Чия паска була найсмачнішою?

Напередодні чистого четверга, коли господині, зазвичай, остаточно визначаються, ризикнути їм з вибагливою пасхальною випічкою чи придбати вже готову продукцію від професіоналів кулінарного мистецтва, на базі державного підприємства «Полтавастандартметрологія» пройшов вже традиційний для цієї пори конкурс-дегустація святкової випічки «Полтавський Великдень». Подібний захід був покликаний об’єктивно та неупереджено визначити, паски яких місцевих хлібопекарів не лише найсмачніші, а й відповідають усім вимогам за якісними показниками.

Як відомо, традиційна паска – це один із найурочистіших, трудомістких і дорогих видів випічки. Пекли паску лише раз на рік. Зараз вже мало хто знає, що її попередницею була просфура - простий квасний (дріжжевий) хліб, що символізував плоть Христа і торжество життя на Землі. Він не містив ніякої здоби і лишався свіжим дуже довго. А ось традиційну нині паску, колись вважали символом переходу від Старого до Нового Завіту, від «око за око» до «возлюби ближнього свого», а також процвітаючого та заможного мирського життя, тому у ній дуже багато здоби (яєць, масла, цукру), изюму, цукатів, горіхів, цедри та прянощів.

Відповідно до православних традицій, закваску для пасхального хліба ставили увечері в чистий четвер. Це мав бути перший хліб після очищення свого дому, тіла і думок. Вважається, що для пасхального тіста необхідний повний спокій. Доки воно підніметься, неможна вмикати гучну музику, гримати дверима, посудом і, навіть, голосно говорити. В народі вважали, що правильно приготована паска зберігає свіжість весь пасхальний тиждень, а деякі і кілька тижнів після свята. Традиційна паска не допускає використання сухих дріжжів, маргарину, ароматизаторів та інших «продуктів цивілізації», проте, нині до старих перевірених рецептів додалося й чимало вдосконалень та новітніх розробок. Паску, зазвичай, прикрашають глазуррю, маком, фарбованим пшоном чи іншими кольоровими посипками.

Довести, що вони не бояться здорової конкуренції і готові позмагатися за звання виробників найсмачніших пасок, поки що не побоялися 6 хлібопекарних підприємств Полтавщини. Серед них, як великі хлібозаводи, так і міні-цехи. Зокрема, ВАТ «Полтавський хлібокомбінат» хлібзавод №1, який представить на суд журі відразу три види продукції, ВАТ «Хорольська механізована пекарня», ТОВ хлібокомбінат «Кулиничівський», ФОП Ляшко Руслан Віталійович (м. Лубни), ВАТ «Карлівський хлібозавод» з двома видами продукції та ФОП Котенко Наталя Борисівна (м. Полтава).

Кожен з хлібопекарів знайшов свій неповторний «творчий підхід» до участі у конкурсі смакоти. Поряд із вже звичними нам пасками, перед очима глядачів постав мальовничий храм із здоби, заквітчаний волошками та мальвами з мастики. Цей «шедевр» кулінарного мистецтва привіз Полтавський хлібокомбінат. Поряд радували око пасхальні хліби Карлівського хлібозаводу. Окрім традиційної білої глазурі, тут застосували шоколадну, поверх якої «посадили» кумедне солодке курча чи «поставили» величні великодні хрести в перлинах та квітах. Для оздоблення пасок використовували виключно харчову сировину. Звичайно ж, і ціна за 100 грамів такої продукції коливалася від 1грн.69коп. (паска масового виробництва) до 3грн. (оригінальна випічка).

Визначати, чиї вироби найкращі, довірили компетентним експертам на чолі з генеральним директором ДП «Полтавастандартметрологія» Віктором Миколайовичем Мирунком. До складу дегустаційної комісії також увійшли: Начальник Полтавського обласного управління у справах захисту прав споживачів Гордієнко М.М., Головний санітарний лікар Полтавської області Шаповал В.Ф.; Доцент кафедри технології та організації ресторанного господарства Полтавського університету споживчої кооперації Олійник Н.В., Начальник лабораторії обласної асоціації «Полтавахліб» Бакало В.А.; Заступник генерального директора ДП «Полтавастандартметрологія» Ткаченко Н.В.

Врахували і думку найнезалежніших учасників цього дійства – представників засобів масової інформації. Вони не лише покуштували конкурсну продукцію, а й обрали «паску журналістських симпатій». Тож, завдяки конкурсу, споживачі теж матимуть можливість озброїтися інформацією, чиїм виробам їм віддати перевагу, завітавши у передсвяткові дні до крамниць.

Кожне підприємство повинне було підтвердити безпечність та якість використаної сировини і готової продукції відповідними посвідченнями про якість та гігієнічними висновками, а також відзвітувати про походження (країну виробника) імпортних складових, як то родзинки, мак, цукати, тощо.

Хлібопекарі запевнили присутніх, що вони в обов’язковому порядку надають закладам торгівлі інформацію про склад пасок, дату їх виготовлення та строк придатності. А вже чи донесуть ті її до споживача, залишається на їх совісті. Тож, покупцям порадили не соромитися попросити відповідні документи у продавця.

А щоб стимулювати усіх виробників Полтавщини не надто захоплюватися сучасними «економними» технологіями, коли яйця заміняють на меланж, масло на спред, натуральне молоко на сухе, дріжжі на синтетичні розпушувачі, заступник генерального директора ДП «Полтавастандартметрологія» Наталія Ткаченко внесла пропозицію започаткувати наступного року нову номінацію «Паска за прадавніми бабусиними рецептами».

Особливістю цьогорічних змагань, було те, що проходили вони не у двох, як раніше, а у трьох номінаціях: краще оформлення паски масового виробництва, оригінальне оформлення паски немасового виробництва (цю номінацію започаткували, щоб підприємства могли представити свої ексклюзивні вироби та нестандартно оформлену випічку, що надійде у продаж у невеликій кількості). Третя номінація - краща паска за смаковими якостями.

Найсмачніший великодній хліб визначали методом так званої дегустації «наосліп». Усі зразки закодували під певним номером і жоден з дегустаторів до останньої хвилини не знав, зразок чиєї продукції він куштує.

Тож, перше місце у номінації «Краще оформлення паски масового виробництва» виборов Полтавський хлібокомбінат. У номінації «Оригінальне оформлення паски немасового виробництва» перемогу поділили ВАТ «Карлівський хлібозавод» (йому віддали перевагу й представники ЗМІ) та ВАТ «Хорольська механізована пекарня». А ось найсмачнішими, журі визнало паски ФОП Котенко Наталя Борисівна (м. Полтава), журналістам же більше припала до смаку випічка ТОВ хлібокомбінат «Кулиничівський».

По завершенню конкурсу всі учасники отримали свідоцтва, а переможці – дипломи.

Як правило, конкурс «Полтавський Великдень» - це добра можливість для виробників не лише «себе показати», а й у інших повчитися, порівняти свою продукцію з товаром інших хлібопеків, вислухати точку зору дегустаторів і, при потребі, вдосконалити власне виробництво, внести зміни до рецептур. Отже, в кінцевому результаті у виграші залишаються усі.

Звичайно ж, долучитися до участі в конкурсі могло б значно більше підприємств нашого краю, але включитися в конкурентну боротьбу насмілилися далеко не всі. А це свідчить про те, що виробникам хлібобулочних виробів ще є над чим працювати.