Неякісна іграшка – подарунок, який може обернутися бідою

На передодні Нового року та Різдва у світі традиційно розкуповують рекордну кількість іграшок. Такий подарунок – чудовий спосіб виразити свою ніжність коханій людині чи повеселити колег, але найбільше чекають його діти, для яких поява кожної нової забавки, то справжня подія.

Втім, далеко не всі іграшки, якими щедро рясніють полиці крамниць та яток, безпечні. Безневинний на перший погляд подарунок може викликати у дітей алергію, спровокувати тошноту, подразнення слизових оболонок дихальних шляхів чи навіть згодом призвести до захворювань шкіри, бронхіальної астми чи розладів нервової системи.

В Україні виробників «дитячого щастя» можна порахувати мало не на пальцях однієї руки. Тож переважна більшість іграшок приїздить до нас з Китаю, як легальним, так і нелегальним шляхом. І хоча згідно з чинним законодавством, всі товари для дітей підлягають оцінці відповідності згідно вимог технічних регламентів, великій кількості подібної продукції вдається уникнути цієї процедури. Втім, за результатами досліджень, понад 80% іграшок, які не пройшли процедуру оцінки відповідності, містять у своєму складі заборонені речовини, які у випадку потрапляння в дитячий організм, можуть викликати інтоксикацію чи алергічні реакції. А, як відомо, малеча пробує «на смак» усе, що потрапляє до рук. Крім того, більшість неякісних іграшок не можуть похвалитися міцністю, як наслідок, підвищується ризик того, що дитина може випадково подавитися дрібною деталькою, що відірвалася.

Наведемо лише неповний перелік речовин, які виявляють у неякісних іграшках. Формальдегід - здатен викликати алергічні реакції, чхання, кашель, впливає на центральну нервову систему, викликає дерматити. Вдихання фенолу подразнює слизові оболонки. В результаті може з’явитися нежить, головокружіння, головний біль, тошнота, серцебиття. Всмоктуючись через шкіру, він вражає нервову систему. Толуол викликає подразнення слизових оболонок. Діти швидко втомлюються, стають роздратованими, сонливими. Пари ксилолу при високих концентраціях діють як наркотик, вражають нервову систему, подразнюють слизову оболонку очей, спричиняють дерматити. Навіть невеликі дози свинцю здатні викликати у дітей агресію та зниження інтелектуального рівня. Ляльок із полівінілхлорида (ПВХ) в США і Європі не роблять вже більше 50 років. Однак цей дешевий полімер до цього часу використовується для виробництва іграшок в Тайланді, Кореї та Китаї. Дослідження показали, що деякі іграшки з цього матеріалу містять до 40% токсинів, здатних викликати онкологічні захворювання і негативно вплинути на гормональний обмін.

Тож щоб уникнути неприємностей, слід серйозно підходити до вибору іграшок. Бо чи багато дитині треба, щоб підірвати і без того хитке здоров’я?


Збережи здоров’я – купуй сертифіковане

Усі іграшки для дітей до 14 років підлягають обов’язковому декларуванню в Україні згідно Постанови Кабінету Міністрів України від 8 жовтня 2008 р. № 901 «Про затвердження Технічного регламенту безпеки іграшок». Технічний регламент – закон України або нормативно-правовий акт, прийнятий КМ України, у якому визначено характеристики продукції або пов’язані з нею процеси чи способи виробництва. Цей спосіб незалежної оцінки продукції використовується в усьому світі, у першу чергу – при підтвердженні відповідності вимогам безпеки, що є надзвичайно важливим, коли мова йде про товари для дітей. Декларація – документ, виданий на основі рішення, яке приймається після проведення відповідних процедур оцінки відповідності, що довели виконання встановлених вимог.

Зокрема, різні види іграшок досліджують за 80 показниками, серед яких наявність токсичних речовин, стійкість декоративного покриття, безпека сировини, матеріалів та комплектуючих, електро-, пожежо- та вибухобезпека та багато інших.

Крім того, всі товари дитячого асортименту повинні мати висновки санітарно-емідеміологічної експертизи (гігієнічний сертифікат) Міністерства охорони здоров’я України на відповідність ДСаН ПіН 5.5.6.012-98 «Державні санітарні правила і норми безпеки іграшок та ігор для здоров’я дітей».

У 2012 році фахівцями ДП «Полтавастандартметрологія» видано лише 5 декларацій про відповідність продукції вимогам стандартів. Зокрема, хорошу якість своїх іграшок на практиці підтвердили приватний підприємець Гайдук Т.О. (виробник пластикових кубиків, наборів для гри піском та розвиваючих пірамідок для малюків) та ПАТ «Полтавакондитер», яка закупила в сусідній Молдові іграшки в капсулі-вкладиші з твердого пластика для пакування в шоколадну фігурку та м’які іграшки із штучного хутра у вигляді змій, які продають наповнені цукерками. Крім того, приватний підприємець Хануков Д.В. в добровільному порядку сертифікував іграшки м’яконабивні в асортименті.

Дослідження іграшок проводились випробувальним центром ДП «Кривбасстандартметрологія», м. Кривий Ріг. Результати випробувань показали, що вони відповідають усім висунутим вимогам.

Та якщо законодавство зобов’язує вітчизняні підприємства декларувати свою продукцію, а в Україні виробників іграшок можна полічити на пальцях, то закордонному непотрібу у нас «зелене світло». Іноземна іграшка, підтверджена декларацією або сертифікатом відповідності, на полицях крамниць – величезна рідкість. Державний нагляд за виробництвом, зберіганням та оптовою реалізацією продукції відмінили. Перевіряти якість іграшок має державна інспекція України у справах захисту прав споживачів, але відповідною лабораторною базою, зокрема, у нас на Полтавщині, вона не забезпечена.

Тому власнику торгівельних точок вигідніше відбутися штрафом у сотню-другу гривень і продовжувати закуповувати у тому ж Китаї найдешевше і найгірше та з шаленою «накруткою» збувати його своїм співгромадянам, ніж замовити дослідження якості продукції, закупити ту, яка відповідає вимогам стандартів і, як належить, оформити декларацію про її відповідність.

Хочеться сподіватися, що найближчим часом ситуація зміниться, але поки що на жаль, маємо те, що маємо.


Незайві поради

Тож аби не було неприємних сюрпризів, обираючи іграшку, слід керуватися наступними критеріями: вона має бути без запаху, бодай навіть слабкого. Чим сильніший запах, тим більше виділяється летучих токсичних хімічних речовин.

Слід уникати пластмасових іграшок, покритих фарбою чи лаком. Мало того, що більшість фарб токсична, вони ще й можуть відшаровуватися та потрапляти на руки та в рот дитини. Тож іграшка не повинна «линяти», залишати сліди фарби на руках.

Не купуйте занадто «голосні» іграшки. Звучання брязкальця повинне бути ніжним, а не оглушливим. Інакше у малюка можуть виникнути проблеми із слухом та вимовою.

Іграшка має бути максимально міцною, на ній не повинні виднітися сколи, тріщини, зазубрини, зазори, сліди клею. Особливо це стосується брязкалець, на яких не повинно бути паперових наклейок.

Всі деталі мають бути міцно закріплені, на м’яких іграшках не приклеєні, а пришиті. Продукція для дітей до трьох років взагалі не повинна містити дрібних деталей.

Уникайте м’яких іграшок з довгою шерстю. Шерсть та волосся ляльок мають бути добре закріплені на основі.

Іграшка повинна бути зроблена з матеріалу, який можна мити та прати.

Коли у Вас є вибір, віддавайте перевагу продукції вітчизняних виробників.

Не соромтеся вимагати у продавця сертифікат відповідності або декларацію про відповідність, який видається лише після відповідних лабораторних досліджень. Перевірте, чи не закінчився строк його дії. Можна перевірити, співпадають ці артикули з додатку до сертифікату з артикулами на іграшці чи її пакуванні. Звісно така процедура займе певний час, зате гарантуватиме бажаний результат.

Купуйте іграшки в спеціалізованих магазинах. Там вони коштують дорожче, але шансів, що забавка пройшла всі етапи контролю безпеки - більше.

Також велике значення має маркування, воно повинно бути нанесене державною мовою, легко читатися та не змиватися. На товарному ярлику повинні значитись:

- товарний знак підприємства-виробника або його представника;

- найменування та місцезнаходження виробника;

- графічний попереджувальний символ позначення віку у вигляді кола, в якому контур обличчя та вказівки вікової групи;

- попереджувальні написи (наприклад: «Обережно! Вогненебезпечно»; «Не призначено для дітей віком до 3 років – містить дрібні деталі»).

Відсутність маркування – показник нелегальності походження іграшки.

Всі іграшки повинні бути упаковані в пакети з полімерної плівки. Порушення цієї вимоги найбільш актуальне для м’яконабивних виробів. Придбана на ринку іграшка без упаковки, яка немов губка, увібрала в себе шкідливі речовини ззовні, а може й стала «притулком» для збудників тяжких хвороб (туберкульозної палички, стафілококів, стрептококів), часто спричиняє серйозне захворювання у дитини.

Окрім цього, характерні порушення вимог щодо безпеки м’яконабивних іграшок полягають у неміцності та порушенні цілісності швів, а також вмісті у набивці шкідливих домішок (ртуть, миш’як, свинець тощо).

Гострі кути і кромки конструкторів та трансформерів, а також металеві іграшки з грубо обробленими деталями можуть спричинити травмування шкіри. Коли мова йде про маленьких дітей – тут важливою умовою безпечності є важкодоступність дрібних деталей (колісчаток, пружинок, кілець), які дитина могла б запхнути до рота.


Петарди – це не іграшки!

Що стосується дітей більш старшого віку, зазвичай, хлопців, то з наближенням Нового року, вони навперебій просять купити їм петарди. Проте, цей різновид продукції аж ніяк неможна вважати дитячою іграшкою. Усі петарди, які продаються на території України, повинні відповідати вимогам технічного регламенту щодо піротехнічних виробів (Директива 2007/23/ЄС), але знайти такі у продажу доволі не просто та й документи на неї має лише кожен другий продавець.

Жодного року не обходиться без сумної звістки, що в тому чи іншому регіоні України «мирна вибухівка» завдала тілесних ушкоджень людині, не став винятком і 2012 рік: ще за місяць до новорічного свята юний мешканець Закарпатської області через невміле поводження з петардою отримав серйозні опіки роговиці ока.

Тож аби уникнути трагедії, купуйте «вибухову втіху» лише у спеціалізованих магазинах, які мають відповідний патент на торгівлю нею та можуть пред’явити на цей товар супровідні документи. Чітко дотримуйтесь інструкції по його використанню. Пам’ятайте, купувати піротехніку «з-під поли» під відкритим небом дуже небезпечно, оскільки подібний товар вимагає особливих умов зберігання, а коли подібна продукція перемерзне чи відсиріє, то чекати від неї можна чого завгодно. Ні в якому разі неможна сушити намоклі петарди на батареї чи електрообігрівачі.

Найнебезпечнішими феєрверками вважаються, ті, які продавці називають «ракетами». Така петарда може вилетіти на висоту до 500 метрів, у неї дуже потужний заряд. Тож, щоб запустити «ракету», потрібно вміти її правильно закріпити і спрямувати, адже потрапивши в людину, вона може навіть вбити. Доволі небезпечними вважаються і петарди, які називають «свічі», вони вилітають на висоту 50 метрів і теж доволі потужні. Тому дозволяти дітям запускати таку піротехніку без нагляду дорослих взагалі не варто. Та навіть найбезневинніші, на перший погляд, петарди, при невмілому використанні, можуть щонайменше обпекти пальці. Тож переконайтеся, що Ваша дитина вміє з ними поводитися, аби на згадку про новорічно-різдвяні свята залишились лише позитивні емоції.