Його вабило небо, та земля не відпустила. У Полтаві відкрили меморіальну дошку воїнові АТО (фото)

Віднині на фасаді Полтавської загальноосвітньої школи №11 знаходитиметься меморіальна дошка в пам’ять про випускника закладу Валерія Боняківського – воїна АТО.

Його вабило небо, та земля не відпустила. Так можна сказати про 45-річного військового. Автопортрет, на якому він зобразив себе у формі пілота на фоні неба та літака, став основою для виготовлення меморіальної дошки, яка тепер назавжди увіковічнить образ полтавського героя.

Народився Валерій Боняківський 14 січня 1970 р. у м. Полтава. З червоним дипломом закінчив художню школу та навчався у Ворошиловоградському вищому військовому авіаційному училищі, де вже в 19 років отримав звання лейтенанта. Після закінчення військової кар’єри став професійним художником. Валерій був членом Полтавської спілки художників «Живопис», членом правління спілки «Полонія». Його роботи були представлені у м.Варшава, окремі картини зберігаються в Канаді, Австрії та Угорщині.

Всі, хто зібрався на відкритті меморіальної дошки, мали змогу переглянути деякі роботи художника у стінах школи. Червоні маки, храми, вітряки… В характері героя міцно переплелася натура митця із пензлем та воїна зі зброєю.

- Його знали кругом. У Полтаві та Дніпропетровську – любили, у Донецьку – боялися, – говорить про військового мати, Марія Карпівна.

- Валерія готували до Афганістану. По професії він був льотчик-винищувач, але коли він мав іти на війну – наші війська були виведені. Тим не менше, йому дістався позивний «Кабул», під яким його і знають хлопці з АТО, – ділиться спогадами жінка.

Про свого командира розповів його підопічний боєць, один із «Кіборгів», який подякував загиблому за своє врятоване життя та за життя інших хлопців:

- Коли він витягнув нас з першого котла, нас лишилося вісім чоловік. Своїм життям ми завдячуємо йому.

Валерій Боняківський пішов добровольцем у зону АТО в травні 2014 року, потім перевівся до батальйону «Дніпро-1», де був командиром штурмово-розвідувальної групи. 16 жовтня 2014 р. героїчно загинув у бою під селищем Піски. Нагороджений орденом «За мужність» ІІІ ступеня (посмертно).

Вшанував захисника України та його подвиг міський голова Олександр Мамай. Це вже третя дошка в Полтаві, яку відкривають з ініціативи мера. Він подякував матері за виховання справжнього патріота, але вважає, що українці повинні не помирати за свою державу, а жити:

- Валерій Боняківський загинув за наше світле майбутнє, але ви, – звернувся мер до учнів, – повинні за нашу країну жити! Довести всьому світові, що наша держава найкраща, своїми досягненнями в науці, спорті, мистецтві.

- Наше завдання – увіковічнити кожного. Хоча прикро, що за довгий час війни в Афганістані загинуло дев’ять полтавців, а лише за один рік війни на сході України – 14. Я надіюсь, що учасниками АТО буде створена громадська організація на Всеукраїнському чи на міському рівні. А ми для неї щороку будемо закладатися до бюджету певну суму коштів, щоб надавати підтримку матерям ті дружинам, які втратили своїх синів та чоловіків, – сказав Олександр Мамай.

На заході в честь відкриття меморіальної дошки були присутні побратими Валерія Боняківського та три доньки, які назавжди запам’ятають батька добрим та відважним чоловіком, який любив життя, сім’ю та Батьківщину.