Сміттєзвалище у Макухівці - вкрай небезпечне для Полтави та місцевих жителів

Макухівку обступає сосновий ліс. Поруч протікає річка Коломак, утворюючи заплави і тихі озерця. А за селом кілька гектарів займає міське сміттєзвалище. Сюди з усієї Полтави звозять побутові й виробничі відходи. Не одне десятиліття місцеві жителі миряться з різким контрастом живописної природи і рукотворних пагорбів зі сміття Усю владу в Макухівці представляють два сільських депутати і депутат Полтавської райради. Бо село входить до складу Ковалівської сільради, де й знаходиться адміністративно-територіальний центр. Сільським депутатом Світлана Кейбало стала за вибором односельців. Спочатку ­люди повідомили, що включили її до списків кандидатів, а потім проголосували за неї громадою. Очевидно, цей вибір був не випадковим.

Уже не один рік Світлана Кейбало активно домагається розв’язання проблеми утилізації сміттєзвалища. Бо сосновий ліс уже не захищає Макухівку від шкідливих і неприємних випарів, які утворюються від розкладання відходів. Через проникнення їх у грунт, почала псуватися вода в колодязях. З цього приводу селяни неодноразово проводили сходки. А коли понад десять років тому на сміттєзвалищі почали ще й автомобільні шини палити, люди вдалися до рішучого протесту. Вийшли громадою й перекрили дорогу сміттєвозам. Після обговорення проблеми з міськрадою Полтави було досягнуто домовленості про будівництво сміттєпереробного заводу. Селянам у вигляді компенсації за екологічну шкоду в 1990-ті роки підвели газ, почали прокладати водогін. Але так і не завершили програму. Тепер жителі двох центральних вулиць мають воду, а на вулицях Озерній і Радянській, що поблизу сміттєзвалища, лише проклали труби. – Нині розглядається питання про розміщення сміттєпереробного заводу, – розповідає Світлана Кейбало, – а територіальна громада має надати відповідний дозвіл. Ми зацікавлені у його будівництві. Однак усе впирається у вибір майданчика. Нам пропонують розмістити це підприємство поблизу села у старому піщаному кар’єрі. Але спочатку потрібно провести проектні дослідження. Адже там і грунти піщані, і підземні води знаходяться близько від земної поверхні. Чи не створить це чергових екологічних проблем? Слід враховувати й напрямок домінуючих вітрів, щоб заводський дим не створював нових незручностей для жителів села.

Турбують макухівців й інші питання. Проживши 85 років, Євдокія Німчин, бабуся другого сільського депутата – Євгенія Німчина, – знає всю історію сміттєзвалища. Пригадує, як багато років тому діти часто приносили звідти ртутні кульки. Батьки сварили їх за це, забороняли брати в руки ртуть. Та хіба дорослі за всім услідкують? – Ми знали, – каже Світлана Кейбало, – що цей шкідливий метал вивозили на сміттєзвалище із заводу газорозрядних ламп. Тоді, при формальному контролі, промислові підприємства могли привезти сюди що завгодно.

Ніхто тепер точно не знає, які відходи лежать у надрах сміттєвих пагорбів. Немає гарантії, що не виникне небезпеки для здоров’я людей, коли ці купи почнуть розгрібати для утилізації. А з другого боку, нелегальні шукачі металобрухту вже й тепер ведуть розкопки в різних частинах сміттєзвалища. Їхні дії також створюють загрозу.

Свого часу Світлана Іванівна була серед активістів протестних виступів. Каже, що тоді головною метою акцій, які вони проводили, було привернути увагу якомога ширших кіл громадськості до екологічних проблем села. А після того, як у складі депутатської делегації побувала в Австрії, де ознайомилася з європейським досвідом розв’язання аналогічних проблем, її погляди зазнали змін. Тепер Світлана Кейбало переконана, що природне середовище треба рятувати в усій Україні. Для цього потрібні відповідна законодавча база і державне фінансування. Це не разова акція, а багаторічна праця з виконання довгострокової програми. Однак починати її слід негайно на місцевому рівні, не чекаючи вказівки згори. А для цього, вважає вона, необхідно вести діалог з міськрадою Полтави. Не зупинятися на півдорозі. Шукати різні варіанти розв’язання спільної проблеми. Без її розв’язання перспектива вимальовується не райдужна: діюче сміттєзвалище переповнене, тож вивозити відходи вже зовсім скоро не буде куди. І невідомо, хто від цього більше потерпатиме: Макухівка чи Полтава?