У наш час серед інформаційних повідомлень все частіше трапляються історії про жорстокість та знущання серед підлітків. Найбільше вражає цілковита безглуздість мотивів цих вчинків. Здебільшого, емоційність, завзятість та безкомпромісність підліткового віку детонують далеко не дитячу жорстокість, яка призводить до невиправних наслідків.
Центром наступної історії, що трапилася у місті Комсомольську, став звичайнісінький браслет-ланцюжок, який 16-річна Олена (імена змінені – авт.) не повернула колишньому хлопцю. Саме це й стало приводом «серйозної розмови» між дівчиною та трьома її однолітками.
Три шістнадцятирічні месниці, учениця 10-го класу вечірньої школи, учениця 11 класу гімназії та студентка профтехучилища, у ранковий час прийшли до своєї однолітки на дівчачі розбори, обравши місцем їхнього проведення лісо-паркову зону на околиці міста. Дівулі були впевнені, що остання просто не бажає віддавати браслет хлопцю, а тому з нею необхідно поговорити більш жорстко.
«Я так і не зрозуміла, чому вони так зі мною повелися, – говорить Олена. – Спочатку почали вимагати повернути браслет, потім просто вчили мене, як треба жити».
У процесі «з’ясування істини» дівчата розійшлися не на жарт. Вони почали бити нещасну кулаками, коли ж вона впала, то у хід пішли й ноги. Маючи чисельну перевагу, вони не тільки били останню, а й змусили, як вони їй говорили, «рити собі могилу», а також писати передсмертну записку, й, навіть, різати вени власноруч. Для цього дали Олені знайдені неподалік скалки скла. Окрім того юні агресорші відібрали у дівчини мобільний телефон – в якості компенсації за втрачену річ, доки не поверне браслет.
Коли повз дівчат проходили випадкові перехожі, то кривдниці затуляли Олені рот та починали голосно сміятися і розмовляти, створюючи картину дівчачих пустощів.
Дівчина розповідає, що через завдані їй побої навіть кілька разів втрачала свідомість. Коли ж зловмисниці зрозуміли, що їхня жертва намагається їх обдурити і просто дряпає склом руки, замість того, щоб перерізати собі вени, то одна із кривдниць власноруч схопила так звану «розочку» та порізала жертві зап’ястя в області вени. Перелякана Олена втратила свідомість. Лише тоді мучительки злякалися та полишили свою жертву.
«Я думала, що це вже не встану й тут і залишуся, – згадує Олена. – Хвилин 15 я просто сиділа, потім ледве піднялася та попрямувала додому. Була вся у крові, з розбитим обличчям. Перехожі витріщалися на мене, навіть озиралися, коли я проходила повз них».
По дорозі додому дівчина зайшла у лікарню, але лише для того, щоб привести до ладу свій зовнішній вигляд. Коли потерпіла повернулася додому, матір одразу зрозуміла, що доньку побили. «Мама хотіла негайно зателефонувати у міліцію, однак я благала цього не робити. Почувалася дуже зле, тому наступного дня не пішла на заняття,» – продовжує свою розповідь Олена. Коли дівчина звернулася до лікарні, медики констатували струс мозку, травму правого ока, численні синці та порізи. Не зважаючи на вмовляння Олени, мати дівчинки все ж-таки звернулася із заявою до міліції.
Півтора тижні потерпіла лікувалася у стаціонарі лікарні. За той час лише одна із кривдниць прийшла до Олени попросити пробачення. Як потім розповідали знайомі, інша дівчина також приходила до медзакладу, однак так і не змогла зайти до палати знайомої й подивитися їй у вічі. Третя ж і досі погрожує потерпілій розправою під час випадкових зустрічей на вулиці.
Правоохоронці говорять, що дівчата із благополучних родин, на обліку у кримінальній міліції у справах дітей раніше не перебували. З потерпілою кривдниці були раніше знайомі, гуляли у одній компанії, навіть товаришували. Мотиви такої жорстокої поведінки й досі не зрозумілі. Єдине пояснення – бажання самоутвердитися, здобути авторитет у молодіжному середовищі методом насилля.
Наразі по даному факту триває досудове слідство. Відносно кривдниць порушені кримінальні справи за статтями 186 ч. 2 (грабіж) та 127 ч.2 (катування) Кримінального кодексу України. За вказані дії законодавець визначив покарання у вигляді позбавлення волі на строк від 3-х до 7-ми років.