В Полтаві теж «народжуються» стандарти

14 жовтня – міжнародне співтовариство відзначає Всесвітній день стандартів. Слово стандарт в перекладі з англійської означає еталон, норма, зразок. З технологічної точки зору «стандартність» є не просто важливою, а необхідною характеристикою виробу, що виготовляється в промислових масштабах. Який би товар ми не купували, від продуктів харчування до побутової техніки чи автомобіля, він має відповідати певним стандартам, дотримання яких прямо пропорційно впливає на якість, а отже, й на ціну продукції.

Тож саме 14 жовтня 1946-го року в Лондоні, у приміщенні Інституту цивільних інженерів представники національних організацій із стандартизації із 25 держав вперше зібралися разом, щоб обговорити можливості гармонізації своїх стандартів, тобто приведення їх до єдиних норм та вимог. Такий крок був викликаний необхідністю активізувати торгівельні відносини та зробити товари більш доступними для  людей з різних куточків світу. Як результат, було засновано  Міжнародну організацію із стандартизації ISO (з грецької isos – рівний). А Всесвітній день стандартів вперше запропонував відзначати Президент цієї організації пан Фарук Сунтер з Туреччини у 1970 році. В такий спосіб міжнародна спільнота намагається підкреслити важливість стандартизації для всієї світової економіки.

Тож не дивно, що першочерговим завданням незалежної України було створення структури стандартизації, відповідної існуючій світовій практиці – із розгалудженою мережею технічних комітетів (ТК) у провідних галузях науки, техніки та економіки. До речі, далеко не всі знають, що частина стандартів «родом» саме з Полтави. Зокрема, саме завдяки ініціативі фахівців державного підприємства «Полтавастандартметрологія» було створено технічний комітет «Лампи і відповідне обладнання», адже в нашому обласному центрі зберігається вихідний еталон одиниці світлового потоку, на який «рівняється» вся вітчизняна світлотехнічна галузь. У складі згаданого технічного комітету працюють 20 організацій України та представництва таких провідних транснаціональних компаній, як «PHILIPS», «GENERAL ELECTRIC», «SYLVANIA». У рамках його діяльності розроблено 49 національних стандартів, гармонізованих з міжнародними та європейськими, що встановлюють вимоги безпеки, експлуатації та сучасні методи контролю світлотехнічної продукції. Окрім цього, фахівцями підприємства було розроблено Технічний регламент щодо етикетування ламп побутового використання стосовно ефективності споживання електроенергії (на основі Директиви Євросоюзу).

Крім того, державне підприємство «Полтавастандартметрологія» є колективним членом технічних комітетів «Вагони» та «Системи управління якістю, довкіллям та безпечністю харчових продуктів». Саме в Полтаві «народився» перший з п’яти національних стандартів, гармонізований з міжнародним, щодо методів визначення ГМО в харчових продуктах (методи ґрунтуються на аналізі білків).

На разі полтавські стандартизатори ініціювали створення технічного комітету «Послуги оздоровлення та відпочинку» та працюють у складі міжвідочої групи по розробленню проекту національного стандарту «Послуги туристичні. Дитячі заклади/табори оздоровлення та відпочинку. Вимоги до засобів розміщення».  Поява якого назріла вже давно, адже, як свідчить статистика, якість послуг, які надають відповідні дитячі заклади, невпинно погіршується, а випадки харчових отруєнь серед школярів останнім часом зросли вдвоє.

Нині дедалі більше вітчизняних підприємств, які займаються виробництвом тієї чи іншої продукції, віддають перевагу розробленню власних технічних умов (ТУ). Вони розкривають більше можливостей для творчого підходу до технології виробництва (експериментування з дизайном, матеріалами, рецептурою, інгридієнтами тощо) і прискорюють впровадження у виробництво нових видів продукції та іноваційних технологій. Технічні умови обов’язково мають бути затвердженими та погодженими і пройти процедуру державної реєстрації відповідно до вимог ДСТУ 1.6:2004 «Національна стандартизація. Правила реєстрації нормативних документів». Дозволяється на договірних засадах використовувати ТУ інших суб’єктів господарювання. Постачати на ринок продукцію за технічними умовами іноземних фірм можна за умови приведення їх у відповідність до чинного законодавства та нормативних документів України, внесення необхідних змін та державної реєстрації. Виробляти продукцію без посилання на відповідний нормативний документ, якому вона повинна відповідати, законодавством заборонено.

До розроблення технічних умов висувається ряд вимог, основна з яких - вимоги до продукції мають бути не нижчими, від тих, що зазначені у державних стандартах. Зокрема, якщо національний стандарт передбачає виробництво масла вершкового чи сметани виключно з молочної сировини, то й технічних умов на відповідну продукцію виготовлену з використанням рослинних жирів бути не може. Тому що, це є прямим порушенням не лише вимог чинної нормативної документації, а й Закону України «Про молоко та молочні продукти». При потребі підприємство може розробити ТУ на спред чи продукт вершково-рослинний.

Також висуваються суворі вимоги до спожиткового марковання продукції. Особливо актуальні вони зараз, коли інформація на етикетці стала мало не єдиним «орієнтиром» споживача у морі різноманітних товарів і дедалі більше покупців робить свій вибір на основі прочитаного на ній. Дані на маркованні мають бути повними та достовірними. А якщо товар не відповідає обіцяному на етикетці, держінспектор має повне право застосувати до суб’єкта господарської діяльності штрафні санкції.

Якщо технічні умови не відповідають встановленим вимогам, в їх реєстрації буде відмовлено. Трапляються й випадки коли дію ТУ скасовують у зв’язку із змінами в законодавстві. Так, нещодавно довелося анулювати 6 технічних умов на ковбасні вироби через те, що виробник не привів їх у відповідність до державних стандартів. У рецептурі ковбаси вищого гатунку значилась соя, масова частка булку теж явно «не дотягувала» до вищого гатунку. Тож підприємству порадили розробити більш «вимогливий» нормативний документ, або керуватися діючими державними стандартами.

Якщо підприємству складно розробити власні технічні умови, через брак досвіду, фахівці ДП «Полтавастандартметрологія» нададуть йому необхідні консультації, адже фонд підприємства налічує близько 24-х з половиною тисяч найменувань різних нормативних документів та постійно оновлюється. Це дозволяє задовольняти потреби суб’єктів господарської діяльності, які працюють у будь-якій галузі народного господарства. ДП «Полтавастандартметрологія» єдине на Полтавщині підприємство, яке має ексклюзивне право на виготовлення і розповсюдження офіційних копій нормативних документів.

З вступом України до світової організації торгівлі, особливо гостро постала проблема гармонізації національних стандартів з міжнародними, на разі необхідно гармонізувати близько 8 тисяч стандартів. Процес гармонізації передбачає не лише якісний переклад на українську мову, а й впровадження єдиних вимог до безпечності та якості продукції, сучасних методів контролю за її виробництвом.

Та як показує практика, головне - навіть не те, наскільки добре написані стандарти, а те, наскільки чітко дотримуються їхніх вимог виробники.