Переселенець Валерія Філіпенко: Нам подобається Полтава. Тут живуть добрі та небайдужі люди.

Валерія Філіпенко переїхала з Донецька до Полтави у січні 2015 року.

Її сім'я тривалий час не покидала окуповане місто. «Моя родина не могла виїхати з Донецька: бабуся сильно хворіла, була прикутою до ліжка і ми просто не мали можливості її транспортувати. Коли вона померла, ми зрозуміли, що нас у Донецьку вже нічого не тримає і одразу поїхали звідти», - розповідає жінка.

Спочатку волонтери знайшли для родини Філіпенків будинок в одному із сіл Миргородського району Полтавщини. Але там належних умов для життя не було. Дитина подружжя – із числа тих, яких називають дітьми із особливими потребами. Тому важливо було жити у великому місті, або хоча б поруч з ним. Тож родина в черговий раз переїздить. Тепер вони проживають у с. Біологічне, Полтавського району.

Валерія стала на облік у Центр зайнятості, однак не одразу знайшла собі роботу. А із серпня вона працює на оплачуваних громадських роботах.

Спеціальний проект, що діє саме для вимушено переміщених осіб, реалізується Благодійною організацією «Світло Надії» спільно з Полтавською міською радою, Програмою розвитку ООН в Україні, Полтавським міським центром зайнятості. Щомісяця вдається працевлаштовувати сім чоловік із числа вимушено переміщених осіб. Крім заробітної плати, працевлаштовані люди, в тому числі і Валерія, отримують продовольчий сертифікат. Його придбання, як і облаштування робочих місць взяла на себе ПРООН в Україні. «Нам подобається Полтава. Тут живуть добрі та небайдужі люди, котрі допомогли нам. Я дуже рада, що мені вдалося влаштуватися на громадські роботи. Це якраз та допомога, яка потрібна переселенцям», - ділиться враженнями Валерія Філіпенко.