Проблеми захисту прав споживачів обговорювали на засіданні круглого столу

17 березня у Полтавському університеті економіки і торгівлі відбулося засідання круглого столу з нагоди Всесвітнього дня захисту прав споживачів. У ньому взяли участь викладачі та студенти університету, представники державного підприємства «Полтавастандартметрологія», інспекції з питань захисту прав споживачів, Полтавської торгово-промислової палати, ради Полтавської обласної громадської організації «Полтавський регіональний центр захисту прав споживачів», Полтавських кооперативного та комерційного технікумів.

Відкрив засідання ректор університету Олексій Нестуля, він наголосив, що основне завдання цього заходу – подолання споживчої безграмотності, адже споживач, який знає свої права і вміє скористатися ними на практиці, відразу ж викликає повагу, а отже, у нього значно менше шансів бути ошуканим.

Почесним гостем круглого столу став ведучий популярної програми «Знак якості», що виходить на телеканалі «Інтер», Костянтин Грубич. Журналіст поділився враженнями від захоплюючих можливостей лабораторії по дослідженню харчової продукції, яку виявили в Межигір’ї і висловив впевненість, що якби не лише на рівні окремих можновладців, а й на рівні держави приділяли таку ж пильну увагу проблемі якості та безпечності харчування, то наші споживачі давно б почувалися цілком захищеними.

Заступник генерального директора ДП «Полтавастандартметрологія» Наталія Ткаченко розповіла, що оскільки наша держава взяла впевнений курс на євроінтеграцію, нині в Україні прийнято 57 технічних регламентів, які встановлюють гармонізовані з європейськими вимоги стосовно промислової продукції та маркування розфасованих харчових продуктів. Тож відтепер виробник повністю бере на себе відповідальність за безпечність своєї продукції, що засвідчує декларацією. І відрадно, що з’являється дедалі більше свідомих постачальників, які звертаються до підприємства, як до третьої незалежної компетентної організації з проханням підтвердити, що інформація, наведена у декларації, відповідає дійсності.

Із прийнятих національних стандартів, гармонізованих з міжнародними та європейськими, 1340 стандартів, це стандарти, добровільне застосування яких може сприйматись, як доказ відповідності продукції вимогам технічних регламентів, розроблених на базі директив ЄС.

Разом з тим, на жаль, поки що, ситуація на споживчому ринку залишається не достатньо контрольованою, про що свідчить хоча б той факт, що близько 70% продукції, яку відбирає й направляє на випробування інспекція з питань захисту прав споживачів, не відповідає вимогам нормативних документів, тож необхідність створення ефективної системи ринкового нагляду не втрачає своєї актуальності.

Начальник відділу стандартизації та наукової інформації ДП «Полтавастандартметрологія» Лариса Щур відзначила, що дуже важливим кроком на сьогодні є розроблення проекту закону України «Про стандартизацію». Ухвалення цього документа забезпечить створення нової національної системи стандартизації, яка відповідатиме європейській моделі. Проте, серед іншого, законопроект передбачає й припинення обов’язкової реєстрації технічних умов. Втім, на даному етапі технічні умови вкрай потрібні й виробникові, й споживачеві, й державі загалом для синхронної роботи в умовах постійних змін для унеможливлення будь-якого відступу від вимог безпечності та якості. Наприклад, якщо процедура розроблення, погодження та прийняття стандарту може тривати кілька років, то розробити та погодити технічні умови можна протягом 1-3 місяців, що і є перевагою для виробників. До того ж, в Україні немає жодного технічного регламенту на харчову продукцію. У разі скасування обов’язкової реєстрації технічних умов держава не матиме змоги контролювати відповідність продукції вимогам безпеки та якості, від чого постраждає передусім споживач. Тому Україні потрібен поетапний перехідний період, оскільки основна кінцева мета – це захист прав та інтересів споживачів.

Начальник відділу повірки та метрологічної атестації ЗВТ ДП «Полтавастандартметрологія» Андрій Черкашин розповів про те, що торік взяв участь у Міжнародній конференції з питань обліку води, за участю представників країн Митного союзу та Європи. Загалом нині в Україні налічується близько десяти виробників приладів обліку води. Здебільшого вони випускають лічильники з міжповірочним інтервалом 3 роки, але є й такі, технічна характеристика продукції яких дозволяє прослужити без повірки 4 роки. У світі вже з’явилися навіть ультразвукові лічильники, конструкція яких гарантовано не дозволяє їм вийти з ладу впродовж щонайменше 10 років. Щоправда й вартість такої продукції доволі висока. На особливу увагу заслуговують так звані чотирьох тарифні лічильники, які визначають температуру гарячої води і рахують її витрати лише у випадку, коли ця температура відповідає тій, яка передбачена укладеним договором.

До речі, у Київського водоканалу вже з’явилася установка, яка дозволяє повіряти водоміри безпосередньо на місці, без демонтажу. Звичайно ж, вартість такої повірки зросте в рази. На сьогоднішній день повірка (без послуг з монтажу та демонтажу лічильника) коштує трохи більше 6 гривень, адже поки що водоміри повіряють по 10 штук одночасно. Між іншим, саме неякісний монтаж нерідко спричиняє ситуацію, коли отвір у трубі частково перекривається гумовою прокладкою, в наслідок чого лічильник «добросовісно мотає», хоча споживач помічає, що витрати води менші, ніж зазвичай.

В суспільстві побутує хибна думка, що в повірці зацікавлені лише підприємства, які надають послуги, насправді, не менше зацікавлені в ній і споживачі. Наприклад, навіть у Полтаві якісна чиста питна вода дуже часто проходить через іржаві брудні труби, в результаті на деталях лічильника з’являється осад, який змушує його крутитися швидше. Тож аби не платити зайвого, краще періодично перевіряти свій водомір на точність.

Виконуюча обов’язки начальника інспекції з питань захисту прав споживачів у Полтавській області Наталія Конотоп повідомила, що лише торік до інспекції із скаргами звернулися 1600 споживачів, в результаті їм повернуто понад мільйон гривень, що були витрачені на неякісні товари, в списку останніх автомобілі, мобільні телефони, одяг, взуття тощо.

Експерт Полтавської торгово-промислової палати Юлія Гилюн закликала присутніх бути небайдужими та в свою чергу розповіла про роботу, яку проводить палата, щоб повернути гроші тим, хто потерпів від придбання неякісних товарів.

Присутні зійшлися на думці, що споживачі, які не хочуть опинитися в ролі жертви шахраїв та бракоробів, повинні підвищувати рівень своєї правової обізнаності, свідомо підходити до вибору товарів, уважно читати інформацію на маркуванні, зберігати товарні чеки та не боятися відстоювати свої права.

На завершення семінару присутніх ознайомили з результатами соціологічного опитування, проведеного студентами університету. Оскільки тема цьогорічного міжнародного дня захисту прав споживачів: «Якість надання послуг мобільного зв’язку», 140 людей різного віку та соціального статусу попросили відповісти на ряд запитань, які стосувалися цієї тематики. В результаті, кожен другий з числа опитаних, повідомив, що має скарги до операторів мобільного зв’язку, а кожен третій – вважає, що йому не до кінця роз’яснили умови контракту. Крім того, на присутніх чекав перегляд відеороликів «Будь пильним споживач!», професійний квест «Кращий супермаркет міста Полтави» та багато інших цікавинок.