Спільний потяг до оковитої призвів до вбивства

22 вересня поточного року до чергової частини Кременчуцького райвідділу міліції звернулася мешканка села Недогарки Кременчуцького району. Жінка розповіла про те, що 19 вересня залишив місце мешкання та не повернувся її сорокашестирічний син, інвалід другої групи Максим.

Максим  працював сторожем на одному з приватних підприємств. Своєї сім’ї не мав та мешкав разом з матір’ю. Відробивши свою зміну, чоловік так і не повернувся додому. Наступного дня він також не прийшов.

Переповнена хвилюваннями мати звернулася за допомогою до міліції. Правоохоронці почали пошуки зниклого.  Прочісуючи окружні лісові масиви, міліціонери знайшли труп зниклого з чисельними тілесними ушкодженнями голови та обличчя. Неозброєним оком було видно, що від моменту смерті чоловіка пройшло вже чимало часу. Судово–медичні експерти, які виїхали на місце події, нарахували на голові чоловіка п'ятнадцять переломів кісток черепа.

Для розслідування кримінальної справи за фактом вбивства була терміново створено слідчо – оперативну групу із працівників Кременчуцького райвідділу. Поспілкувавшись з односельцями, правоохоронці встановили коло знайомих, з якими спілкувався останнім часом Максим.

Виявилось, що останній полюбляв вживати оковиту. Коло почало звужуватись. Було встановлено осіб, з якими останнім часом чоловік проводив час за чарчиною. Ними виявилися односельці – сорокадворічний Іван та його тридцяти семирічна співмешканка. Давно відома фраза «Шерше – ля - фам» підтвердила свою популярність і цього разу.

Як виявилося, Іван з Іриною проживали разом недовго. Між ними часто траплялися сварки, але у них був спільний потяг до оковитої. Оскільки Максим одержував зарплатню, своєї сім’ї  не мав, то у нього була можливість витрачати їх на свій розсуд. Цінителі оковитої це помітили і почали запрошувати Максима до себе в гості. Останній, звичайно, не приходив з пустими руками. Компанія могла пиячити по декілька днів. Та одного,  фатального оковита все ж затьмарила розум своїм споживачам.

19 вересня 2010 року співмешканці запросили Максима до себе в гості. Горілка лилася рікою. Та зненацька господарю оселі здалося, що Максим накинув оком на Ірину. Почалася сварка. Між Іваном та Максимом виникла бійка. В п’яному угарі, не тямлячи себе від злості, Іван схопив металевий прут та почав наносити численні удари по голові Максима. Він бив стільки, на скільки вистачало сил. Коли Максим упав на землю з окривавленою головою, Іван зупинився та зрозумів, що перед ним лежить уже бездиханне тіло. Зрозумівши, що він скоїв тяжкий злочин Іван задумав приховати сліди.

Два дні труп чоловіка пролежав у підвалі господаря, який повернувся в будинок та продовжував насолоджуватися оковитою. Через два дні Іван відніс труп до лісового масиву та закидав його листям та гіллям. Згідно акту судово – медичної експертизи  смерть настала внаслідок відкритої черепно – мозкової травми, множинних переломів кісток черепа та крововиливів під оболонку головного мозку.

За вбивство відносно Івана порушено кримінальну справу за частиною 1 статті 115 Кримінального кодексу України. Зараз він знаходиться у слідчому ізоляторі. За свої дії чоловік може отримати від семи до п’ятнадцяти років позбавлення волі.