Олександр Мамай про Програму розвитку житлово-комунального господарства та благоустрою Полтави на 2015 рік

Розбиті дороги, тротуари, несправні ліфти, діряві дахи, труби, що протікають – питання, з яким щодня стикаються полтавці. Задля їх вирішення в місті існує спеціальна Програма розвитку житлово-комунального господарства та благоустрою. На позачерговій сорок сьомій сесії Полтавської міської ради шостого скликання 30 січня цього року її прийняли на 2015 рік.

Про те, скільки коштів передбачено цією програмою на вирішення комунальних проблем Полтави та на що ці гроші будуть витрачені, «Полтавський вісник» запитав після сесії у Полтавського міського голови Олександра Мамая.

– Олександре Федоровичу, перше найвагоміше і найскладніше питання – про капітальний ремонт житлового фонду територіальної громади міста. У програмі на нього передбачено 38,5 мільйонів гривень, тоді як торік виділяли 12 мільйонів. Із чим пов'язане таке збільшення суми?

– Сказати, що житловий фонд перебуває у плачевному стані, це не сказати нічого. Справді, у 2014 році на капремонт житлового фонду було заплановано 12 мільйонів 290 тисяч гривень. Але зверніть увагу – профінансовано Державним казначейством із цієї суми було тільки 1 мільйон 690 тисяч гривень! З горем пополам нам вдалося на ці кошти виконати деякі роботи. У нас є перелік усіх дахів, трубопроводів, каналізаційних колекторів, які потрібно відремонтувати і ми маємо велике бажання це зробити.

Викликає занепокоєння те, що з 1 січня 2015 року, можливо зі змінами (прийнятий тільки у першому читанні), набирає чинності Закон України «Про особливості здійснення права власності у багатоквартирному будинку», яким передбачено, що з 1 січня 2016 року утримання житлових будинків буде прерогативою самих мешканців. Тому у цьому році ми запланували на капремонт житлового фонду 38 млн. 525 тис грн., щоб встигнути до цього часу відремонтувати якомога більше, бо через рік проблема утримання житла ляже на плечі самих громадян. Але виконати ці роботи ми зможемо тільки за умови, що відповідні кошти будуть профінансовані Державним казначейством.

– Виходить, через рік мешканці багатоквартирних будинків залишаться зі своїми проблемами наодинці. Але ж відомо, що житловий фонд у переважній своїй більшості майже повністю зношений.

– У країнах колишнього соціалістичного табору, наприклад, Польщі, країнах Прибалтики подібний перехід був поступовий і виважений. Мешканці могли приватизувати свої квартири тільки після того, як створювали об'єднання співвласників багатоквартирних будинків, що брало будинок на свій баланс. Потім протягом певного часу держави створювали відповідні фонди для наступних можливих капітальних ремонтів будинків, які фінансувалися наполовину самими мешканцями, наполовину – цими фондами. Таким чином у людей сформували господарське ставлення до свого житла. У нас же вийшло дуже дивно: більше 20 років тому всім безкоштовно роздали квартири, потім дали можливість безкоштовно їх приватизували. Тож у нашій країні в людей сформувалося ставлення, що квартира – це їхнє, а підвал, сходова клітка, дах – це турбота міської влади і вона зобов'язана за рахунок податків утримувати їх будинок. А от тепер цим законом раптово людей залишають наодинці з проблемами. Живіть, як хочете.

У нашому місті на сьогодні тільки у 5% будинків створені ОСББ, у 10% – житлово-будівельні кооперативи. Уже зараз мешканцям потрібно визначатися з формою управління. У цьому законі записано, що в разі, якщо протягом одного року з дати набрання законом чинності, тобто до 1 січня 2016 року, співвласники багатоквартирного будинку, в якому не створено об'єднання співвласників багатоквартирного будинку, не прийняли рішення про форму управління будинком, управління таким багатоквартирним будинком здійснюється управителем, який призначається виконавчим органом відповідної місцевої ради, на території якої розташований будинок.

Ми вже починаємо готуватися до нових умов, гуртуємо діючих голів ОСББ, житлових кооперативів, ініціативних, небайдужих людей, які мають відповідний досвід. Починаємо проводити серед них роз'яснювальну роботу. Ми не можемо покинути людей наодинці з цією проблемою, розвести руками і сказати: «Вибачте, ми тепер за це не відповідаємо, усі питання до уряду». На позаминулій сесії міської ради була прийнята програма по роботі з ОСББ. Кошти закладені невеликі – 15 тисяч гривень, але вони дадуть нам можливість зібрати цих людей, створити ініціативну групу, працювати з ЖБК, ОСББ, які вже зареєстровані, вести роз'яснювальну роботу. Плануємо домовитися з одним із місцевих вишів про організацію курсів для людей, які бажають у перспективі очолити об'єднання свого будинку, щоб навчити юридичних, бухгалтерських азів, веденню документації, дати можливість ознайомитися, як це роблять інші, щоб якомога більше полегшити перехідний період.

– Серед безлічі проблем житлового фонду особливе місце займає вічна проблема ліфтів. Із 810 цих пристроїв, що обслуговує Комунальне підприємство «Ремліфт», 624 відпрацювали 25 і більше років. З них 577 потребують експертного висновку, на 125 ліфтів є заборона експлуатації. Що програмою передбачено для вирішення цієї проблеми?

– Вартість одного експертного обстеження становить 2 тис. грн., вартість позачергового огляду – 1 тис грн. Модернізація одного ліфта коштує від 45 до 450 тис грн. Щоб вирішити питання нормального функціонування ліфтового господарства у Полтаві, потрібно 52 млн. грн. Це питання ми неодноразово порушували на рівні обласної державної адміністрації, озвучували депутатському корпусу. Зрештою на експертне обстеження технічного стану ліфтів Програмою передбачено 99 тис. грн., а на ремонт ліфтів виділено 8 млн. грн. Багато це чи мало? – Звісно, мало. Ми вибрали підйомники, які потребують ремонту в першу чергу, щоб ліфтове господарство у Полтаві не зупинилось і продовжило функціонувати. Але знову ж таки, ми зможемо зробити технічне обстеження ліфтів і капітальні ремонти тільки у разі, якщо Державне казначейство профінансує ці кошти.

– На поточний ремонт об'єктів житлового фонду та його утримання на 2015 рік передбачено 6,5 мільйонів гривень. На що витратять ці кошти?

– У цей розділ Програми входить ремонт покрівлі, оголовки димових та вентиляційних каналів, герметизація стиків, ремонт сходових кліток, трубопроводів, загальнобудівельні роботи, фарбування будинкового газопроводу, ремонт дитячих та спортивних майданчиків та прибирання «червоної лінії».

– Найчастіше полтавці, особливо водії, нарікають на стан дорожнього покриття. Минулого року на капремонт доріг міська рада виділила 25 мільйонів гривень, але дороги якісно не змінилися.

– Вибачте, а як вони можуть змінитися, якщо із цих 25 мільйонів Державне казначейство проплатило – вдумайтеся! – тільки 382 тисячі гривень. Капітальний ремонт доріг нам фактично не дали провести. Припускаю, що це було зроблено навмисно. Інакше, як пояснити те, що місто має кошти, має велике бажання покращувати життя городян, а нам проплачують сміхотворні суми. Складається враження, що окремі політики таким чином відволікають увагу людей від справжніх проблем.

І все-таки торік нам вдалося дещо покращити дорожнє покриття у Полтаві. Ми провели поточний ремонт доріг, із запланованих на 2014 р. 9 млн. 663 тис грн. вдалося виконати робіт майже на 6,5 млн. грн. за рахунок внутрішніх резервів.

Цього року Програмою на капітальний, поточний ремонт та утримання об'єктів благоустрою передбачено 133 мільйони 359 тисяч гривень, з них на капітальний ремонт доріг – 75 млн. грн., поточний ремонт доріг – 25 млн. грн., капітальний ремонт тротуарів – півмільйона гривень. У Полтаві сьогодні не можна назвати якусь конкретну вулицю, що потребує негайного ремонту, вони всі такі. Це державна проблема, яка перекладається на плечі місцевих бюджетів. Гроші міста мають, бажання працювати є, але казначейство не проплачує кошти. Якесь замкнене коло.

По тротуарах теж маємо багато звернень полтавців. Дуже хотілося б вирішити питання з тротуаром по вулиці Київське шосе, 74-А. Торік на капремонт тротуарів ми теж планували півмільйона гривень. Державним казначейство не було профінансовано жодної копійки. Будемо сподіватися, що у цьому році буде інакше.

– У розділі «Внески в статутні фонди комунальних підприємств, капітальні вкладення» передбачено 43 мільйони 287 тисяч гривень. Що планується придбати на ці кошти?

– На цю суму хочемо купити відповідну техніку на наші комунальні підприємства – МШЕД, КАТП 1628, «Міськсвітло», «Декоративні культури», «Спецкомбінат похоронно-ритуального обслуговування». У минулому році нам вдалося придбати вакуумний пилосос німецької фірми «Глобус» на базі КРАЗу, у цьому році сподіваємося купити ще один. Для порівняння, у Кременчуці чотири таких машини, у Вінниці – шість. Тож ми намагаємося щороку оновлювати парк комунальної техніки.

У Полтави є свої кошти, міська влада має велике бажання працювати на благо територіальної громади міста і вирішувати проблеми житлово-комунального господарства. Головне, щоб Державне казначейство вчасно фінансувало ці видатки.