В житті як у кіно

Історія та пов’язані з нею події, про які піде мова нижче, сталися нещодавно в одному із сіл Лубенського району. Для всіх читачів, я більше ніж впевнена, здасться, що це сюжет якогось кінофільму. На жаль, в розповіді покладені реальні події із життя таких же реальних людей.

Ранок 10 серпня цього року. На особистий прийом до начальника міліції Лубенського міськвідділу міліції Ігора Мрачка із заявою звернулася жінка похилого віку. В заяві та й наяву вона схвильовано із слізьми на очах розповідає, що колишній співмешканець її доньки уже більше ніж півроку не дає їм спокійно жити, постійно погрожує, вчиняє на їхньому подвір’ї різні хуліганські дії. Та останньою краплею в цій історії стало те, що цей негідник три дні тому намагався підпалити їхній будинок і три дні поспіль вчиняв наругу над могилою її покійного зятя.



Начальник лубенської міліції, заспокоївши та уважно вислухавши жінку, повідомив їй, щоб вона не хвилювалася і спала спокійно! «Негідника буде спіймано і покарано по закону» - рішуче відповів він громадянці.

Цього ж дня на місце злочину виїхала слідчо-оперативна група. Слідчий сфотографував та протокольно оформив вчинене злочинне діяння. І вже через декілька днів співробітники служби дільничних інспекторів міліції вирушили у відрядження до міста Києва, аби відшукати кривдника, оскільки той був уродженцем Київської області та тимчасово працював у місті Києві. В ході проведених заходів, чолов’яга був затриманий та доставлений в Лубенський МВ. Ним виявився 22 – річний Олег (ім’я змінено).

У відділку працівники міліції встановили, що Олег у 2006 році був судимий, тож, напевне, він усвідомлював і знав на що йде, коли вчиняв дані злочини. Свою вину Олег визнав повністю. Він розповів міліціонерам як намагався двічі підпалити домівку колишньої співмешканки. Першого разу це було в травні місяці цього року. Він, за допомогою газової запальнички, умисно підпалив шторку, набиту на кватирку кухонної кімнати, але сполохані господарі вчасно встигли погасити пожежу.

Побачивши, що шторка горіла слабенько, негідник наступного разу, а це вже було 8 серпня, прихопив із собою пляшку із легкозаймистою рідиною. Обливши нею вікно спальної кімнати, він за допомогою сірників здійснив знову ж таки умисний підпал. Цього разу вікно спалахнуло, як олімпійський факел. Від вогню потріскалися і повисипалися шибки, але й цього разу господарям разом із сусідами вдалося погасити пожежу.



Розлютившись не на жарт, по дорозі до дому Олег вирішив завітати ще й на кладовище, де був похований чоловік його колишньої співмешканки. Там нелюд уже без будь-яких перешкод ламав і трощив усе, що міг. Звалив пам’ятник із мармуру, пошкодив надгробну плиту, порозкидав бордюрний камінь та зіпсував кам’яну надгробну вазу.

На запитання міліції, навіщо він так вчинив, Олег відповів так: «Я просто хотів відплатити їм, за те що вони мене вигнали...»

На сьогоднішній день по даним випадкам слідчим відділом Лубенського МВ УМВС порушено кримінальну справу одразу за двома статтями Кримінального кодексу України – стаття 194 частина 2 (умисне знищення або пошкодження чужого майна шляхом підпалу) та стаття 297 (наруга над могилою).