Як уникнути «приблизного» діагнозу?

Кожен лікар знає, що ефективність його роботи значною мірою залежить від технічного стану приладів медичного призначення. Зокрема, найменша неточність у роботі діагностичного та лабораторного обладнання може призвести до встановлення хибного діагнозу, що зведе нанівець зусилля найдосвідченіших медиків.

Користі від процедур, проведених за допомогою апаратів, характеристики яких не відповідають заявленим в технічній документації, теж, м’яко кажучи, мало. Більше того, подібне «лікування» може бути небезпечним для здоров’я. Зокрема, доведено, що перевищення значень лазерного випромінювання червоного та інфрачервоного А-діапазонів викликає опіки сітківки, інфрачервоного В-діапазону - ініціює зміни в кришталику та роговій оболонці ока. Надмірне ультрафіолетове випромінювання провокує розвиток раку шкіри. Побачити та відчути його дозу неможливо, її можна тільки проміряти...

Проте, через брак коштів, а інколи й через халатне ставлення до цього питання, чимало як державних так і комерційних закладів охорони здоров’я користуються неповіреними обладнанням та приладами при діагностуванні та лікуванні паціентів, а отже, не можуть гарантувати їм якості наданих послуг.

Оскільки медична апаратура, як і будь-яка техніка, періодично виходить з ладу, щоб уникнути помилки в результатах вимірювань, яка подекуди може коштувати людського життя, згідно із Законом України «Про метрологію та метрологічну діяльність» засоби вимірювальної техніки, які використовуються в медицині, підлягають обов’язковій щорічній повірці.

З початку року фахівці ДП «Полтавастандартметрологія» провели повірку та контроль вихідних параметрів близько 3-х тисяч одиниць медичного обладнання (тонометрів, електрокардіографів, апаратів УВЧ тощо), 9% із них потребували невідкладного ремонту.

Найчастіше виходять з ладу так звані «нестаціонарні» електрокардіографи, якими користуються дільничі та лікарі швидкої допомоги. Постійне транспортування приладу з часом згубно впливає на його точність, а найменша похибка у роботі може призвести до «неправильної» кардіограми. Неточними також виявивилися: кожен десятий з числа перевірених апаратів ультразвукової діагностики, від яких, зазвичай, напряму залежать призначення лікаря, та 15% приладів для проведення фізіотерапевтичних процедур.

На сьогоднішній день в медичних закладах області проводиться поступове оновлення медико-діагностичної технічної бази, оскільки тривалий час використовувалися прилади ще радянського виробництва. Проте, слід відзначити, що засоби вимірювальної техніки тих часів були оснащені не тільки грамотною технічною документацією, а й стандартизованими методиками повірок. Технічні «новинки», які прийшли їм на зміну, набагато складніші й зазвичай являють собою багатофункціональні системи, а ось документальний супровід до них дуже обмежений. Вітчизняні виробники і виробники країн СНД технічну документацію скорочують до неможливості, що негативно позначається на правильності експлуатації приладів.

Чимало проблем і з медичною апаратурою, яка зараз масово ввозиться з країн Європи, особливо в якості гуманітарної допомоги. Ніхто не контролює комплектність цієї техніки та наявність технічної документації. Нерідко привозять медичне обладнання, про яке ніхто нічого не знає, ні як цією апаратурою користуватися, ні які її технічні та метрологічні характеристики, ні якими приладами її можна контролювати. Технічні описи приходять на найбільш поширених мовах світу, а ось з якісним перекладом українською часто виникають проблеми. Якщо Російська Федерація може примусити фірми, які ввозять і продають обладнання, зробити переклад на державну мову, то в нашій країні це робиться дуже рідко і, мабуть, залежить більше від відповідальності і освідченості керівників фірм-постачальників.

Отже, при придбанні обладнання медичному закладу необхідно звертати увагу не тільки на ціну приладу, а й на його технічні характеристики, документальний супровід, підтвердження пройденої повірки.

На жаль, не всі медичні заклади ставляться до дотримання точності вимірювань з належною відповідальністю. Так протягом минулого та у першому кварталі нинішнього року фахівцями ДП «Полтавастандартметрологія» проведено 13 перевірок щодо забезпечення єдності вимірювань у сфері охорони здоров’я, у ході 9 з них були виявлені ті чи інші порушення. Обревізовано 684 засоби вимірювальної техніки, з них 98 або (14%) визнано непридатними до застосування.

Найбільш типові з виявлених під час перевірок недоліків: використання неповірених засобів вимірювальної техніки, не проведений контроль вихідних параметрів медичного обладнання, відсутній чи неповний перелік засобів вимірювальної техніки, які знаходяться в експлуатації і підлягають повірці.

Найчастіше «забувають» повірити пульсоксиметри (прилади для вимірювання кисню в крові), вимірювальні системи для діагностування різноманітних захворювань, комплекси для читання та розшифровування кардіограм, дефібрилятори-монітори (реаніміційні пристрої), апарати штучної вентиляції легенів.

За результатами перевірок керівникам вищезгаданих закладів видані приписи про усунення виявлених порушень. Використання неповірених засобів вимірювальної техніки заборонено, шістьох посадових осіб притягнено до адміністративної відповідальності.

На разі, виявлені недоліки усунено, втім, з року в рік ця проблема не втрачає актуальності: на повірці намагаються економити, хоча факти свідчать, що така «економія» виходить медичному закладу «боком».

Що стосується комерційних медичних закладів, то порівняно з минулими роками, вони стали приділяти повірці та контролю вихідних параметрів більше уваги. Проте, кількість комерційних діагностичних центрів та клінік постійно збільшується, тому своєчасно охопити їх перевірками доволі складно, а добросовісно дбають про точність своєї апаратури далеко не всі. Тож клієнт, який платить за діагностику «кровно зароблені», має повне право вимагати підтвердження, що обладнання, за допомогою, якого його обстежують – повірене.

Крім того, кожна лабораторія, яка проводить медичні дослідження, повинна бути атестована. Цей процес передбачає перевірку наявності нормативної документації, відповідного повіреного обладнання, реактивів, достатнього рівня кваліфікації персоналу, який перевіряють шляхом визначення показників шифрованих проб. Згідно із чинним законодавством, усі діючі лабораторії проходять атестацію, інакше заклад просто не має права приступити до проведення тих, чи інших випробувань.

До речі, відремонтувати медичне обладнання, якщо воно все ж таки вийшло з ладу, теж доволі проблематично, адже комерційні фірми, які надають такі послуги, нерідко користуються технічною безпорадністю медичного персоналу, який робить висновок про справність апарата по «блиманню лампочки», а під час повірки виявляється, що прилад показує не точні дані, або працює не з тією потужністю, яка потрібна для проведення фізіотерапевтичної процедури. Інколи ремонт медичної апаратури довіряють приватним підприємцям, які взагалі не мають відповідної кваліфікації та технічного оснащення. Тож керівникам медичних закладів потрібно дуже відповідально ставитися до вибору подібних фірм.

Закон «Про метрологію та метрологічну діяльність» та ДСТУ 2708 «Повірка засобів вимірювальної техніки. Організація та проведення» зобов’язують організації, що займаються ремонтом засобів вимірювальної техніки, проводити їх подальшу повірку, як підтвердження того, що прилад відремонтовано «на совість». Але, на жаль, законослухняних фірм мало, і вони не дуже поспішають виконувати ці роботи. Отже, відповідальним за метрологічне забезпечення медичних закладів необхідно тримати це питання під контролем. Пам’ятайте, послідуюча повірка була б гарантією, що Ваші гроші не витрачено «на вітер».

І насамкінець, якщо медичний заклад дійсно зацікавлений якнайякісніше обслугувати клієнта, а не просто пустити йому «пил в очі», добре на цьому заробивши, він ніколи не упустить можливості зайвий раз переконатися в точності показників своєї діагностичної та лікувальної медичної техніки. Адже діагноз не можна поставити «приблизно».