Подібні втрати залізних кришок у Полтаві є швидше не виключенням, а закономірністю. Хто і навіщо краде люди, як бути, якщо ви втрапили у колодязьну пастку і ще більше про небезпечні дірки у Полтаві дивіться у матеріалі журналістів студії "Місто".
З початку року у Полтаві зареєстровано 2,5 тисячі крадіжок - це близько 60% від усіх злочинів. 80% з них, повідомлять у прес-службі міліції Полтавщини, скоєні методом вільного доступу, простіше кажучи - тягнуть те, що погано лежить. У зоні ризику опинилися і кришки люків. Тільки минулої ночі у самому центрі міста (на перехресті вулиць Клари Цеткін та Короленка), як повідомляють у прес-службі КП «Полтававодоканал» поменшало на 15 кришок. 5 з них належать водоканалівцям, решта - зв'язківцям та тепловикам.
І такі втрати в місті можна назвати тенденцією - жаліються відповідні підприємства: з початку року «Водоканал» збіднів на 25 кришок, «Полтаватеплоенерго» нестачу за цей рік ще не підрахувало, але за підсумками 2011 - зайшли в мінус на 131 люк. Жертвами крадіїв стали і в «Укртелекомі», тут простежується тенденція на збільшення втрат: за минулий рік підприємство залишилося без 8 кришок, а за майже 4 місяц поточного вже втратило 25.
Та страждають від крадіїв люків не тільки їх балансоутримувачі: адже в першу чергу дірки на дорогах становлять небезпеку для пішоходів та водіїв. Перші ризикуюють зламати шию, останні - втратити колеса, або інші частини автівки. В такому разі постраждалим належить компенсація. От тільки винних ще доведеться пошукати.
Віталій Нікіпелов, правознавець: "В першу чергу винною є особа яка скоїла злочин, і відповідно має відшкодовувати майнову шкоду у вигляді вартості викраденного майна та наслідків, які настали через небезпеку створену на дорозі, чи десь в іншому місці".
Якщо зловмисника не знайшли, - продовжує правознавець, відповідальність можуть понести організації відповідальні за експлуатацію доріг (в разі якщо небезпечні місця ними не були означені), або балансоутримувачі люків - якщо у визначений термін кришки не були встановлені на місце.
А замінити втрачені люки, - жаліються підприємства, задоволення не з дешевих. Так, наприклад: ціна одного люку, встановленого на проїжджій частині сягає близько 2 тисяч гривень, тротуарного - трохи менше - до тисячі. Особливо кричущими ці цифри стають у порівнянні із вартістю тих же самих люків у нелегальних пунктах прийому металобрухту: там собівартість різко знижується в десятки разів. За неофіційною інформацією виручити за подібний чермет можна близько 100 гривень. У нелегальнихприйомниках, томущо за законом ліцензовані металозбирачі не мають право приймати металеві виробі промислового призначення: станки, рельси і відповідно люки тощо. Проблемою ж залишаються так звані підпільні прийомники, де беруть щозавгодно, таких стверджуюють правоохоронці попри їх пильну увагу в області ще залишається вдосталь: 2-3 виявляють щотижня.