Чи відповідає продукція, яка реалізовується у передсвяткові дні в торгівельних точках Полтави, вимогам чинних стандартів?

Незабаром в кожну оселю прийдуть найулюбленіші свята більшості українців: Новий рік та Різдво Христове. Звичайно ж, їх не можливо уявити без незмінних атрибутів: новорічної ялинки та святкового столу. Тож дбайливі господині заздалегідь почнуть купувати продукти, необхідні для приготування вишуканих страв. Провели такі закупки і держінспектори державного підприємства «Полтавастандартметрологія», щоправда, з іншою метою: з’ясувати чи відповідає продукція, яка реалізовується у передсвяткові дні в торгівельних точках Полтави, вимогам чинних стандартів.

У «поле зору» контролюючих органів потрапили обов’язковий компонент святкових бутербродів - вершкове масло; твердий сир, що є бажаним «учасником» багатьох салатів; сметана – натурпродукт, яким споживачі, зазвичай, розводять занадто багаті на «єшки» майонези; а також молочні ласощі: згущене молоко, та йогурт.

Загалом було перевірено 12 видів продукції 7-и виробників Полтавщини та одного (для порівняння) з Миколаївщини. Зокрема, на дослідження до науково-дослідного випробувального центру харчової продукції ДП «Полтавастандартметрологія» надійшло масло вершкове 5-ти найпопулярніших в обласному центрі торгових марок, а саме: «Простоквашино» Кременчуцького міськмолокозаводу (73% жиру), «Білоцерківське» ПП «Білоцерківська агропромислова група» (72,5% жиру) та ПАТ «Глобинський маслозавод» (73% жиру), а також солодковершкове екстра 82,5% жиру торгової марки «Наше Полтавське» ВАТ «Полтавахолод» та солодковершкове екстра «Вологодське» 82,5% жиру торгової марки «Гармонія» ВАТ «Лубенський молокозавод». Крім того, тестували сметану, яка реалізовувалася в пакуванні ВАТ «Лубенський молочний завод» та ПАТ «Кременчуцький міськмолокозавод» та йогурт жирний 2,5% жиру з фруктовим наповнювачем та ароматом «Персик» торгової марки «Гармонія». Потрапили до «контрольного кошика» і консерви молочні (молоко незбиране згущене з цукром 8,5% жиру, яке реалізовувалось в жестяних банках з маркованням торгової марки «Білики» ЗАТ «Білицький молококонсервний комбінат» та ЗАТ «Первомайський молококонсервний комбінат»).

Продукцію перевіряли за фізико-хімічними показниками та визначали наявність рослинних жирів, яких у ній не повинно бути взагалі. Втім, практично у всіх із вищезгаданих молокопродуктів все ж виявили незначну кількість рослинного жиру (від 1 до 11%), в одному, в кількості 0,1%, зафіксовано вкраплення консервантів (бензойної та сорбінової кислоти) та барвника Е 104 (хіноліновий жовтий).

Порадував лише сир твердий «Сметанковий» 50% жирності торгової марки «Молочний шлях» АТ «Пирятинський сирзавод», до якості якого не виникло жодних претензій. Серед відібраних зразків був і спред солодковершковий торгової марки «Наше Полтавське». Він відповідав вимогам чинних стандартів та містив 69% молочного жиру.

Хочеться сподіватися, що виробників, яким аж ніяк не вигідно псувати свою репутацію перед святами, підвів незадовільний контроль вхідної сировини, яку вони в основному скуповують «з асфальту», тобто де прийдеться.

До речі, чимало господинь теж віддають перевагу молоку «з базару», мовляв це натуральний продукт з якого можна і сир зробити, і сметану відстояти, і домашній кефірчик, після кількох днів споживання калорійних наїдків із спиртним, буде дуже доречним. Проте, аби молоко виглядало густим та жирним, чи довше не скисало, сучасні комбінатори кладуть у нього крохмаль, крейду, мило, соду, вапно, борну і саліцилову кислоту і навіть гіпс, що робить його вживання небезпечним для здоров’я. Тож, вибрати якісний продукт, чи вірніше добросовісного продавця, який торгує «не фальсифікованим» молоком, не так уже й просто.

І все ж, окрім суто лабораторних, існує і декілька «народних» способів «викрити» присутність цих домішок, молоко потрібно процідити через паперовий фільтр і додати кілька крапель кислоти (оцтової чи лимонної). Підробка, на відміну від нефальсифікованого продукту, почне пузиритися від виділення вуглекислоти. Наявність консервантів у вигляді борної та саліцилової кислоти видасть почервоніння лакмусового папірця. Крохмаль та борошно, яке підмішують у молоко та сметану для більшої густини, «викаже» крапля йоду: «бовтанка» вступивши з нею в реакцію посиніє, а чисте молоко пожовтіє.

А ось якщо уважно придивитися до молока, яке розвели водою, можна помітити, що воно лишає на стінках посудини широке синє кільце. Коли ж капнути ним на ніготь, то випуклої краплі не утвориться, молочна «бовтанка» розпливеться, а коли у її складі, окрім води, є ще й борошно, крейда, поташ і таке інше, на нігті лишиться осад.

Ще один спосіб – змішати молоко і спирт у співвідношенні 1:2. Суміш необхідно добре розколотити й швидко вилити на блюдце. Якщо молоко не розбавлене, то не пізніше, ніж через 5-7 секунд в рідині з’являються згустки, якщо ж ви побачите їх через значно триваліший проміжок часу – молоко розведене водою. І чим більше в ньому води, тим більше знадобиться часу для появи згустків.

Хоча, звичайно ж, це найпримітивніші способи, а про об’єктивні результати можна говорити лише провівши відповідні лабораторні випробування.

Після ситого новорічного застілля більшість із нас намагається відновити мікрофлору кишечника та повернути у належну форму фігуру, перейшовши на кефірно-йогуртову дієту. Тож пам’ятайте, що кефір зберігає максимум своїх цілющих властивостей лише тоді, коли при його виробництві було використане натуральне якісне, а не відновлене з сухого молоко, та живий кефірний грибок, що являє собою колонію різноманітних одноклітинних організмів. Отриманий за допомогою нього напій містить оцтовокислі та молочнокислі бактерії і молочні дріжджі. Крім того, до складу такого кефіру входять вітаміни (А, каротиноїди, D, групи В - В1, В2, РР, В6, В12, фолієва кислота), мінерали та мікроелементи (кальцій, залізо, йод, цинк), ферменти. Цей цілющий продукт багато століть застосовувався у Тибеті як лікарський засіб, за допомогою якого лікували безліч захворювань.

 Втім, використання живого кефірного гриба – доволі трудоємкий процес. Від несвоєчасного промивання, контакту з металевим посудом чи цілого ряду інших причин він може загинути. Тож у сучасному промисловому виробництві, зазвичай, застосовують порошкові суміші з висушеним аналогом, який потім «оживляють» у спеціальних апаратах. Це зручніше й стерильніше, щоправда, назвати цілющою отриману продукцію можна вже з великою натяжкою.

Якщо термін придатності кефіру, який Ви придбали, перевищує 5 діб, без «хімічних хитрощів» тут не обійшлося, тож про жодну користь для організму не може бути й мови.

Що стосується йогурта, то на його пакуванні має бути інформація про «активні» культури, такі як лакто та біфідобактерії, саме вони підвищують імунітет та сприяють добрій роботі всієї системи травлення. Згідно ДСТУ 4343:2004 «Йогурти», якщо в одному грамі продукта міститься не менше 107 КУО «живих» клітин молочних бактерій, то перед Вами справжній йогурт. Ну а коли цей показник менший, то це не те що не «живий», а навіть не йогурт. Термін придатності йогуртів повинен становити максимум 14 діб. Якщо ж на маркованні значиться «продукт йогуртовий» чи «напій йогуртовий», то від йогурта у ньому може бути лише смак, все інше стабілізатори, консерванти, смакові добавки тощо.

Сподіваємося, наше міні-дослідження стане у нагоді багатьом господиням, які дбають, щоб їхній новорічний стіл виявився і смачним і безпечним. А виробникам воно стане добрим уроком і стимулом до випуску продукції винятково високої якості, адже, зрештою, всі ми споживачі, і кожному так не хочеться, щоб довгоочікувані новорічно-різдвяні свята були зіпсовані неприємним «сюрпризом».