Ікра буває чорна, червона та… штучна

Незмінною гостею на щедрому святковому столі впродовж багатьох років залишається ікра з різних видів риб. Це справжня скарбниця вітамінів та мікроелементів, щоправда, зберігаються вони тільки у якісному продукті.

Часи, коли ікра була дефіцитом, давно минули. Зараз її можна купити скрізь: у магазині, на ринку і навіть прямо з доставкою в офіс або додому. Але красивий «глянцевий» зовнішній вигляд далеко не завжди є гарантією її якості. Ризик купити фальсифікат, особливо «з рук», навіть якщо знайомий Вашого співробітника «возить її прямо з Далекого Сходу», доволі великий.

Фальсифікат - це несертифікована продукція, добута найчастіше браконьєрським способом, що постачається в Україну контрабандно, в обхід державних органів, які контролюють її якість. Така ікра часто виготовляється з підвищеним вмістом консервантів і додаванням фарбників, зберігається і транспортується з порушенням температурного режиму. Споживання такої ікри може призвести до алергії, отруєнь й інших серйозних наслідків для здоров'я людини.

Варто знати, що ікру виготовляють як із свіжої, так і із замороженої сировини. Так, якщо на споживчому маркуванні значаться ГОСТ 18173-72 «Икра лососевая зернистая баночная», ГОСТ 6052-79 «Икра зернистая осетровых рыб пастеризованная. Технические условия», ГОСТ 7368-79 «Икра паюсная осетровых рыб. Технические условия», ГОСТ 1629-97 «Икра лососевая зернистая бочковая. Технические условия», було використано свіжовиловлену рибу. Наприклад, завод “Орландо” на Камчатці, який є постачальником фірми “Камчадал”, виготовляє свою продукцію саме в такий спосіб. Інші нормативні документи дозволяють виготовляти ікру із замороженої сировини.

Хоча ми звикли ділити рибну ікру на червону й чорну, насправді ікра з різних видів риб може мати чимало відтінків (перлиново-сірий, темно-сірий, коричневий, ніжно-рожевий та помаранчевий). До речі, не всі знають, що чорна (осетрова) чи червона (лососева) ікра це лише загальні назви продукту. На етикетці обов’язково має бути зазначено, з якої саме риби її добуто: кети, горбуші, нерки і таке інше. Ікра з різних видів риб відрізняється між собою за смаковими якостями, проте, лише добросовісний виробник «не забуде» про це повідомити на споживчому маркуванні.

Що стосується тари, то ікра в запаяній жерстяній баночці найбільше захищена від сонячних променів, тому термін її зберігання сягає 12 місяців. В скляній банці є можливість добре роздивитися ікринки, але зберігається вона не більше ніж 6 місяців, термін зберігання вагової ікри – лише 4 місяці і практично неможливо встановити ким і коли її виготовлено і наскільки натуральний цей продукт.

Якісна ікра, зазвичай, «має» ветеринарні свідоцтва, експертні висновки лабораторій та сертифікати якості.

Крім того, купуючи ікру, слід покалатати баночку: всередині високоякісного продукту Ви не почуєте булькання води. Для попередження злипання та підсихання ікринок лососевих риб, в цю ікру дозволяється додавати рафіновану рослинну олію.

Довготривале зберігання ікри неможливе без консервантів, їх кількість не повинна перевищувати 0,1%. Ще з часів Радянського Союзу з цією метою використовували уротропін та сорбінову кислоту. Перша добавка вбиває патогенну мікрофлору, друга - бореться з пліснявою. Гірше, коли в якості консерванта використано Е-211 (бензоат натрію). Ще гірше, коли цю роль виконує Е240 – (формалін), він надає ікрі привабливого вигляду та зберігає кулясту форму кожної ікринки. Формалін використовують в моргах для більш тривалого зберігання трупів, а в давньому Єгипті з його допомогою бальзамували мумії.

Ну і останній аспект, не менш важливий, обирайте виробника, який викликає у Вас довіру, в усякому разі, якість продукції якого раніше Вас не підводила. Ну і звичайно ж, слід звернути увагу на дату її виготовлення. Про те, що термін придатності ікри минув, часто говорить велика кількість рідини та ікринок, які полопалися.

Споживач, який купує ікру рідко, навряд чи знає, що фасують її не лише у сто сорока грамові баночки. Можна натрапити на вагу - сто двадцять грамів, і навіть дев'яносто. У будь-якому разі, уважно читайте інформацію на споживчому маркуванні.

Слід пам’ятати, що зустрічається декілька способів фальсифікувати делікатесний продукт. Асортиментна фальсифікація, зазвичай, відбувається за рахунок заміни одного дорогого виду ікри, іншим, більш дешевим.

Проте, давно вже відомі й технології виготовлення штучної ікри, як чорної, так і червоної. Штучну ікру роблять з різних білкових замінників, желатину, до яких додають ароматизатори, підсилювачі смаку та барвники. Як правило, ікринки штучної ікри - добре виповнені, однакові за величиною, консистенція при розжовуванні пружна, при роздавлюванні з них не виділяється рідина. Колір рівномірний по всій масі ікри. У зв'язку з тим, що штучна ікра найчастіше ароматизується оселедцевим тузлуком, вона має різкий запах оселедців.

Разом з тим, достеменно встановити, чи є ікра натуральною, можна лише шляхом лабораторних досліджень, особливо якщо натуральний продукт замінили штучним «імітатором» не повністю, а лише частково.