Олена Адамович провела прес-конференцію

У приміщенні ОКІА «Новини Полтавщини» відбулася прес-конференція директора Департаменту економічного розвитку облдержадміністрації ОЛЕНИ АДАМОВИЧ на тему: „Соціально-економічний розвиток області та міжнародне співробітництво”. Також йшлося про питання у сфері зовнішньоекономічної діяльності.

ОЛЕНА АДАМОВИЧ наголосила на тому, що інформаційна напруга навколо підписання Угоди про асоціацію з ЄС зростає з кожним днем. І це не дивно, зважаючи на історичне значення документа для стратегії розвитку Української держави .

Сьогодні багато говорять про те, що Україна стоїть на роздоріжжі між Угодою про асоціацію з ЄС та входженням до Митного/Євразійського Союзу. Але насправді ніякого роздоріжжя не існує. Україна обрала шлях до Об’єднаної Європи. Це закріплено в нашому законодавстві і це відповідає довгостроковим національним інтересам нашої держави.

Закон України «Про засади внутрішньої і зовнішньої політики» визначає державним пріоритетом інтеграцію України в європейський політичний, економічний і правовий простір з метою досягнення членства в Європейському Союзі. Найважливішим кроком на цьому шляху є підписання Угоди про асоціацію, включно з поглибленою та всеохоплюючою зоною вільної торгівлі.

Президент України В.Ф. Янукович неодноразово підкреслював, що Україна розглядає Угоду про асоціацію, насамперед, як комплексну програму масштабних внутрішніх реформ у всіх сферах політичного, економічного та соціального життя держави, як модернізацію країни, а також ефективний інструмент їх здійснення відповідно до європейських стандартів.

Україна вже 20 років активно співпрацює з ЄС і пройшла величезну дистанцію на шляху засвоєння європейських стандартів демократії й ринкового господарства.

Розширюються торгівельні зв`язки з країнами-членами ЄС і у підприємств Полтавщини. Загальний обсяг зовнішньої торгівлі Полтавської області з країнами ЄС у минулому році склав понад 1,0 млрд. дол. США. Майже 20% загального обсягу зовнішньої торгівлі підприємств області припадає на торгівлю з європейськими партнерами. У першому півріччі поточного року до цих країн підприємствами області експортовано продукції на майже 400 тис. дол. США, що складає 28% обласного експорту.

Область має торговельні зв’язки з 26-ма країнами-членами Європейського Союзу.

В товарній структурі полтавського експорту до країн-членів Європейського Союзу переважали поставки продукції рослинництва, готових харчових продуктів, мінеральних продуктів, продукції хімічної та пов’язаних з нею галузей промисловості, текстильних матеріалів та виробів, котлів, машин, електротехнічного обладнання та засобів наземного транспорту.

ОЛЕНА АДАМОВИЧ запевнила, що загальна економічна ситуація як в області, так і України характеризується стабільністю та є прогнозованою.

Проте, на фоні світової фінансово-економічної кризи основні ризики для вітчизняних підприємств значно посилились (що власне характерно і для єврозони). Це, в першу чергу, обумовлено діями нашого торговельного партнера – Російської Федерації.

Протягом серпня місяця проходження української продукції підприємств-експортерів на митних кордонах Російської Федерації практично було заблоковано.

Майже 300 вітчизняних підприємств потрапили в зону ризику та були змушені призупинити виробництво. Намагання Росії долучити Україну до Митного союзу, значно ускладнило економічні відносини наших країн.

Така ситуація також негативно вплинула на розвиток промисловості Полтавщини. Обсяги промислового виробництва за 7 місяців скоротились на 3% (по Україні – на 5,3%).

Найбільше постраждали підприємства машинобудування. Обсяг виробництва галузі скоротився на 22%.

Для прикладу, Крюківський вагонобудівний завод зменшив виробництво на третину, АвтоКрАЗ – на 12%, Полтавхіммаш – на 50%.

Понад 80% продукції Крюківського вагонобудівного заводу експортувалось до Росії. В кінці серпня значна частина продукції пройшла українську митницю та простоювала на російській території.

За новими умовами Федеральної митної служби Росії для перетинання митного кордону російські покупці продукції КВБЗ мають сплатити 20% від її вартості. Це призвело до не конкурентоспроможності продукції на російському ринку.

Більшість її замовників, які традиційно зацікавлені у придбанні вантажних та пасажирських вагонів, вимушені відмовлятися від продукції підприємства, навіть по раніше укладеним контрактам.

Кременчуцький сталеливарний завод також призупинив виробництво.

Так, наприкінці серпня на станції Брянськ накопичилось 80 вагонів металопрокату з України.

Для підприємства ця ситуація загрожувала втратою подальших замовлень з боку російських партнерів.

4 вересня 2013 року металопродукція підприємства (50 вагонів) пройшла митний контроль Російської Федерації та направлена замовникам.

Щодо ситуації в харчовій галузі. Наприкінці липня Росспоживнагляд заборонив поставки кондитерської продукції з українських фабрик «Roshen», мотивуюче це наявністю в них токсичної речовини (бензопирена).

Як результат, Кременчуцька кондитерська фабрика у серпні змушена була скоротила виробництво (на 5%).

Також в останній декаді серпня практично зійшло до нуля придбання сертифікатів, які надавала Полтавська торгово-промислова палата, для експортерів в Російську Федерацію.

„Розуміючи складність ситуації, ми відпрацювали проблемні питання експорту по кожному підприємству, звертались за допомогою до центральних органів виконавчої влади” - проінформувала ОЛЕНА АДАМОВИЧ.

Як показує досвід, кожна криза завжди має дві сторони: перша - це поглиблення проблем, а друга - відкриття нових можливостей. Саме такі можливості необхідно максимально використати, адже проблеми українських виробників частково обумовлені тим, що вітчизняний експорт не диверсифікований.

Як наприклад, близько 40% виробництва українського машинобудування становить експорт у Росію, в той час, як в Україні є перспективні ринки в Індії, Китаї, інших країнах Південно-Східної Азії, на Ближньому Сході та Південній Америці.

І Полтавщина послідовно просувається в даному напрямку. Зараз більшість машинобудівних підприємств області активно працюють над освоєнням нових ринків збуту.

Зокрема, Крюківський вагонобудівний вийшов на перспективні ринки збуту в Прибалтиці, Казахстані, Киргизії, Молдові та Білорусі, проводить переговори з підприємствами Азейбаржану, Ірану та Монголії.

АвтоКрАЗ вже успішно працює на ринках таких країн, як Казахстан, Єгипет, Індонезія, Сінгапур і Афганістан та освоює ринок Таїланду.

За словами ОЛЕНИ АДАМОВИЧ, якщо виключити політичну складову останніх подій, то отриманий досвід має стати уроком для кожної із сторін.

Також українському бізнесу треба розуміти, які переваги та втрати вони відчують від вступу після підписання Угоди про асоціацію з Євросоюзом:

- безмитний доступ до найбільшого в світі ринку для більшості українських продуктів, що створює великі можливості для експорту;

- поліпшення доступу на ринки третіх країн через гармонізацію українського законодавства з законодавством ЄС і, відповідно, перехід на визнані в світі стандарти;

- кращий внутрішній інвестиційний та бізнес клімат;

- тимчасове зростання витрат, пов’язаних із адміністративними та правовими змінами. Додаткових видатків від бізнесу потребуватиме дотримання високих стандартів. Вільна торгівля з такими потужним партнером як Європейський Союз означатиме для українських компаній більшу конкуренцію, якої можуть не витримати слабші фірми. Однак якщо Зона вільної торгівлі з ЄС і призведе до певних втрат у короткостроковій перспективі, то безперечними й вагомими будуть виграші на середньо- та довгостроковий терміни.

На завершення ОЛЕНА АДАМОВИЧ зазначила, що з початку вересня 2013 року Верховна Рада розпочала роботу над пакетом основних євро інтеграційних законів. Гарантом цього процесу є Президент України Віктор Янукович, і ми маємо його підтримати. Сьогодні в державі з’явилася нова національна ідея, яка має об’єднати Україну.

Адже 80% населення зараз підтримують євро інтеграцію.

За 10 років ми маємо пройти складний шлях - адаптувати законодавство, привести у відповідність основні нормативні документи по технічному регулюванню та стандартизації. Але це - крок в наше майбутнє, який відкриває нові можливості для докорінної модернізації України.