Їх залишилося всього двоє – визволителів Полтави

Один із них напередодні свята ще й день народження відзначає. Цьогоріч - 89- те. Із такою подією і вітали Івана Павловича Смовта представники Київської районної в місті Полтава ради.

«На руку нашим тоді зіграв туман», – згадує 21 вересня 1943 року визволитель Полтави, полковник у відставці, Іван Павлович Смовт. Визвольні війська йшли із низини, німці відкрили на них вогонь із узвишшя. Якби не туман, перестріляли б усіх. Під час визвольних боїв плакала сама природа, зате коли все скіничилося, погода стала ясна і сонячна. Червоний прапор у Корпусному парку на честь перемоги встановляли нашвидкоруч, із шматка тканини, принесеної якоюсь жінкою, та звичайної гілляки. Такою запам'ятав щойно визволену Полтаву Іван Смовт. А ще не забув ранок 23 вересня 1943 року.

"Народу не було нікого, а тут - хтозна, де вони взялися, ці люди. Кожен несе букетик квітів, кидає на ці бойові знаряддя, кидає на танки, солдатам вручає" - розповідає визволитель Полтави

У скромній оселі Івана Павловича – великий портрет, змальований із фото в газеті воєнних часів. Його, 22 річного юнака тоді сфоторафували кореспонденти, коли він разом із побратимами узяв у полон фельдмаршала німецької армії Фрідріха Паулюса. Живе визволитель Полтави у звичайному будинку по Жовтневій сам, але не одинокий, бо біля нього, як він каже – янгол-охоронець – соціальний працівник Наталя, яка і прибере в оселі, і на кухні попорається. А на свята він - активний діяч у міських заходах. Охоче зустрічається зі школярами, розповідає те, про що не прочитаєш у жодному підручнику історії. І представники влади не забувають ветерана, навідуються із подарунками та з добрим словом.

Віктор Човновий, голова Київської в м. Полтава ради: "Сьогодні ми приїхали, щоб особисто сказати йому слова вдячності за його подвиг в роки Великої Вітчизняної, слова вдячності за його трудові подвиги в повоєнні роки, за його громадську позицію, за те, що він і сьогодні, маючи такий поважний вік, разом з нами, в школах, робить дуже багато для патріотичного виховання нашої молоді".