4-го квітня, 59-ти річний пенсіонер Володимир Петрович, житель міста Хорол, вирішив піти на рибалку. Мовляв, гарний сонячний вихідний і саме зараз щука та карась гарно клює… Щоправда товщина криги була менше 5-ти сантиметрів, але це не стало перепоною для досвідченого рибалки.
Місцевий ставок має мальовничі береги, на яких того дня зібралися мешканці, аби на природі відмітити Воскресіння Христове. Вони довго спостерігали, як блукав чоловік по тонкій кризі ставка та довбав у різних місцях лунки і, навіть, висловлювали думки про те, що це може скінчитися трагічно. Аж враз чоловік зник під водою. Коли Володимир винирнув з-під води, то почав кликати на допомогу. До чоловіка кинулися відразу декілька людей, але дібратися до потопаючого було важко і дуже небезпечно. Всі просто диву давалися, як же міг лід так довго його втримати, адже бажаючі допомогти зробивши декілька кроків, відразу ж провалювалися. Врешті-решт хтось взяв стільниковий і зателефонував до служби «101».
«Ми отримали виклик близько 12:00, - каже заступник начальника Хорольського райвідділу ГУ МНС Анатолій Носенко, - На щастя, цей ставок знаходиться за якихось 4-ри кілометри від частини, тож приїхали швидко. На місці прийшлося об’їжджати ставок, бо потопаючий був метрів за 15-20 від протилежного берега».
Доки рятувальники готували гумовий човен, пожежний Сергій Загорулько намагався докинути до пенсіонера «поплавок», а начальник караулу Євген Ставничий навіть спробував дібратися до нього за допомогою спеціальних саней змайстрованих саме для пересування по тонкій кризі. Санки провалилися у воду, не витримавши ваги начкара. На лід швидко спустили підготовлений човен і Сергій Загорулько направився до потопаючого, який вже ледь тримався на поверхні води. Метрів за три (далі по кризі човен ніяк було тягти) Сергій кинув пенсіонеру мотузку з поплавком і разом із колегами почали його тягти до берега…
Витягти горе-рибалку було дуже важко. Одяг Володимира Петровича набрав води, і хоча своє рибацьке спорядження він потопив у ставку, з валянками вирішив не розлучатися. В одному був озутий, а другий тяг за собою аж до берега. «Ми думаємо, чому він тримається однією рукою? А в нього валянок в другій руці! Той валянок набрав води і важив кілограмів 20-ть, - посміхається Сергій Загорулько, - думаю чоловік інстинктивно намагався врятувати таку важку цінність, адже вона тягла його як камінь на дно…».
Всього Володимир Петрович пробув у морозній купелі близько 30-ти хвилин, потрапивши на берег він не міг навіть на ногах стояти. Рятувальники зняли із нього мокрий одяг і почали розтирати, потім передали до рук лікарів, які за викликом також приїхали на берег річки.