Полтавастандертметрологія надає рекомендації щодо перевірки якості меду

У розпалі сезон заготівлі меду. Цей продукт здавна славився своїми цілющими властивостями. Він містить цілий ряд корисних мінералів: магній, залізо, калій, кальцій, натрій. Поряд з цим, мед ще й багатий на фруктозу та глюкозу. До того ж, бджола – це свого роду індикатор чистоти, вона не збирає нектар з дуже забруднених рослин. Тож не дивно, що мед підвищує імунітет, допомагає в боротьбі з чималим переліком хвороб, має антибактеріальні властивості. Тому практично неможливо знайти родину, яка б не хотіла придбати на зиму бодай баночку цього унікального дару природи.

Зважаючи на те, що нині мед коштує недешево, фальсифікувати його– справа вигідна. Тож далеко не вся продукція, представлена на ринку, заслуговує на Вашу увагу, а тим більше варта грошей, які за неї просять. Як же не помилитися, купуючи мед, а ще краще, вийти на виробника, який працює на совість і постійно придбавати якісну продукцію?

Точно визначити якість меду можна лише в лабораторії

Відразу зазначимо, що стовідсотково визначити якість меду тільки за зовнішнім виглядом та смаком неможливо. Вичерпну відповідь можуть дати лише у спеціально оснащеній лабораторії. Зокрема, хімічний аналіз меду роблять у Науково-дослідному випробувальному центрі харчової продукції ДП "Полтавастандартметрологія". Випробувальний центр акредитований Національним агентством з акредитації України (НААУ) на компетентність та незалежність відповідно до вимог ДСТУ ISO/IEC 17025:2006.

Зокрема, у Випробувальному центрі визначають кислотність меду та його діастазну активність, а визначення вмісту такої речовини, як оксиметилфурфурол, дозволяє виявити підробку та дізнатися, чи піддавали цей продукт нагріванню.

Оксиметилфурфурол утворюється у меді, який підігрівають, щоб зробити рідкішим, розлити у менші ємності тощо. В процесі нагрівання мед втрачає усі ферменти та біологічно активні речовини й навіть може перетворитися на канцероген, якщо йдеться про тривале нагрівання при високих температурах. У відповідності з вимогами стандартів, вміст оксиметилфурфуролу в одному кілограмі меду не повинен перевищувати 25 міліграмів, адже це токсична речовина. В обов’язковому порядку контролюють її кількість і в країнах Євросоюзу.

Підвищений вміст оксиметилфурфуролу може бути і результатом недобросовісності пасічника, який підгодовував бджіл під час медозбору перегрітим медом чи інвертним сиропом. Такі дії вважаються фальсифікацією цього продукту, адже подібний мед теж не може похвалитися корисними вітамінами та мінералами. У свіжому якісному меді, який не піддавали нагріванню, вміст оксиметилфурфуролу близький до нуля.

Смачне – не завжди корисне

Зрозуміло, що далеко не кожен пересічний споживач може дозволити собі випробування меду в лабораторії. Тож радимо скористатися кількома простими порадами.
Мед, отриманий внаслідок годування бджіл цукровим сиропом, зазвичай має слабко виражений аромат та дуже солодкий смак, а коли його покласти в гаряче молоко, відразу ж згортається. Щоб не придбати цукрову підробку, варто звернути увагу на те, що натуральний квітковий мед у роті тане, а не розчиняється, як цукор; має тонкий, добре виражений, дещо специфічний, інколи навіть гіркуватий (для окремих видів рослин) смак і приємний аромат.

Смак меду ми відчуваємо не кінчиком язика, а його коренем, тож, якщо ви відразу відчули солодке – це цукор. До того ж справжній мед (особливо темні сорти) "дере" горло. Гарна ознака якісного меду – легке поколювання, печіння у роті і подразнення слизової оболонки горла і носа.

По консистенції мед після відкачки тягучий, він тече, ллється в посудину, чимось нагадуючи сметану. Натуральний мед не надто однорідний, у ньому можна вирізнити віск, пилок, інколи навіть крильця комах (при поганій фільтрації). Він може зберігатися в такому стані 1,5-2 місяці, після чого густіє та кристалізується, перетворюючись на дрібнозернисту, грубозернисту, кашоподібну, салоподібну і навіть щільну тверду масу. Якщо мед герметично закритий, він буде лишатися рідким набагато довше.

Проте, споживачеві все ж краще не шукати рідкого меду пізньої осені, тим більше зимою – це висока ймовірність того, що перед Вами фальсифікат чи підігрітий продукт.
Рідким у природному стані може залишатися лише мед з білої акації. Він дуже світлий, майже прозорий, схожий на цукровий сироп, тож сплутати його з якимось іншим неможливо.

Гречаний мед має незрівнянний смак та аромат. Якщо порівнювати гречаний мед з іншим квітковим медом, то можна сказати про те, що він не такий солодкий і за смаком більше нагадує патоку. А ось його колір буває від мідно-червоного з жовтим відтінком до темно бурштинового кольору.

Конюшиновий мед має забарвлення від світлого до темного бурштинового.

Лісовий мед – слабкого жовтого або червонуватого відтінку.

Колір липового меду – від білого до бурштинового, може бути прозорим із зеленкуватим відтінком.

Соняшниковий мед зазвичай буває від яскраво-жовтого до бурштинового відтінку, у його смаку може бути присутня певна кислинка. Всього два-три тижні на свіжому повітрі забезпечують його кристалізацію з втратою і без того слабкого запаху.

Оскільки до складу меду входять частки, набагато важчі за воду, то 1 л меду має важити не менше 1,4 кг. Якщо вага менша за зазначену, значить, мед містить багато води. На поверхні меду не повинно бути жодних пухирців, що випливають зсередини. У протилежному випадку йдеться про продукт, який забродив від наявності вологості, тобто мед зіпсований.

Зрілий і натуральний мед при обертанні ложки не стікає, а прилипає до неї. І повільно тягнеться довгим струменем, ниткоподібно.

Найпростіші тести на визначення добавок

Не секрет, що деякі спритні ділки прагнуть збільшити кількість меду за допомогою крейди, крохмалю, борошна та інших речовин. Тож якщо Ви не знайомі з продукцією даного виробника, не слід купувати одразу велику кількість меду. Краще спочатку придбати невеличку баночку і якщо не віднести на випробування, то хоча б провести власні примітивні тести на якість.

Наприклад, якщо капнути невелику кількість меду на звичайну газету, крапля не повинна розтектися, а папір не повинен промокнути. Якщо у якісний мед занурити шматочок м’якого хліба, він теж не повинен розмокнути, в протилежному випадку можна говорити про високий вміст води у продукті або про те, що до його створення доклала руку людина.

Як правило, вологість меду становить близько 5%, якщо вона "зашкалює" за 30 і більше%, можна сміливо говорити, що перед Вами "рукотворний" продукт. Одного разу такий привезли на випробування до науково-дослідного центру ДП "Полтавастандартметрологія". Дорогий "лісовий мед", під виглядом якого продавали цю речовину, виявився концентрованим густим сиропом, звареним на травах. Тож хоча продукт з повним правом можна було назвати і натуральним, і корисним, але до продукції бджільництва жодного відношення він не мав.

При розчиненні меду у теплій воді не повинно з’явитися жодного осаду, адже він свідчить про сторонні включення. Так, якщо крапнувши на осад оцет, Ви почуєте шипіння - відбувається реакція з виділенням вуглекислого газу, вона вказує на присутність у продукті крейди. Крохмаль або борошно виведе "на чисту воду" краплина йоду, її треба додати у доведений до кипіння розчин меду з водою. Чим більше продукт посиніє, тим більше у ньому домішок.

Якщо накрапати у водний розчин меду нашатирного спирту, зміна кольору на бурий та осад такого ж кольору свідчать про присутність крохмальної патоки.

А ще не зайвим буде поцікавитися у продавця наявністю сертифікату відповідності. Перед тим, як отримати цей документ, продукт має пройти ряд серйозних випробувань. І хоча мед не входить до переліку продуктів, які підлягають обов’язковій сертифікації, добросовісні виробники, виводячи свій товар на споживчий ринок, проводять необхідні випробування. Тобто, підтверджують безпечність та якість меду сертифікатом відповідності, який пред’являють споживачеві за його першою вимогою.

З приводу випробувань та сертифікації меду звертатися за телефонами:
(0532) 60-27-08 та (05322) 7-23-63.