Не забувайте поцікавитися, чи повірене обладнання, на якому Вас діагностують та лікують

За даними Всесвітньої організації охорони здоров’я внаслідок халатності та помилок лікарів гине більше людей, ніж в дорожньо-транспортних пригодах. Причому ця проблема стосується практично будь-якої країни світу, в тому числі й високорозвинених. В статті «Статистика врачебных ошибок на Западе», яку опубліковано на сайті http://www.mosmedicina.ru, наведено вражаючі факти, зокрема, в США частка лікарських помилок складає 3-4%, саме через них, за різними оцінками щороку помирає від 50 до 100 тисяч людей. У Великобританії на лікарські помилки припадає 5%, вони щороку забирають до 70 тисяч людських життів. У Франції невірні діагноз та лікування призначають у 3-х випадках із 100. Щороку, від помилок медиків, потерпають близько 90 тисяч італійців. За статистикою, яку надала Німеччина, жертвами помилок лікарів щороку стають 25 тисяч німців.

В країнах СНД подібної статистики або взагалі немає, або вона закрита від ЗМІ. Разом з тим, за інформацією розміщеною на сайті http://www.umj.com.ua, результати патологоанатомічних обстежень, отриманих в чотирьох великих лікарнях Москви, показали, що в 22% випадків, встановлений за життя діагноз було поставлено невірно! В кожному з п’яти летальних випадків не було своєчасно виявлено запалення легенів, а помилки при діагностиці злоякісних новоутворень склали 30–40%.

Не важко здогадатися, що в Україні ситуація не краща. В інтерв’ю доктора Валіховського (www.from-ua), який був особистим лікарем колишнього Президента України Віктора Ющенка, наведено дані, про те, що в Україні через помилки лікарів щодня помирають 9-12 людей. Середньостатистичний українець живе на 9 років менше, ніж його ровесник з Євросоюзу, а смертність в нашій державі в 2 рази вища, ніж у Європі.

Ні для кого не секрет, що ефективне лікування можливе лише за умови точно поставленного діагнозу. А якщо апарат ультразвукової діагностики показує «розмиту» картинку, чи кардіограма на розбалансованому електрокардіографі дає «приблизні» дані, припуститися помилки може навіть найкращий, найдосвідченіший лікар. Теж саме можна сказати й про фізіотерапевтичні процедури: користь від них буде лише тоді, коли апаратура точно відповідатиме даним, задекларованим у технічній документації. В протилежному випадку процедури не принесуть очікуваного ефекту або й того гірше, можуть завдати паціентам шкоди. Наприклад, доведено, що перевищення значень лазерного випромінювання червоного та інфрачервоного А-діапазонів викликає опіки сітківки, інфрачервоного В-діапазону - ініціює зміни в кришталику та роговій оболонці ока. Надмірне ультрафіолетове випромінювання провокує розвиток раку шкіри. Неважко уявити до яких наслідків може призвести використання несправних реаніміційних пристроїв, апаратів штучної вентиляції легенів тощо. Проте, похибку в роботі обладнання, не можливо визначити «на глазок», її можна тільки виміряти, а для цього необхідно провести перевірку його вихідних параметрів.

Враховуючи те, що навіть найякісніша медична апаратура, як і будь-яка техніка, періодично виходить з ладу, Закон України «Про метрологію та метрологічну діяльність» передбачає щорічну обов’язкову повірку всіх без винятку засобів вимірювальної техніки, які використовуються в медицині. І слід відзначити, що переважна більшість медичних закладів області ставиться до цієї вимоги законодавства відповідально. Втім, є й такі, що нехтують або не в повній мірі виконують вимоги законодавства. Причиною тому, як недостатнє або несвоєчасне фінансування, яке дійсно має місце в деяких державних закладах охорони здоров'я, так і банальна халатність або бажання зекономити, хоча така "економія" може згодом обійтися дуже дорого, особливо якщо справа йде про людські життя. Не менш актуальне питання повірки для комерційних закладів охорони здоров'я, які беруть з пацієнтів плату за свої послуги, але не завжди можуть гарантувати їх якість, через неповірене обладнання.

З початку року фахівці ДП «Полтавастандартметрологія» провели повірку та контроль вихідних параметрів близько 3-х тисяч одиниць медичного обладнання (тонометрів, електрокардіографів, апаратів УВЧ тощо), 9% із них потребували невідкладного ремонту.

До речі, під час ремонту медичного обладнання, теж доволі часто виникають проблеми: деякі комерційні фірми, які надають такі послуги, не мають ні відповідної кваліфікації, ні технічного оснащення. Тож вони просто користуються технічною безпорадністю медичного персоналу, який робить висновок про справність апарату по «блиманню лампочки», а під час повірки виявляється, що прилад хоча й працює, показує не точні дані, або має не ту потужність, яка потрібна для проведення фізіотерапевтичної процедури. Тож керівникам медичних закладів слід пам'ятати, що Закон «Про метрологію та метрологічну діяльність» та ДСТУ 2708 «Повірка засобів вимірювальної техніки. Організація та проведення» зобов’язують організації, що займаються ремонтом засобів вимірювальної техніки, проводити їх подальшу повірку, як підтвердження того, що прилад відремонтовано «на совість». Послідуюча повірка служить гарантією, що Ваші гроші не витрачено «на вітер».

Якщо ж йдеться про купівлю нового обладнання, необхідно звертати увагу не лише на ціну приладу, а й на його технічні характеристики, документальний супровід, підтвердження пройденої перевірки на точність. Особливо уважно слід ставитися до апаратури, яка ввозиться в Україну в якості гуманітарної допомоги, адже документальний супровід до неї, зазвичай, дуже обмежений, а то й взагалі відсутній.

Непоодинокі й випадки, коли результати клінічних досліджень, проведених у різних, незалежних одна від одної лабораторіях, відрізняються між собою, а подекуди й діаметрально протилежні. Це пов’язано з тим, що реактиви, якими користуються при проведенні аналізів, можуть запросто виявитися простроченими, зіпсованими в результаті недотримання умов зберігання, придбаними по принципу «що найдешевше» і тому дуже низької якості. Трапляється, коли для діагностики застосовують вкрай застаріле обладнання, зокрема, ще радянські фотоелектроколориметри, які до того ж забувають перевірити на точність. Інша проблема – відсутність кондиціонерів, а отже, неможливість підтримувати температурний режим в приміщенні. Коли літнього спекотного дня в лабораторії тридцять, а то й більше градусів, пробірки з кров’ю подекуди встигають протухнути швидше, ніж зроблять аналіз.

Тому кожна лабораторія, яка проводить медичні дослідження, повинна бути аттестована на право виконання вимірювань. Цей процес передбачає перевірку наявності необхідної нормативної документації (в тому числі розроблених та затверджених методик по визначенню тих чи інших показників), необхідного повіреного обладнання, якісних реактивів, достатнього рівня кваліфікації персоналу, який перевіряють шляхом визначення показників шифрованих проб. Якщо лабораторія не пройшла атестацію, вона взагалі не має права проводити будь-які випробування!

Отже, клієнт, який платить за діагностику «кровно зароблені», має повне право вимагати підтвердження, що обладнання, за допомогою, якого його обстежують чи лікують – повірене. Якщо медичний заклад дійсно зацікавлений якнайякісніше обслугувати клієнта, а не просто пустити йому «пил в очі», добре на цьому заробивши, він ніколи не упустить можливості зайвий раз переконатися в точності показників своєї діагностичної та лікувальної медичної техніки. Адже діагноз не можна поставити «приблизно».