«Мені загрожує небезпека, не знаю, чи зможу зателефонувати вам завтра, може, уже й живої не буде», - таке повідомлення тиждень потому надійшло від полтавки на телефон довіри ГУМВС. Після того, як воно було опрацьоване і вивчене, інформацію поклали на стіл керівництву карного розшуку обласного апарату, але буквально за декілька годин з’ясувалося, що міліція по цій справі уже працює.
24-річній полтавці Зінаїді (ім’я змінене) останній час не те, що не щастило, а взагалі – постійна чорна смуга. Вона втратила обох батьків, «заколотила» вдома ремонт, на роботі та в особистому житі проблеми, тому й вирішила хоча б щось довести до логічного завершення, а саме ремонт.
«Мені треба було зробити кухню, - говорить дівчина, - робітників порадив мій колега по роботі. Сказав, що ціна прийнятна, і роботу роблять непогано. Коли я з ними зустрілася, то це була «сама ввічливість». Називали на «Ви», постійно питали дозволу чи руки помити, чи сходити у туалет, словом два «добропорядних» громадянина та й годі. Домовилися про ціну, але я постійно на роботі, тому не могла з ними постійно сидіти у квартирі. Вирішила, довіритися. Після двох тижнів їхньої роботи у мене зникли золоті сережки.»
Єдиними підозрюваними звісно, що стали робітники. Поговоривши з ними, вони підтвердили, що вкрали сережки, але попросили не звертатися у міліцію, натомість пообіцяли повернути викрадене. Ще й написали розписку з указанням своїх паспортних даних і зобов’язанням повернути викрадене. Зіна – щира та наївна душа, повірила зловмисникам і пожаліла. Коли вдруге залишилася без золотих виробів, то вже пішла у міліцію.
По факту звернення Зінаїди міліціонери встановили особи робітників і з’ясувалося, що за цим кримінальним «дуетом» тягнеться чималий шлейф. У колах, скажімо, не надто порядних, їх знали уже давно – системні наркомани ніде не працювали, жили з награбованого та ще й мали не по одній судимості, хоча їм усього по 25 років. Інформація про те, що вони нападали на людей зі зброєю теж не залишалася поза увагою міліціонерів, але натрапити на слід злочинців тривалий час не вдавалося.
Зіна таким поворотом подій була надто здивована. Повертаючись в один з вечорів додому, вона навіть не звернула уваги, що поверхом вище хтось стоїть і коли відімкнула двері своєї квартири, то зніяковіла, відчувши за спиною дуло пістолета і вимогу мовчати, бо пристрелять.
«Вони мене штовхнули у квартиру, - продовжує неприємні спогади дівчина, - двері замкнули зсередини і забрали ключі. Звісно, що я упізнала своїх робітників. Вони вимагали коштовності, гроші, кредитні картки. Потім взяли подушку і до неї приставили пістолета, мабуть, у разі стрілянини, щоб не чути було пострілів. Але у той момент я вже встигла подумки попрощатися з рідними, близькими і думала, що кому хорошого я не сказала.»
Коли нападники забрали цінне з дому, то швидко зметикували і пропонували жертві закрити її на балконі, але потім пожаліли і залишили у квартирі, погрожуючи – підеш у міліцію – застрелимо. Потурбувалися і про стаціонарний телефон (вони його так заховали, що вона й досі не може знайти). Після того Зіна і вирішила залишити повідомлення на телефоні довіри – остання надія дівчини. Довго чекати затримання не довелося, адже «напарники» почувалися майже, як «загнані» звірі, говорять оперативники. На той момент міліціонери вже знали, що на їхньому рахунку майже 10 фактів нападів на людей по Полтаві і Кременчуку.
Затримували їх у наддніпрянському місті. Після того, як вони напали на аптеку. Не встигши оговтатися від злочину, молодики подалися за черговою дозою наркотиків, саме там їх і схопили міліціонери.
У злочинців на той момент був і славнозвісний пістолет, за допомогою якого вони відбирали у людей гроші, цінності та мобільні телефони. От тільки пістолет той виявився … дитячим. А придбали вони його у звичайному дитячому магазині за 25 гривень.
Віталій Шевчуга начальник Октябрського РВ міліції м. Полтави говорить, що на даний час молодики затримані і арештовані. Проти них порушено кримінальну справу за фактами грабежів та розбійних нападів.
«Працівники, які брали участь у пошуку та затриманні злочинців, - говорить Віталій Шевчуга, - будуть заохочені і відзначені медалями та почесними грамотами.»
Схема нападу злочинців на людей була простою. Обирали в основному самотніх жінок на вулицях Полтави. Підходили до них, показували пістолет і під тиском погроз забирали цінне. На сьогодні вже доведено причетність до скоєння 6 нападів по Октябрському району, одного нападу по Київському району, одного нападу по Полтавському району і одного нападу по Полтавському району.
Що ж до затриманих, то для них – звичне діло повернутися за грати. Адже тільки один з них побував там тричі. От тільки жаліється він, що «заробили» з нападів тисяч десять гривень, а сидіти тепер доведеться років сім – не менше…