У Полтавському міському будинку культури відбувся концерт представників "золотого фонду"

30 жовтня у Полтавському міському Будинку культури відбувся концерт за участі представників «золотого фонду» закладу з нагоди 55-річного ювілею Народної академічної хорової капели ветеранів війни та праці «Пам’ять серця». Про це повідомляє прес-служба МБК.

Колектив був створений у жовтні 1960 року за ініціативою учасників бойових дій Великої Вітчизняної війни. Спочатку це був невеличкий самодіяльний ансамбль, що налічував 14 чоловік, які своєю головною метою вважали збереження в пам’яті майбутніх поколінь пісень, обпалених війною, та виховання у молоді почуття громадського обов’язку і патріотизму. Поступово колектив розростався, зростав і мистецький рівень виконавців. 26 листопада 1982 року йому присвоєно звання «Народний самодіяльний колектив» за досягнення у розвитку художньої самодіяльної творчості, високий організаційний та ідейно-художній рівень виступів, яким у свій ювілей зрілі аматори вкотре порадували присутніх у залі глядачів.

За життєве і творче довголіття, душевну теплоту та щедрість талантів, широку пропаганду пісенної творчості, вагомий внесок у патріотичне і моральне виховання підростаючого покоління та з нагоди 55-ї річниці колективу хорову капелу ветеранів відзначили грамотою управління культури виконавчого комітету Полтавської міської ради.

Подяку за багаторічну сумлінну працю та патріотично-просвітницьку роботу, спрямовану на розвиток полтавської громади, самовідданість і професіоналізм вручили і Народному самодіяльному вокальному ансамблю «Червона гвоздика», члени якого привітали своїх колег по сцені та підтвердили присвоєне колективу в 1985 році звання «Народний самодіяльний колектив».

«Нам – 55!», - з гордістю говорять хористи. З гордістю називають і цифру 2000 – майже стільки концертів дали з часу існування, а це 36 концертів на рік! З повагою згадують тих, кого немає поряд. З вдячністю називають імена тих, хто ось уже більше 20 років залишається вірним капелі: Черних, Куколенко, Демченко, Славінська, Романенко, Колесова, Таран, Мізін, Паламарчук та ін. Серед цих прізвищ і Сук Ірина Олександрівна – керівник капели, чудова жінка, професіонал своєї справи та концертмейстер колективу – Потапова Ірина Іванівна – талановита, чуйна, розуміюча людина.

Хорова капела – це дружний колектив вчителів, лікарів, військових, держслужбовців, які вийшли на заслужений відпочинок, але всіх їх об’єднує любов до пісні та бажання, аби їх пісні знали і любили майбутні покоління.

Змінюється час, змінюються смаки, але залишаються вічні цінності, бо

Пісня в нашім серці назавжди,
Вона лікує і усіх єднає.
Бо тільки пісня в радості й біді
Від черствості усіх оберігає!