Чи можна вилікувати хворого, якщо діагноз поставлений невірно? Запитання риторичне і навряд чи спаде на думку справжньому професіоналу. Проте, чимало закладів охорони здоров’я без докорів сумління користуються неповіреними обладнанням та приладами при діагностуванні та лікуванні паціентів, а отже, не можуть гарантувати їм якості наданих послуг.
Справа в тому, що медична апаратура, як і будь-яка техніка, періодично виходить з ладу, тож, щоб уникнути помилки в результатах вимірювань, яка подекуди може коштувати людського життя, згідно із Законом України «Про метрологію та метрологічну діяльність» засоби вимірювальної техніки, які використовуються в медицині, підлягають обов’язковій щорічній повірці.
Скажімо, торік в ДП «Полтавастандартметрологія» пройшли контроль вихідних параметрів 508 медичних апаратів, які використовуються для фізіотерапевтичних процедур, з них майже кожен четвертий (24%) не відповідав вимогам експлуатаційних документів. Крім того, було повірено близько двох з половиною тисяч засобів вимірювальної техніки (ваги, тонометри, різноманітне діагностичне обладнання), з них кожен 11-й виявився неточним.
Цьогоріч із 750 повірених засобів вимірювальної техніки потребували ремонту 50, а кожен п’ятий з 146 медичних апаратів не відповідав вимогам технічної документації. Найчастіше виходять з ладу так звані нестаціонарні електрокардіографи, якими користуються дільничі, лікарі швидкої допомоги, тощо, адже це прилади, які вимагають особливої точності і найменша похибка у їхній роботі суттєво впливає на якість кардіограми. Потребував ремонту і кожен другий апарат гальванізації та апарат УВЧ.
Слід відзначити, що рідко який заклад охорони здоров’я може похвалитися новим сучасним обладнанням, а стан того, що було придбане у 70-80-х роках, вимагає періодичного ремонту. Тож якщо неполадки помітили своєчасно, їх можна відразу ж усунути. Втім, тривожить те, що частина медичних установ і не прагне зайвий раз переконатися, наскільки точно працює їхня апаратура, а навпаки усіляко ухиляється від повірки, подає до органів Держспоживстандарту недостовірні дані про кількість медичного обладнання та засобів вимірювальної техніки, які перебувають у них в експлуатації. Як правило, декларують лише кожен другий пристрій. Метрологи медичних установ, які, зазвичай, працюють за сумісництвом, не завжди поінформовані щодо вимог чинного законодавства у цьому напрямку.
Кошти на повірку Міністерство охорони здоров’я виділяє, але їх, як правило, невистачає. Що ж стосується дільничих лікарень, то вони взагалі перебувають на балансі сільських та селищних рад і повністю залежать від їхніх видатків. Тож і виходить, що інколи паціент витрачає на лікування останні гроші, але йому можуть поставити невірний діагноз лише через те, що вчасно не повірили чи не провели контроль вихідних параметрів медичної техніки.
Так з початку року фахівцями ДП «Полтавастандартметрологія» проведено 7 перевірок щодо забезпечення єдності вимірювань у сфері охорони здоров’я, порушення були виявлені у всіх без винятку закладах.
Зокрема, у Полтавському протитуберкульозному диспансері не проводився контроль вихідних параметрів 2-х одиниць медичного обладнання.
У Котелевській районній СЕС використовувалось 5 одиниць неповірених засобів вимірювальної техніки.
У Кременчуцькій лікарні №4 користувалися 13-а одиницями неповіреного діагностичного обладнання та 15-а медичними апаратами, які не пройшли контроль вихідних параметрів.
У Кременчуцькій другій міській лікарні використовувалось 9 одиниць неповірених ЗВТ, не проведено контроль вихідних параметрів 18 одиниць обладнання.
У відділковій лікарні станції Полтава СТГО «Південна залізниця», не проведений контроль вихідних параметрів всіх наявних пристроїв, при виконанні вимірювань в клініко-діагностичній лабораторії використовувалось неатестоване випробувальне обладнання та порушувались правила виконання вимірювань під час проведення режимів стерилізації.
У Миргородській СЕС, як і у всіх вищезгаданих закладах, «забули» включити частину засобів вимірювальної техніки до переліку, який підлягає повірці.
У лінійній поліклініці станції Ромодан користувалися десятьма неповіреними засобами вимірювальної техніки та чотирма одиницями медичного обладнання з непроведеним контролем вихідних параметрів, крім того, працювала неатестована клініко-діагностична лабораторія, що суворо заборонено. Згідно із чинним законодавством, усі діючі лабораторії проходять атестацію раз у три роки, цей процес передбачає перевірку наявності нормативної документації, відповідного повіреного обладнання, реактивів, достатнього рівня кваліфікації персоналу, який перевіряють шляхом паралельних випробувань. Всього з початку року атестовано 83 лабораторії, не пройшла атестації клінічна лабораторія обласного психоневрологічного диспансеру, яку вирішили за доцільне закрити.
Загалом в ході перевірок було обревізовано 327 засобів вимірювальної техніки, з них 35 (11%) виявилися неповіреними. За результатами перевірок керівникам вищезгаданих закладів видані приписи про усунення виявлених порушень та накладено адміністративні стягнення на суму 340 грн.
Що стосується комерційних медичних закладів, то торік питання «Чи можна повністю довіряти результатам роботи своєї діагностичної та лікувальної апаратури?» цікавило 16-х із них, цього року з проханням про повірку поки що звернулося 6 недержавних медичних установ.
До речі, відремонтувати медичне обладнання теж доволі проблематично, адже необхідних запчастин катастрофічно бракує, до того ж, комерційні фірми, які надають такі послуги, нерідко користуються технічною безпорадністю медичного персоналу, який робить висновок про справність апарата по «блиманню лампочки», а при повірці виявляється, що прилад показує не точні дані, або працює не з тією потужністю, яка потрібна для проведення фізіотерапевтичної процедури. Отже, доцільно було б поєднати ремонт з послідуючою повіркою, тоді, принаймні, була б гарантія, що гроші на нього не витрачені «на вітер».
І насамкінець, якщо медичний заклад дійсно зацікавлений якнайякісніше обслугувати клієнта, а не просто пустити йому «пил в очі», добре на цьому заробивши, він ніколи не упустить можливості зайвий раз переконатися в точності показників своєї діагностичної та лікувальної медичної техніки. Адже діагноз не можна поставити «приблизно».