМ висловили іншу думку. Вони запропонували встановити точний діагноз руйнування музею, для чого необхідно близько 300 тисяч гривень з обласного бюджету, 12 дослідних свердловин навколо пам’ятки та рік спостережень за ними. Ніхто з присутніх навіть не здивувався, що обіцянка фінансової підтримки такого проекту з боку міста не прозвучала. Якова ДІГТЯРЯ обурило інше – неприпустиме зволікання. «Цю весну будівля музею ще простоїть, а наступної її вже не буде! Фахівці-інженери прекрасно знають, що тріщини розходяться повільно, але потім будівля просто завалюється. У першу чергу треба вжити заходів з порятунку будівлі», – запевнив він.

Його думку поділяє начальник управління містобудування та архітектури облдержадміністрації Юрій ПЕТРУК, адже будь-які дослідження зони забудови мають проводитися своєчасно: до зведення нової споруди, а не після. З повагою ставлячись до рішення містобудівної ради Полтави, він переконаний: «Будівництво адмінбудівлі в охоронній зоні пам’ятки національного значення є містобудівною помилкою».

ШЛЯХИ ВРЯТУВАННЯ МУЗЕЮ

Якщо загрозу подальшому існуванню краєзнавчого музею вже не відкидає ніхто, то у пошуках шляхів вирішення проблеми погляди фахівців розбіглися.

Науковці вбачають два способи перешкоджання руйнації пам’ятки національного значення. Перший полягає у будівництві вже згаданої вертикальної протифільтраційної завіси – своєрідної кількаметрової «стіни у ґрунті» між адмінбудівлею та музеєм, що складається із суміші землі та «цементного молока» (вартість проекту близько 200 тис.грн.). Покликання такої «стіни» – оберігати культурний заклад від подальшої нищівної дії техногенних вод. Полтавських колег підтримують «третейські судді» – запорізькі експерти, а також представники державних наглядових органів.

Але створення протифільтраційної завіси на території музею неможливе з технічних причин – під верхнім шаром ґрунту пролягають комунікації. А на територію своєї новобудови місто нікого не пустить, – підтвердив на нараді начальник УКБ Полтавського міськвиконкому Володимир ГОДНЯ. Харків’яни, які вивчали проблемну територію та робили експертизу проекту «стіни у ґрунті» на замовлення його управління, категорично проти встановлення вертикальної протифільтраційної завіси. Їхня пропозиція полягає в необхідності вже згаданих річних досліджень та створенні горизонтальної розгалуженої дренажної системи водовідводу навколо музею (орієнтовна вартість цього проекту – більше 1 млн. грн.).

Уважно вислухавши науковців, директор краєзнавчого музею Катерина ФЕСИК з розпачем заявила: «Я вас дуже прошу, прийміть якесь спільне рішення – головне, щоб воно було позитивне для музею. Адже всі заходи з його реконструкції можуть виявитися марними. Давайте спасати пам’ятку!» Натомість вона обіцяла будь-яке сприяння всім, зацікавленим у цій нагальній справі.

У свою чергу Андрій БАРАНОВ пообіцяв терміново винести обговорення спірних питань з урятування музею на науково-технічну раду Мінрегіонбуду, адже спільного рішення авторитетні фахівці так і не дійшли. Віце-губернатор також готує відповідні звернення до Уряду та Генпрокуратури щодо порушення вимог чинного пам’яткоохоронного законодавства Полтавським міськвиконкомом. Він, до того ж, вважає, що введення в експлуатацію адмінбудівлі має бути призупинене. «На жаль, вимушений констатувати: ми зіткнулися з безвідповідальною позицією керманичів міста щодо пам’ятки національного значення. На нараді був присутній лише один представник міськвиконкому – це вже красномовний факт. Але, як уродженець Полтави, я не можу допустити руйнацію краєзнавчого музею, для його врятування зроблю все можливе», – заявив він журналістам після закінчення наради.