Полтавська влада оголосила війну стихійним ринкам у місті

Південний вокзал – своєрідна візитівка нашого міста, і саме він є тим місцем, по якому гості Полтави складають своє перше враження про духовну столицю України. Проте навіть місцеві мешканці погоджуються, що нині привокзальна територія має такий вигляд, за який їм соромно: бруд, антисанітарія, стихійна торгівля. Але є надія, що незабаром ситуація зміниться на краще, оскільки міська влада твердо вирішила навести лад на цій території. Більш конкретно про те, що робиться і буде зроблено у майбутньому, «Полтавському віснику» розповів Олексій Чепурко, заступник міського голови з питань житлово-комунального господарства.

– Олексію Григоровичу, буквально недавно на площі Слави перед Південним вокзалом комунальники випиляли всі дерева у сквері. Полтавці говорили про те, що там тепер або буде базар, або хтось збудує черговий торговий центр. Наскільки подібні чутки є правдивими?

– По-перше, рішення про спилювання аварійних дерев приймалося на основі акту обстеження і висновку експертів про те, що ці дерева аварійні. По-друге, ніхто ніякого торгового центру, павільйонів чи якихось інших торгівельних площ в цьому сквері будувати не планує! По-третє, стихійна торгівля, що здійснюється нашими мешканцями і гостями міста навколо цього скверу на площі Слави, планомірно буде припинена.

– Розкажіть, будь ласка, детальніше, про роботи на території скверу.

– Облагородження скверу є першим кроком до наведення порядку на Південному вокзалі. Як усі вже знають, старі аварійні дерева були випиляні. На роботи по їх звалюванню витратили близько 15,5 тисяч гривень, а на закупівлю та посадку нових дерев пішло майже 42 тисячі гривень. Працівники КП «Декоративні культури» посадили на місці ліквідованих дерев липи, клени, берези, катальпу.

– А якщо хтось захоче зламати чи пошкодити насадження?

– Людина, яка прийде у той сквер, повинна розуміти, що на висадку цих дерев були витрачені бюджетні кошти. І якщо у когось виникнуть думки про вандалізм чи бажання зламати хоча б одне з цих дерев, то він повинен уяснити: на нього чекає покарання згідно чинного законодавства. Поліція запевнила нас, що у них є всі засоби і сили забезпечити там правопорядок і збереження цих насаджень.

Додам, що зараз ми ведемо перемовини з деякими громадськими організаціями, з проектантами та з архітекторами. До оголошення конкурсу ще не дійшли, але ми зараз запропонували їм, аби вони ділилися з нами своїми поглядами на те, що люди хотіли б бачити в цьому сквері. Можливо, ми прийдемо до його реконструкції і трошки змінимо сам сквер.

– Ви сказали, що збираєтеся ліквідувати на площі Слави стихійну торгівлю. Як саме ви плануєте цього досягнути?

– Людей ми збираємося перевести на інші місця, які їм підготуємо. Це буде на території, що прилягає до нині діючого ринку, за Будинком культури залізничників. Місцина буде обгороджена, матиме тверде покриття, столи з навісами, охоронятиметься. Якою буде її площа, ми поки що визначаємося.

– Скільки коштуватиме місце на ринку для людини?

– На першому етапі ми домовилися між собою і доносимо це людям, що буде певний перехідний період, коли вони не платитимуть коштів за місце. Але якщо ми говоримо про серйозний нормальний підхід, то зрозуміло, що на ринку повинна бути певна охорона, прибиральники, яким потрібно платити гроші за їх роботу. Тому якась затратна частина таки буде.

До встановлення вартості підходитимемо виважено, адже там торгують не тільки солідні підприємці, котрі з автомобілів продають городину чи насіння, та й бабусі, які привозять з передмість молоко та масло. Тому брати одні й ті ж суми з підприємця і пенсіонерки – докорінно неправильно. Ми переконані, що платня за місце має бути диференційованою.

Загалом же, хочу наголосити, що першочергове наше завдання зараз – це не збільшення надходжень до бюджету, а ліквідація стихійної торгівлі на цій площі та впорядкування території, аби нам не було соромно в першу чергу перед самими собою.

– Спроби прибрати звідти стихійну торгівлю були вже неодноразово, проте поки що все залишається, як і раніше.

– Цьому питанню – не один рік, і не я перший, хто намагається його вирішити. Мої колеги з певним скептицизмом ставляться до цієї ідеї, мовляв, проблема стара, як світ. Але тим не менше є мета, і я думаю, що у нас все вийде.

Звичайно, зараз зустрічаємо великий супротив тих людей, які здійснюють там стихійну торгівлю, є їх небажання і нерозуміння того, що торгувати там, де заманеться, не завжди виходить і не завжди це правильно. Та кількість сміття і бруду, яку вони залишають після себе на площі Слави, не залишає нам іншого вибору, крім того шляху, яким ми зараз ідемо. Будемо припиняти цю стихійну торгівлю і наводити лад

– Як плануєте переконати людей піти на облаштований ринок: будете ходити і пояснювати кожному?

– Насамперед підкреслю, що люди, які торгують з асфальту та у непристосованих для цього місцях, порушують закон. Влада міста, аби розрулити ситуацію, вибрала шлях пропонування їм альтернативного варіанту. Тобто ми не кажемо: ви звідси йдіть, і куди ви підете – нам все рівно! Так, ми можемо сказати всім підприємцям: шановні підприємці, здійснюйте свою підприємницьку діяльність в установленому законом порядку і в спеціально відведених місцях – і крапка! Але ми йдемо на компроміси, пропонуючи альтернативу, і зрозуміло, що від них теж чекаємо розуміння ситуації та готовності до діалогу. Іншого шляху не буде. Якщо і надалі порушуватимуть, то є поліція, яка в законному порядку буде наводити там лад.

– Але ходять чутки, що люди вже готові вийти на протести, перекривати дороги.

– Ми пройдемо цей шлях. Протести – значить протести. Перекриття дороги – це порушення закону, що тягне за собою відповідну реакцію.

– Ви сказали «порушення закону». Але тоді виникає питання: якщо стільки років усупереч закону там торгували, значить відповідальність ніхто не поніс?

– У нас сьогодні є нова патрульна поліція. Те, що вони роблять, мені особисто подобається. Ми почали боротися зі стихійною торгівлею не тільки на площі Слави. У нас є приклад на вулиці Грушевського, де біля магазину «АТБ» теж був абсолютний безлад. Зараз наводимо порядок.

Стихійна торгівля – це просто наслідок. Чому так відбувається? Тому що економічний стан держави такий, що люди вимушені йти ставати й торгувати, аби заробити собі на життя, прогодувати свої родини та мати хоч якісь «живі» гроші. Проте ми ж повинні розуміти, що коли продуктами торгують з асфальту, в абсолютно антисанітарних умовах, тут мова вже про елементарну безпеку полтавців. Але, якщо поглянути з іншої точки зору на ситуацію і запитати: чому там люди торгують? Бо там хтось купує! Якби полтавці думали і хвилювалися за своє здоров'я і не купували продукти з асфальту, то зрозуміло, що ніхто б там і не торгував. Тобто маємо таку ситуацію, коли є попит, а значить є і пропозиція. Це основний закон ринкової економіки. І тут якраз ми повинні знайти компромісні варіанти: забезпечити людей місцями для торгівлі, а полтавців навчити тому, що здійснювати торгівлю продуктами та іншими товарами можна тільки в спеціально відведених місцях, а не з асфальту.

Зараз у нас є практика об'їзду міста зранку, а потім ще й пішки ходимо, дивимось, що відбувається і де. Однією з останніх вулиць, де ми ходили, була Новобазарна. Там процвітає стихійна торгівля, і деякі люди, котрі там торгують, залишають після себе величезні купи сміття. Ми вступили з ними в дискусію: раз ми вже закриваємо очі на те, що ви тут незаконно торгуєте, то ви хоча б прибирайте за собою.

Ми розуміємо, що вирішення питання стихійної торгівлі по місту забере у нас ще чимало часу, але впевнені, що рано чи пізно ми таки наведемо лад у цьому питанні.