Оксана Деркач: «Попередження негативних ситуацій у родині та надання своєчасної допомоги – одне з основних завдань влади»

У дослідженнях політичної сфери існує тезис, за яким чоловіки вбачають владу як «влада над», в той час як жінки – як «влада для». Саме жінки при владі на перший план ставлять соціальну компетентність, здатність установлювати, підтримувати і зберігати відносини. У їх пріоритетах – питання захисту прав і свобод громадян, особливо дітей та людей з обмеженими можливостями, збереження і пропагування загальнолюдських і сімейних цінностей.

Саме тому питання соціальної підтримки родин у Полтаві ми обговорили із секретарем міської ради Оксаною Деркач.

Оксано Антонівно, відповідно до Соціальних ініціатив Президента України Віктора Януковича, з червня цього року розпочав функціонувати інститут соціальних працівників загальною кількістю 12 тисяч осіб по Україні для роботи на територіях кожної сільської, селищної та міської рад. Як реалізовується ця ініціатива в Полтаві?

Як і по всій країні, в нашому місті триває дуже активна робота. До штату Полтавського міського центру соціальних служб для сім`ї, дітей та молоді введено 131 посаду («Фахівець із соціальної роботи»), у червні нові соціальні робітники пройшли навчання і вже з 2 липня почали працювати. Першим і дуже важливим етапом їх роботи є знайомство з тими сім'ями, які проживають на закріплених територіях. За цей місяць дільничні соціальні працівники вже відвідали майже 18 тисяч сімей.

В чому саме полягає роль нових працівників?

«Ведення» кожної конкретної сім`ї дільничним соціальним працівником – це звичайна практика в країнах Західної Європи, в США. Там слово соціального працівника важить дуже багато, причому в багатьох питаннях: починаючи від надання певних прав і гарантій і закінчуючи позбавленням батьківських прав.

Досі в Україні соціальні служби працювали здебільшого з тими родинами, де вже виникли такі проблеми, через які сім`ю поставили на облік тієї чи іншої структури. Але ж біду завжди ліпше відвернути, ніж потім боротися з її наслідками. Саме тому ця ініціатива спрямована на попереднє виявлення кризових сімей, особливо таких, де порушуються права дітей чи людей з особливими потребами, де є підозри на домашнє насилля, де батьки зловживають алкоголем чи вживають наркотичні речовини.

Також нові працівники Центру здійснюватимуть соціальний супровід сімей, які перебувають у складних життєвих обставинах, вживатимуть заходів щодо надання допомоги в соціальній реабілітації, сприятимуть своєчасному одержанню ними пільг, виплат, соціальних гарантій. Це необхідність, адже нерідко трапляються випадки, коли люди не отримують належного їм тільки через те, що не знають, до кого і як звернутися або не мають такої можливості через певні обставини.

Але ж це питання абсолютно різних структур. Чи зможуть соціальні працівники охопити такий обсяг роботи?

Зможуть. Під час навчання в Центрі соціальні працівники вивчили основні аспекти роботи різноманітних служб соціальної підтримки та захисту, у них є можливість якщо не самостійно допомогти у вирішенні тієї чи іншої проблеми, то спрямувати людину саме до тої структури, де їй допоможуть. Крім того, Центр активно співпрацює із правоохоронними органами, закладами охорони здоров'я та реабілітації, центром працевлаштування.

А як ставляться до такого нововведення самі полтавці? Чи довіряють вони соціальним працівникам, наскільки охоче пускають у свій дім?

Ви знаєте, нині в Центрі соціальних служб для сім`ї, дітей та молоді щодня приймають десятки телефонних дзвінків стосовно візитів нових соціальних працівників, тому, крім результатів власної звітності та системи моніторингу, ми отримуємо ефективний зворотній зв'язок від жителів нашого міста. Звісно, це щось нове і ще не досить зрозуміле для полтавців, утім, більшість ставиться до ініціативи прихильно. Багато людей, особливо похилого віку, дуже радіють їй, адже прихід соцпрацівника – це незайві кілька хвилин уваги і турботи. Звісно, є й такі люди, які досить негативно ставляться до «непроханих гостей», мовляв «я вас не кликав», а отже, апріорі ставлення є ворожим. Дехто поки що сприймає візити соцпрацівників як втручання в особисте життя. Втім, перший місяць роботи показує, що кількість таких людей складає приблизно 12% від загальної кількості, а це абсолютно нормальний показник.

Чи є така робота безпечною для самих працівників Центру? Адже, коли вперше дзвониш до тієї чи іншої квартири, не знаєш напевне, яка людина відчинить тобі двері.

Дійсно, такий не дуже позитивний момент в роботі працівників Центру існує. Тут їм нерідко допомагають самі жителі будинку – ті, хто охоче приймає дільничних соцпрацівників можуть підказати, до кого з сусідів варто стукати дуже обережно, де можна натрапити на агресію. Для більшої безпеки працівники намагаються відвідувати таких людей не по одному, а хоча б удвох. Крім того, соціальна ініціатива не передбачає збирання інформації будь-якою ціною і за будь-яких умов – ми не форсуємо подій: якщо людина не готова або ж взагалі не хоче спілкуватися з соцпрацівником, її ніхто не змушуватиме!

А як стосовно того, що під виглядом соціальних працівників до людей можуть втиратися в довіру і, м'яко кажучи, нечесні люди?

Саме для того, щоб такого не сталося, люди повинні при першій же зустрічі добре роздивитися посвідчення свого дільничного соцпрацівника (до речі, зразок посвідчення друкувався в «Полтавському віснику», також його можна переглянути на сайті Полтавської міської ради), познайомитися і налагодити з ним контакт, аби надалі ні з ким його не сплутати. Крім того, люди мають точно знати, що соціальні працівники ні в якому випадку не можуть вимагати від полтавців якихось документів, персональних даних чи грошей.

Оксано Антонівно, яких результатів очікує влада від реалізації цієї ініціативи?

Попередження негативних ситуацій у родині та надання своєчасної допомоги – одне з основних завдань влади. Ми прагнемо звести до мінімуму випадки порушення прав дитини, а відповідно і позбавлення батьківських прав, адже саме це є коренем проблеми безпритульності та сирітства. Ми прагнемо налагодити таку роботу, щоб не самі люди змушені були обходити кабінети і посадових осіб у пошуку розуміння і підтримки, а соціальні служби виявляли потреби й проблеми громадян і допомагали у їх розв'язанні. Ми прагнемо спонукати людей не забувати про сімейні цінності, адже за будь-яких політичних та економічних умов саме родина була і залишається могутнім бастіоном та оберегом людської душі.