Полтавський міський голова Олександр Мамай: «Чужої біди не буває!»

У Полтаві з'явилося багато людей, чиї долі назавжди змінили події, які відбуваються в нашій країні: анексований Крим, бойові дії в зоні антитерористичної операції. Людей, які змушені залишати рідний край, які втратили роботу, домівку, і навіть рідних та близьких називають вимушеними переселенцями. Як живеться цим людям у нашому місті? З цим питанням ми звернулися до міського голови Олександра Мамая.

- Олександре Федоровичу, полтавці знають, що у місті є приїжджі з АР Криму, Луганської та Донецької областей. Скажіть, чи багато таких людей проживає нині в Полтаві?

- В зв'язку зі складною ситуацією, яка склалася у зоні антитерористичної операції, а ми всі з вами щодня з екранів телевізорів бачимо невтішні новини, до Полтави щодня прибувають вимушені переселенці. На 23 лютого таких людей офіційно було зареєстровано 7 653 особи, з них 1675 дітей. Та ви маєте розуміти, що ця цифра постійно змінюється, адже до міста щодня прибувають нові переселенці.

- Цифра нібито і невелика. Та одразу виникає питання, а де ці люди живуть. Адже, мабуть найперша проблема при переїзді, з якою стикаються біженці, це де знайти житло?

- Так, це дійсно серйозне питання. В основному ці люди оселяються у рідних, родичів, друзів, знайомих. Приємно зазначити, що серед полтавців є багато небайдужих людей, які надавали і власне житло і особисті дачі для проживання вимушених переселенців. Влітку керівництво навчальних закладів – ВНЗ Укоопспілки «Полтавський університет економіки і торгівлі», Полтавської державної аграрної академії, Полтавського будівельного технікуму транспортного будівництва, Полтавського технікуму харчових технологій Національного університету харчових технологій, Полтавського нафтового геологорозвідувального технікуму ПНТУ ім. Юрія Кондратюка, Аграрно-економічного коледжу Полтавської державної аграрної академії, Полтавського професійного ліцею, Державного професійно-технічного навчального закладу «Полтавське вище професійне училище ім. А.О.Чепіги», ПТУ №4, ПТУ №9 – відгукнулося та на період літніх канікул учнівської та студентської молоді надавали гуртожитки закладів для тимчасового проживання особам та сім'ям вимушених переселенців. Є й ті, у кого була можливість придбати для себе власне житло.

- Олександре Федоровичу, ці люди стикаються не лише з проблемою пошуку помешкання для проживання, а й з іншими труднощами. Як міська влада допомагає у вирішенні таких питань?

- Саме з метою швидкого реагування на потреби вимушених переселенців у міськвиконкомі була створена моніторингова група, яка оперативно розв'язує питання, що виникають. До неї входять усі структурні підрозділи, які обслуговують вимушених переселенців. Координатором по роботі з переселенцями є Полтавський міський центр соціальних служб для сім'ї, дітей та молоді.

А питань дійсно багато. Це і навчання дітей, і медичне обслуговування, і соціальні виплати та виплати пенсій, працевлаштування, побутові проблеми. Над розв'язанням цих питань і працює міська влада.

Так, завдяки зусиллям управління освіти міськвиконкому, діти вимушених переселенців із зони АТО влаштовані до дитячих садків та шкіл. 153 малюка нині відвідує дошкільні навчальні заклади, 460 дітей навчається у полтавських школах, 32 дитини відвідує позашкільні навчальні заклади. Від Полтавської міської влади всі діти з сімей переселенців отримали набори канцтоварів до 1 вересня та були запрошені на Новорічні ранки.

Велику роботу проводять полтавські заклади охорони здоров'я, діяльність яких координує управління охорони здоров'я міськвиконкому. Усім , хто цього потребував була надана та надається медична допомога у міських поліклініках та лікарнях, проведено медичні огляди. А це – 2261 особа. З них 257 проліковано в стаціонарних відділеннях лікувально-профілактичних закладів міста. У нашому місті вже є жінки породіллі з числа внутрішньо переміщених осіб. 51 жінка стала щасливою матір'ю. Уся медична допомога здійснюється за рахунок міського бюджету.

Серед вимушених переселенців є багато людей пенсійного віку, якими опікується пенсійний фонд, саме він займається переведенням пенсій. 2 924 особам переведено пенсійні виплати до Полтави.

Серед приїжджаючих до Полтави є багато осіб та сімей, які користуються пільгами передбаченими законодавством. Це і матеріальна допомога по догляду за дітьми до 3 років, і виплати одиноким матерям, виплати у зв'язку з інвалідністю, тощо. Зокрема, в управліннях праці та соціального захисту населення зареєстровано 6143 особи. 4 702 особи зареєстровані для отримання щомісячної адресної допомоги для покриття витрат на проживання, в тому числі на оплату житлово-комунальних послуг.

Ми з вами розуміємо наскільки складне зараз питання працевлаштування. 308 чоловік, яким надала послуги Державна служба зайнятості, отримали довідку про взяття на облік як особи, що переміщуються з тимчасово окупованої території України або районів проведення антитерористичної операції, отримали послуги в міському центрі зайнятості. З них мають статус безробітного 218 осіб, з яких 204 особи мають право на отримання допомоги по безробіттю.

- Олександре Федоровичу, ми з вами розуміємо, що кидаючи свої оселі люди не завжди мали змогу взяти з собою найнеобхідніше: одяг, предмети особистої гігієни чи предмети побуту. Як розв'язується це питання?

- На превеликий жаль, були випадки, коли люди приїжджали, як кажуть, «в чому у хаті стояли» - без одягу та коштів. І цілком зрозуміло, що їм потрібна була допомога. Лише у грудні 2014 року надійшов перший транш від міжнародного донора для надання гуманітарної допомоги вимушеним переселенцям. А до цього часу гуманітарну допомогу надавали звичайні пересічні мешканці Полтави. Приносили і продукти харчування, зокрема домашню консервацію, крупи, цукор, дитячі іграшки, канцтовари, посуд та постільну білизну, взуття та одяг. 423 особи отримали гуманітарну допомогу надану населенням міста. Хочеться від душі подякувати таким небайдужим полтавцям: Басенко Олександрі Вікторівні, Маловій Олесі Володимирівні, Добридень Ларисі Віталіївні, Князевій Катерині Сергіївні, Дубініній Вірі Пантелеймонівні та сім'ї Васіних. Вони не лише самі долучилися до цієї доброчинної справи, а й організовували своїх знайомих друзів та сусідів! Перераховувати всі прізвища буде довго, але я щиро дякую всім полтавцям, які показали себе чуйними та гостинними. Особливо ж відзначу наших мудрих пенсіонерів! За своє довге життя кожен з них зазнав великих випробувань. Хтось пережив Велику Вітчизняну війну, хтось післявоєнний голод та складні часи післявоєнної відбудови країни та і зараз, усі знаємо, їм прожити на свої пенсії нелегко. Однак, не дивлячись на матеріальні труднощі, саме пенсіонери виявилися найщирішими. Дехто приносив кілька кілограмів цукру або крупи, дехто власноруч зварене варення, переконуючи, що воно смачне та корисне для діток, а були й такі, що змогли принести лише пачку печива! Уявляєте, у людини ледь вистачає коштів для себе, а вона турбується про інших. Ось вам приклад справжньої активної громадської позиції і небайдужості! Це ті, з кого нам треба брати приклад.

Протягом грудня 2014 та січня 2015 року в ПД «Листопад» міська влада спільно з громадськими організаціями БО «Світло надії», ПОО «Товариство Червоного Хреста України» видала надану ООН гуманітарну допомогу: продуктами харчування – 1 500 наборів, теплого одягу для дорослих -128 наборів, теплого одягу для дітей 180 наборів, засобів особистої гігієни, ковдр та теплих курточок для дорослих 500, 255 наборів постільної білизни, ковдр. І це не просто цифри. Ви маєте усвідомлювати, що це перш за все щоденна клопітка, понаднормова робота багатьох полтавців. Адже потрібно було прийняти вантаж, розфасувати, обдзвонити всіх людей, пояснити їм, як знайти місце видачі гуманітарної допомоги, провести вчасно її видачу. Працювати доводилося без обіду, інколи допізна, обдзвонювати людей з власного телефону, щоб вони, якомога швидше отримали очікувану допомогу. Так, у розвантажуванні, фасуванні та видачі гуманітарної допомоги брали участь і працівники та педагоги навчальних закладів міста, і учнівська та студентська молодь , і лікарі та працівники культури. Я так детально це розповідаю, щоб ваші читачі зрозуміли, що це складна праця, яка не кидається, як кажуть в око, але дуже потрібна. Ми маємо усвідомлювати, що полтавці небайдужі до чужого горя. Та і розуміємо, що чужого горя не буває. Це наш громадянський обов'язок.

Я мав змогу зустрітися з вимушеними переселенцями у ПД «Листопад», де висловив свої слова підтримки, і особисто від себе і від усієї полтавської громади. Усі полтавці щиро співчувають людям, які зазнали стільки лиха, і готові допомогти усім, чим можна. І ця робота продовжується!

- На останок нашої зустрічі підкажіть, куди необхідно звертатися людям, які бажають надати допомогу вимушеним переселенцям або ж стикнулися із цією проблемою?

- З питаннями, які виникають, можна звертатися до Полтавського центру соціальних служб для сім'ї, дітей та молоді, який знаходиться у приміщення міськвиконкому (вул. Жовтнева, 36, каб. 146, тел. 56-25-13). Там вам нададуть необхідну консультацію та в разі потреби перенаправлять до того структурного підрозділу, який допоможе у розв'язанні питання, що виникло. А взагалі усі структурні підрозділи налаштовані на швидке реагування у вирішенні по наданню допомоги вимушеним переселенцям!

А ще на завершення нашої бесіди додам , що легко сварити Президента країни, міського голову, працівників тієї чи іншої установи, давати оцінку та говорити, що все не так. Змінюймо світ на краще, починаючи з себе! Будьмо добрішими одне до одного, толерантнішими, щирими! І пам'ятайте: ми, полтавці, українці, лише тоді чогось варті, коли ми - разом!