Учасники злочинної групи більше року «орудували» на залізничній гілці «Кременчук – Комсомольськ», протяжністю 29 км, спорожнюючи паливні баки локомотивів Кременчуцького ДЕПО. Практично щодня спільникам вдавалося зливати в середньому 1 тону соляри під час руху локомотиву, непомітно для мешканців сільської місцевості, вздовж яку простягався залізничний шлях.
Майже дві доби, під дощем і вітровієм, група оперативників служби боротьби з організованою злочинністю Кременчука та управління БОЗ Полтавської області чекала на слушний момент для затримання «на гарячому» учасників злочинної групи. Години нестерпного очікування були винагороджені успішним результатом операції – спільників затримали з повними каністрами дизпалива.
Заступник начальника відділу БОЗ м. Кременчук Олексій Душейко відзначив, що у складі групи працювали 3 безробітні мешканці села Дмитрівка Кременчуцького району, два машиністи з Кременчуцького ДЕПО, а керував її діяльністю 35-річний приватний підприємець, він же – депутат однієї із селищних рад Кременчуцького району.
Група діяла за ретельно відточеним планом! Остерігаючись викриття, спільники визначили навіть місця «викиду» каністр із соляркою на відрізку залізничного шляху «Кременчук – Комсомольськ», де «здобич» завантажували на автомобіль «Москвич» з причепом і транспортували до сховища.
Над розшифровкою умовних найменувань 12-ти місць «викиду» каністр (типу: «сіно», «болото», «труба») оперативникам довелося «поламати» голову не один день. «Все прояснилося, коли ми проїхалися маршрутом групи, – пояснив Олексій Душейко. – Приміром, «сіно» у буквальному розумінні означало скирти сіна, розташовані поблизу залізничної дороги, «болото» – болотисту місцевість на шляху слідування локомотиву, а «труба» – дренажна труба під залізничним полотном».
Досвідчений оперативник підкреслив, що місця для «викиду» виходили на протилежний бік траси, відтак процес викидки – завантаження відбувався приховано від стороннього ока. Якщо спочатку співучасники працювали вночі, зауважив Олексій Миколайович, то останнім часом знахабніли настільки, що не соромилися це робити і вдень. Вочевидь спільників надихало бажання подвоїти свій гонорар. Відомо, що за одну тону виконавці отримували близько 200-300 гривень. Утім навіть 400-500 гривень за подвійний план – це крихти порівняно із сукупним доходом організатора, який щонеділі збував близько 10 тон дизпалива.
Каністри злодії закидали в умовному місці у визначений час. Олег (ім’я змінено), один із спільників, який на «Москвичі» збирав і доправляв до сховища викрадену соляру, зізнався: «Машиністи телефонували на мобільник, казали скільки у них палива та скільки можуть продати».
Кільканадцять каністр, зв’язувалися мотузкою в один ланцюг і закидалися на тепловоз. Слідом за каністрами ішов один із спільників, котрий домовлявся з машиністом, заливав паливо в ємності і викидав їх в наступному умовному місці, де чекав спільник на легковику з причепом. Викрадену соляру зберігали в 3-тонних ємностях, розміщених у сховищі, прихованому під масивними бетонними блоками на присадибній ділянці організатора групи. Накопичену упродовж тижня-півтора соляру керівник групи реалізовував у Кременчуку та інших районах області.
Андрій Мудрий, начальник відділу БОЗ м. Кременчук, повідомив, що при затриманні у зловмисників вилучено два автомобілі, один з яких належить організатору, близько 5 тон дизельного палива та ємність для зберігання паливно-мастильних матеріалів. На даний час порушено кримінальну справу за фактом крадіжки, вчиненої за попередньою змовою групою осіб. Усі без винятку учасники групи перебувають під арештом.