За ініціативи міського голови Олександра Мамая учасники Великої Вітчизняної війни, діти війни та інші пільгові категорії зібрались, щоб разом поринути в спогади. Ветерани із задоволенням переглянули в залі кінотеатру «Конкорд-кіно» художній фільм «Сталінград».
– Фільм просто чудовий, – сказав учасник Сталінградської битви Володимир Матюков. – Я два рази воював під Сталінградом, мій батько теж воював під Сталінградом. У фільмі змогли передати ті руїни, які були в місті. Як зараз пам’ятаю те 15 листопада, коли нас евакуювали із Сталінграда до Саратовської області. Вагони трамваю лежали перевернуті вибуховою хвилею, а на перехрестях були оборонні вали із мішків з піском. Я сьогодні із задоволенням переглянув фільм і дуже добре, що нас не забувають.
– Фільм дуже вразив, – розповів полковник запасу Олександр Зенін. – Я не воював під час Великої Вітчизняної, ми були передостаннім призовом. Пам’ятаю яке було бажання потрапити на війну. Лише тепер розумію, що завдяки подвигу солдатів я залишився в живих. Дуже добре, що в такий день згадують ветеранів – тих, хто подарував нам мирне небо та власне життя. Ми повинні, ми мусимо пам’ятати героїзм нашого народу та шанувати переможців.
– Я почав війну саме із Сталінграда, – розповів визволитель Полтави Олександр Грищенко. – Отак і пройшов від Сталінграда до Берліна. В Тріумфальному залі музею Сталінградської битви записаний екіпаж Героя Радянського Союзу Петра Юрченка, у якого я був механіком озброєння. Під час 70-річчя Сталінградської битви я розповів російському губернатору яким був його Волгоград, якої розрухи пізнав. А будинок Павлова, про який розповідається у фільмі, став символом боротьби нашого народу. Я хочу, щоб і полтавці, і українці, і всі на планеті пам’ятали про те, що заради всіх вас гинули прості солдати. Саме віра в те, що ти своїм життям наблизиш Перемогу і захистиш своїх рідних, давала неймовірної сили для подвигу.
Деякі із полтавських ветеранів закінчили війну не 9 травня, а пізніше.
– Я пройшов всю Білорусію, наша дивізія була штурмовою, тому нас кидали в саме пекло, – розповів гвардії полковник Михайло Клепач. – Сам і досі не вірю, що залишився живим. Був простим піхотинцем, а нашого брата не багато вижило. Був двічі ранений – одного разу прострелили ногу, а осколок в голові і досі ношу із собою. Ми їли один раз за добу і вночі, адже кухня не могла під’їхати вдень, вночі не спали, адже німецька розвідка розпочинала полювання на «язика». Отак і проминало 5-7 днів і ми знімались із передової, нас мили, годували, давали озброєння. Ніколи не зрозумієш того жахіття. Але я до сліз в очах хочу, щоб ніхто із вас, ваших дітей та онуків, усіх подальших поколінь не знали того, що пережили, що бачили ми.
Голова ради ветеранів Октябрського району Роман Дибов подякував від імені ветеранів організаторам перегляду, а саме міській владі, керівництву кінотеатру «Конкорд-кіно» та міській раді ветеранів, за такий унікальний подарунок в такий особливий день.
Фільм «Сталінград» у кінотеатрах Полтави.