15 лютого відзначається Всесвітній день онкохворих дітей

У вересні 2001 року у Люксембурзі на черговій зустрічі Міжнародної конфедерації батьків, чиї діти хворі на онкологічні захворювання, було прийнято рішення про проведення Міжнародного дня дитини, хворої на рак. З 2003 року 15 лютого офіційно вважається Міжнародним днем дитини, що хвора на рак. Основна мета цього дня — покращити інформування суспільства про проблеми дитячих онкологічних хвороб.

В Україні онкологічні захворювання посідають 2-ге місце серед причин дитячої смертності від 5 до 14 років. За статистикою щороку в нашій країні кількість онкохворих дітей збільшується на 1000.

Наближається 15 лютого – Всесвітній день онкохворої дитини. Але не кожна людина у нашому місті навіть уявляє, що існує такий день. Десь півроку тому, я почула історію про хлопчика у якого в один день, в одну мить змінилося життя – страшний діагноз – гострий лейкоз. І кожна така історія хвороби ховає за собою дитяче життя, сльози, страждання батьків, розчарування й водночас присутність маленького промінця надії.

Багато хто скаже, що ця дитина приречена, але я готова довести всім, що ви помиляєтесь. Лейкемія – підступна, безжалісна та жорстока хвороба. Але її можна подолати! Дитячий рак – не смертний вирок, а виліковна в сучасних умовах хвороба. Діти, які хворіють на онкозахворювання мають великі шанси на перемогу над хворобою та на одужання. Ці діти мають право на життя. На сьогодні в країнах Європи 70% дітей із діагнозами злоякісних пухлин і лейкозів повністю виліковують. Врятувати дитину, хвору на онкозахворювання може тільки дороге лікування. І чим скоріше пройде лікування, тим більші шанси. Це мабуть єдиний випадок коли життя дитини залежить від доброти та милосердя наших сердець.

Коли-небудь загляньте в очі такій дитині і ви не побачите там бажань та мрій, ви знайдете у погляді лише надію на порятунок.

Сьогодні майже кожного дня з’являється інформація з проханням про збір благодійних коштів на лікування дитини, хворої на рак і кожний пересічний громадянин думає, що ця проблема його не стосується, бо ця біда не в його родині.
Скажіть будь-ласка чи ми суспільство нормальних людей? Чому ми байдужі до наших дітей, дітей, які повинні стати нашим майбутнім?

Кожен з нас може зробити свій внесок у допомогу онкохворим дітям, допомогти їм, стати донором крові. Це не займає багато часу, не потребує значних зусиль, це має стати звичайним обов’язком кожного громадянина. Саме тому міське управління у справах сім’ї, молоді та спорту планує провести 11 лютого 2010 року чергову акцію по здачі донорської крові «Навчись рятувати життя» для онкохворих дітей і це буде самим найменшим, але самим безцінним вкладом, який можете зробити і ви. Приєднуйтесь до нас, вся додаткова інформація за тел. 2-57-29.

До речі,  хочу сказати, що хлопчику про якого згадували на початку, ми збирали благодійні кошти. І він вже пройшов перший етап лікування, і він навіть вже посміхається, але в очах все така ж надія на порятунок. Не будьте байдужими. Підтримайте цих дітей і колись доля вам віддячить за чутливе серце.

І на останок, якщо колись, хто-небудь мені скаже, що всі ці зусилля марні, я відповім: «Спробувати неодмінно варто, бо це – саме найцінніше – дитяче життя».