Пора алергій у розпалі

Почалася вона із пробудження природи. Квіти, трави та дерева не тільки милують око – чутливим людям вони справжніх страждань завдають. Медики кажуть: міським жителям дістається більше, ніж сільським. Тонкощі алергії на рослини досліджувала Олена Ляшенко.

У 228 кабінеті 4 полтавської клінічної лікарні зараз гаряча пора: тут приймає єдиний в місті алерголог. Лариса Гіболенко каже: хворі на квіткову алергію до неї потрапляють, уже обійшовши лорів та терапевтів. Бо сінна пропасниця або алергія на рослини починається як звичайна застуда, тільки симптоми важчі.

Лариса Гіболенко, алерголог: "Якщо це нежить, він дуже сильний, сильне виділення слизу, якщо це чхання, воно приступами – до 30-40 разів. Це все посилюється саме на вулиці, коли людина заходить у приміщення і промиває слизові оболонки, то помічає полегшення".

Починається усе навесні і закінчується у вересні, коли усе відцвіте. Домашніми методами не впораєшся, каже лікар, треба робити специфічну імунотерапію – це в стінах лікарні. На алергію страждають в основному міські жителі – у них імунітет слабший, кажуть лікарі. Стреси, шалений темп життя, нездорове повітря і харчування даються взнаки. Алергенів для чутливих людей зараз – на кожному кроці.

Тополі, що дають у період цвітіня стільки пуху, з'явилися у Полтаві ще за радянських часів. Тоді була задача - якомога швидше озеленити місто. Про алергію не думав ніхто.

Такі тополі вирубують потроху – по мірі їх старіння. Це у підприємстві «Декоративні культури» кажуть – воно озелененням Полтави займається.

Сергій Сілаєв, головний інженер КП «Декоративні культури»: "В озелененні міста тополі, які дають алергенний пух, не застосовуються, застосовуються районовані для нашого міста липа, береза".

Що ж до алергії на рослини – із лікуванням краще не зволікати. Лікарі кажуть: якщо до них прийти вчасно – із недугою впоратися легко. Інакше до бронхіальної астми недалеко.