Затримано злодія, який обікрав близько ста елітних будинків

Свою кримінальну діяльність нині п’ятдесятидворічний Валерій розпочав на початку 90-х років минулого століття. Масове безробіття, яке стало наслідком закриття багатьох підприємств після розпаду Радянського Союзу, не оминуло і чоловіка. Щоденні намагання віднайти нову роботу за спеціальністю закінчувались невдачею. Тимчасові заробітки різноробочим приносили копійки, яких не вистачало для задоволення найменших потреб. Майже рік безробітний жив на заощадження минулих років, коли ж вони скінчились, перед Валерієм, за його словами, відкрились дві дороги: або переступити останню межу бідності і «жити зі смітника», або йти красти.



Чоловік вирішив піти другим шляхом. Із села, де проживав, він їхав у районний центр чи до Дніпропетровська, і, під покровом ночі, викрадав із приватних будинків та гаражів різний дріб’язок. Робив це «в сліпу» - не вникаючи, хто там живе, які статки у власників, є чим «поживитись» у приміщенні, чи немає.

Однак, продаж вкрадених таким чином речей приносив зовсім малий дохід, тому одного разу злодій вирішив обкрадати житло «не простих смертних», а заможних людей. Перша ж спроба принесла відчутний результат – замість срібних ложок та виделок, недорогих годинників та побутової техніки, зміг роздобути чимало золота та іноземної валюти. Скільки після цього на його рахунку було подібних будинків, Валерій уже точно й не пам’ятає. Говорить, близько сотні.

Працював він завжди за однією й тією ж схемою. У місто приїздив лише у вечірній час. По приїзді шукав район, де зосереджені елітні будинки (такі є майже у кожному місті). Ходив вулицями та шукав ті із них, де відсутня сигналізація, відеоспостереження чи собаки і під покровом ночі їх обкрадав. Працював завжди у печатках та змінному одязі, всередину проникав через вікно, адже в таких помешканнях, за словами крадія, як правило стоять пластикові вікна, які дуже легко відкриваються.



Вкрадене злодій збував у ломбардах та ринках і цього вистачало для безбідного життя. Три роки тому чоловік вирішив навіть створити сім’ю: йому сподобалась жінка, яка була удвічі молодшою за нього і вони почали жити разом. Однак, кохана виявилась занадто вибагливою – їй постійно не вистачало навіть тих немалих грошей, які «заробляв» чоловік, тому через рік спільного проживання Валерій її вигнав.

«Про чималі прибутки затриманого говорить той факт, - зазначає начальник Київського райвідділу міліції міста Полтави підполковник міліції Юрій Гасан, - що при проведенні обшуку у помешканні, де він проживав, наші працівники виявили майже кілограм виробів із різних дорогоцінних матеріалів. Сам злодій говорить, що у більшості випадків із крадіжки додому приносив дорогоцінностей та готівки на декілька тисяч. Одного разу, наприклад, у гаманці, який лежав у помешканнні, він виявив п’ять тисяч американських доларів, крім цього були й коштовності».

Те, що за більш ніж п’ятнадцять років заняття злодійським ремеслом, він жодного разу не потрапляв до рук правоохоронців, чоловік пояснює, в першу чергу, своєю обережністю та відсутністю жадібності.

Валерій «працював» практично по всій Україні, однак, по приїзді у будь-яке місто, ніколи більше однієї ночі у місті не затримувався: здійснював крадіжки і зранку найближчим рейсом відразу їхав додому. Великі речі, якими б вони коштовними не були, ніколи не брав - лише те, що могло поміститись у невелику спортивну сумку.

Злодій так переймався про свою безпеку, що «на справу» ніколи не їздив взимку, адже на снігові залишаються сліди. Сприяло «успішній діяльності», за його словами, і нехтування багатьма багатими людьми елементарними правилами охорони своїх елітних помешкань: будинки, в яких зберігались готівка, цінні речі на десятки тисяч, утримувались без охоронної сигналізації, камер відеоспостереження, чи просто собак.

Незважаючи на таку кількість крадіжок, у своїй протиправній діяльності злодій не розкаюється. «Совість у мене чиста, і сплю я спокійно, - з якоюсь навіть гордістю говорить Валерій. – Я сміливо можу дивитись у вічі чесній людині: все, що я вкрав – я вкрав у людей, які самі заробили це нечесним шляхом. Бачили б ви, яка розкіш у більшості тих будинків, тай побудувати такі котеджі коштує не одну сотню тисяч доларів. Усе це чесною працею не заробиш. Не думаю, що вкрадене мною, завдавало значних збитків власникам – це були дрібниці по відношенню до того, що вони мають».

Працівникам Київського райвідділу міліції затриманий зізнався у скоєнні десяти крадіжок, які він у різний час здійснив з приватних будинків у Полтаві. Зараз встановлюється його причетність до крадіжок із помешкань заможних українців в інших регіонах нашої країни. Злодій знаходиться у слідчому ізоляторі. Відносно нього порушена кримінальна справа за частиною 3 статті 185 Кримінального кодексу України (крадіжка, поєднана з проникненням у житло). За свої дії він «з чистою совістю» може потрапити за грати на строк від трьох до шести років.