На Полтавщині знаходяться унікальні будівлі – дві з трьох європейських пірамід (фото)

Неповторна самобутність і краса Полтавського краю, його багата історико-культурна спадщина, чисте повітря і цілюща вода обумовлюють важливе значення Полтавщини як екологічно чистої зони відпочинку та туризму.

Також Полтавський край – унікальна скарбниця національної духовності й культури. Витоки української літературної мови, класичної літератури, театру, образотворчого мистецтва беруть початок на благословенній Полтавській землі. Полтавці завжди були привітними, доброзичливими людьми, котрі з покоління до покоління шанобливо зберігають давні традиції національного гончарства, народних промислів, малярства. Тому, не випадково, Полтавщину називають духовним джерелом України.

Одна з туристичних родзинок Полтавщини – дві з трьох європейських пірамід.

Так, у с. Комендантівка Кобеляцького району є унікальна пам’ятка архітектури ХІХ століття – Софіївська церква, що є усипальницею дворянського роду Білевичів та побудована у формі піраміди висотою 15 метрів (другу за висотою серед трьох європейських пірамід). Стоїть піраміда на сільському цвинтарі.

Олександр Дмитрович Білевич (04.09.1844-29.09.1916) – дворянин, морський офіцер, благодійник, власник с. Комендантівка на Кобеляччині в третьому поколінні, дворянський маршалок (1895-1916 рр.). Одного разу доля закинула його до Єгипту, де він був вражений пам’ятками стародавньої цивілізації. Повернувшись, О.Д. Білевич збудував у своєму маєтку власну піраміду-усипальню.

Спорудження піраміди тривало 13 років. Як будівельний матеріал використовувалися гранітні блоки з місцевого кар’єру, які по дерев’яних жолобах тросами затягували нагору, а вапняковий розчин робили на крові свіжозабитої худоби з додаванням яєчних білків. Три погребальні камери сполучалися підземними ходами. Вінчав споруду православний хрест.

У піраміді Олександр Білевич поховав свою дружину Софію, а через багато років і сам знайшов там спочинок. За іншими даними, його дружина передчасно померла у 1864 р. і на її честь О. Білевич вирішив спорудити Софіївську церкву у вигляді трьохярусної піраміди. У першому ярусі, де були іконостас і вівтар, проводили богослужіння. П’ятнадцятиметрову споруду увінчував хрест.

Після бурхливих подій 1917 року церкву пограбували, а приміщення пристосували під склад добрив. Лише наприкінці ХХ століття були спроби відродити храм-піраміду, відновити богослужіння, але довести розпочате до кінця не вдалося.

Друга піраміда на Полтавщині знаходиться у селі Березова Рудка Пирятинського району – усипальниця родини Закревських, побудована наприкінці ХІХ ст. юристом Гнатом Платоновичем Закревським (09.12.1839-09.03.1906), який перебував на службі в імператора Олександра III, був сенатором Російської імперії українського походження, членом масонської ложі та захоплювався єгипетською культурою.

Піраміду-каплицю було побудовано у 1899 році над родинним склепом Закревських біля Святотроїцької церкви. У поховальному спорудженні поєднувалися класичні форми єгипетської піраміди і язичницька атрибутика з православними символами. Вхід в каплицю “охороняла” привезена Г. Закревським з Єгипту статуя богині Ісіди, а на портику над входом розташовувався православний хрест. По центру зали знаходився православний вівтар з великим кам’яним хрестом. Г. Закревський помер у 1906 р. в Єгипті, його забальзамоване тіло було доставлено в Березову Рудку і поховано.

Зараз піраміда-усипальниці входить до споруд пам’ятки архітектури ХІХ ст. – палацово-паркового ансамблю садиби Закревських, збудованого у стилі класицизму із поєднанням елементів українського необароко.

Третьою, найвищою європейською пірамідою (125 римських футів або – 36,4 м, довжина основи – 100 римських футів або 30 метрів) є піраміда Цестія у Римі (Італія) – усипальниця римського претора Гая Цестія Гепулона, яка побудована поміж 18 та 12 роками до нашої ери у формі неправильної піраміди.

Цей пам’ятник найбільше нагадує нубійські піраміди в Мерое (тепер – Судан) з їх великим кутом нахилу. Це дає нагоду припустити, що Цестій брав участь у бойових діях римлян в тих краях у 23 р. до н. е. В давнину могила була ретельно запечатана, що однак не завадило її розграбуванню в наступні роки. При будівництві Аврелієвої стіни у 271-275 рр. піраміда була вбудована в неї в якості трикутного бастіону.