Виступаючи у прямому ефірі на ОДТРК «Лтава» 16 липня 2009 року,
голова обласної державної адміністрації Валерій Асадчев дозволив собі низку брутальних висловлювань на адресу міської влади і всієї територіальної громади. Поряд із звичними наклепами на мерію щодо перешкоджання встановленню пам’ятника Івану Мазепі, губернатор «відзначився» новою перлиною свого досить специфічного красномовства.
Пан Асадчев висловив здивування, чому, мовляв, під час сесії міської ради в органі державної влади грає не гімн України, а – дослівно - «прозвучала якась пісенька-шансон», «щось таке на зразок гімну Полтави». Разом з тим, губернатор не міг впевнено сказати, чи він чує саме гімн обласного центру, чи це йому здалося.
У зв’язку з цим прес-служба міської ради уповноважена заявити. По-перше, посадовець такого рангу, як
Асадчев, має знати, що міська рада є не органом державної влади, а органом місцевого самоврядування. Тож при відкритті сесій міської ради, міських урочистих зборів та проведенні міських свят має грати гімн міста, положення про використання якого затверджено рішенням сесії міської ради від 26 вересня 1997 року.
По-друге, голова облдержадміністрації привселюдно визнав, що мелодія гімну (не кажучи вже про слова) йому незнайома. Це свідчить про моральне та професійне обличчя людини, яка вже три роки керує областю і не завдала собі клопоту ознайомитися бодай з основними символами громади. Страшно подумати про рівень знань губернатора в інших, складніших питаннях, аніж декларований патріотизм та вправляння у брудних інсинуаціях!
І третє, найголовніше.
Пан Асадчев своїми неадекватними заявами стосовно гімну Полтави образив усю територіальну громаду загалом і кожного полтавця зокрема. Міська влада вимагає від губернатора негайних вибачень за зневагу, завдану полтавцям, а також обов’язкового вивчення слів і особливостей музичної редакції гімну нашого міста.