Олександр Мамай: "Про духовне і земне..."

Міський голова Олександр Мамай відповів на запитання журналіста «Полтавський вісник» щодо тих тем, які найбільше обговорювались читачами газети останніми днями:

«Цього тижня серед міських тем, що хвилювали полтавців, можна виокремити дві – матеріальну і духовну: ремонт доріг і співіснування двох гілок українського православ'я.

– Олександре Федоровичу, до нас зателефонували кілька жителів міста з питанням, чи буде й надалі виходити у «Полтавському віснику» інформаційна вкладка «Православний вісник», яка була також у «Зорі Полтавщини». Минулого тижня в обласній газеті її не було. Як Ви ставитеся до таких тенденцій?

– «Православний вісник» люди читають, він дає духовну поживу, відповіді на актуальні питання духовного життя людини. Вважаю, він повинен і надалі виходити в газеті. Лунають претензії, що це видання Української православної церкви Московського патріархату. Але комунальна газета відкрита до подібної співпраці з усіма релігійними конфесіями. Звісно, для розміщення інформаційних матеріалів у такому форматі є певні умови, але вони однакові для всіх.

Вважаю, що потрібно шанобливо ставитися до віруючих, до якої конфесії вони не належали б. Якщо парафіяни знайшли свою церкву, яка підтримує їх у духовному житті, хай ходять, моляться. Як міський голова підтримую обидва патріархати, причому не тільки словом, а й ділом. Вважається, що кожна людина за життя повинна хоча б раз побувати на Святій землі. Тим паче це важливо для священнослужителів. Тож рік тому я власним коштом організував поїздку в Єрусалим 20-ти священиків УПЦ Московського патріархату і 20-ти – Київського. Радий з того, що вдалося здійснити задумане. Сподіваюся, Святе слово, яке звучить із уст цих людей, стало більш проникливим і досягає сердець парафіян.

Віра – велика духовна сила, без якої неможливе духовне життя людини. Вона дає нам відчуття безпеки, миру і переконаність, що ми постійно огорнуті Божою любов'ю. Віра необхідна, щоб будь-яке життя, навіть найнещасніше, мало сенс, щоб витерпіти несправедливість, яку бачимо у цьому світі, щоб жити по совісті, щоб осягнути краще життя у духовному вимірі.

– А тепер давайте повернемось до земного життя, а точніше – до теми ремонту доріг. Нині полтавців цікавить, чи будуть дороги ремонтувати, враховуючи складну економічну ситуацію в країні, і якщо так, то коли.

– Так, ситуація справді непроста. Поки Держказначейство не перераховує гроші, будемо працювати на залишках минулорічних запасів. У нас є понад сто тонн бітуму, гранвідсів. Зараз буду вести перемовини про те, щоб нам дали газ у борг. Якщо вони будуть успішними, у першій декаді квітня зможемо запустити асфальтний завод. Цього матеріалу вистачить на місяць роботи.

Спершу будемо ремонтувати вулиці по «кільцю»: Жовтневу, Фрунзе, Калініна, Степового Фронту, Великотирнівську, Маршала Бірюзова, виконаємо ямковий ремонт доріг.

– І якщо вже ми почали говорити про благоустрій міста, хотілося б дізнатися про плани стосовно двомісячника чистоти.

– Із 24 березня комунальні підприємства міста почали проводити ці роботи. Працівники КП «Декоративні культури» вже прибрали 21 непридатне дерево, обрізали сухі гілки на 49-ти. Ведуться роботи по зачищенню борту вздовж Каштанової алеї. Комунальне підприємство «ПМШЕД» прибирає та вивозить сміття з-під борту по вулиці Фрунзе та вивозить негабарити. Станом на сьогодні вже вивезено 650 кубометрів сміття та 807 тонн піску з-під борту.

У найближчих планах – прибирання вулиці Панянка, Прирічкового парку на Леваді, зеленої зони біля Ворскли, Пушкарівського і Гришкового лісу, схилів по вулиці Леніна, Супрунівського шляхопроводу. По вулиці Київське шосе побілять дерева.

Полтавці вже активно включилися у процес наведення чистоти у місті. Користуючись нагодою, хочу ще раз звернутися до городян із закликом взяти найактивнішу участь у прибиранні вулиць, скверів та парків, прибудинкових територій, під'їздів будинків, у висаджуванні квітників та дерев. Об'єднання зусиль усіх небайдужих полтавців на благо рідного міста має стати чудовим прикладом любові та дбайливого ставлення до своєї маленької батьківщини.»