Приклад жертовності не тільки для військових, а й для усіх громадян: У Миргороді попрощалися з Ярославою Никоненко. ФОТО

Приклад жертовності не тільки для військових, а й для усіх громадян: У Миргороді попрощалися з Ярославою Никоненко. ФОТО
18 жовтня 2019, 18:58   0

Сьогодні, 18 жовтня, Миргород на колінах прощався із 36-річною Ярославою Никоненко.

Військовослужбовиця 101 окремої бригади охорони Генштабу загинула на одній із позицій Об’єднаних сил в районі Мар’їнки Донецької області, де вона була прикомандирована до однієї з бригад ЗСУ. Військову смертельно поранив ворожий снайпер 15 жовтня.

Загибель Ярослави – непоправна втрата для України й трагедія для сім’ї. Удома на військову чекали 13-річна донька, молодша сестра і мама. Батько Ярослави, Сергій Никоненко, загинув на війні 2015 року.

Із весни 2014 року Сергій Никоненко разом із молодшою донькою Богданою їздили на Схід із волонтерською допомогою, Ярослава їм допомагала. Згодом Сергій Григорович вирішив служити в батальйоні «Айдар». За його прикладом до підрозділу пішла й Богдана.

Сергій Никоненко загинув 18 січня 2015 року під час обстрілу позицій підрозділу в районі Трьохізбенки на Луганщині. Після загибелі батька Ярослава, яка в той час жила в Києві, попри вмовляння рідних, також пішла служити. Проте згодом усе ж повернулася, працювала в Києві економістом.

2018 року підписала контракт зі Збройними силами, службу розпочала в Окремому президентському полку, згодом – у 101 ОБрО ГШ. У вересні цього року потрапила в один із підрозділів в районі проведення ООС.



Про те, що жінка була на передовій в родині дізналися разом зі звісткою про її загибель.

– Ми думали, що вона працює бухгалтером у мережі ресторанів. Ніхто не знав. Знали лише кілька подруг, яким вона казала, що поїде десь на місяць, може, трохи довше, до Нового року хотіла повернутися, – розповіла журналісту ТСН Богдана Никоненко. Вона зізналася, що найважче було повідомити про загибель Ярослави мамі.

17 жовтня з військовою попрощалися її побратими на території військової частини 101 ОБрО ГШ ЗСУ. А сьогодні в центрі Миргорода вшанувати захисницю прийшли сотні людей.



– Гарна, позитивна дівчина була. Активна, завжди брала участь в олімпіадах, спортивних змаганнях. Вона була вірною подругою, – говорить про Ярославу її однокласниця Наталія Сухомлин.

На прощання разом зі своїми учнями прийшла й класна керівниця Ярослави Никоненко:

– Ярославка була світлою й сонячною дитиною, дуже гарна. Вона була вогником, який запалював увесь клас, активною, розумною, відмінницею, – розповідає Наталія Кононенко.



– Ми сьогодні вшановуємо Ярославу – життєрадісну, доброзичливу, веселу, яка є прикладом військового обов’язку, дисциплінованості, жертовності не тільки для особового складу 101 бригади, не тільки для військовослужбовців Збройних сил України, а й для всіх громадян, – звернувся до присутніх полковник Сергій Малахов, т. в. о. командира 101 ОБрО ГШ ЗСУ. – Я прошу у вас вибачення за те, що я, як командир, не зберіг її життя. Вічна слава героям, слава Україні.

Тисячі квітів принесли Ярославі Никоненко миргородці. І чоловіки, і жінки, прощаючись, схиляли коліно перед її труною.

Ярославу поховали на міському кладовищі поряд із батьком.



Автор: Ольга Матвієнко

Суспільство 18 жовтня 2019, 18:58

Щоб писати коментарі

Авторизуйтесь
Вибір редакції