Кишкова паличка в сирі – випадковість чи закономірність?

Вже три роки поспіль на телеканалі «Інтер» за сприяння Держспоживстандарту України виходить в ефір програма «Знак якості», яка встигла полюбитися багатьом телеглядачам, адже йдеться в ній про те, що цікавить практично кожного з нас – якість продуктів харчування та промислових товарів, що надходять у торгівельну мережу.

Серед постійних партнерів популярного телепроекту і державне підприємство «Полтавастандартметрологія», яке періодично проводить випробування зразків продукції, що беруть участь в тестуванні на якість. Ось і у вересні поточного року до Науково-дослідного випробувального центру харчової продукції прибуло 30 таких зразків, в числі яких сир кисломолочний нежирний, ковбаси «Салямі» та варена вищого гатунку «Останкінська», сік яблучний освітлений, дині та чіпси зі смаком сиру. Оскільки «Знак якості» переслідує шляхетну мету: проведення просвітницької роботи серед споживачів, усі витрати на дослідження продукції взяло на себе ДП «Полтавастандартметрологія», а це понад 30 тисяч гривень. Як наслідок, було підготовлено кілька випусків телепередачі, але так як вона, зазвичай, виходить в ефір у денний час, далеко не всі бажаючі змогли їх переглянути. Тож спробуємо на хвилинку зазирнути «за лаштунки» рейтингового телешоу.

Відбір зразків, як-то кажуть, на свій смак і розсуд, проводять самі телевізійники. Вони ж визначають за якими показниками буде тестуватись та чи інша продукція. Як правило, автори програми обирають лише декілька найбільш показових параметрів, хоча оснащення Випробувального центру дозволяє здійснити повний спектр необхідних випробувань.
 
Аби досягти цілковитої об’єктивності, кожному зразкові присвоюють певний номер і лише по закінченню досліджень, а тривають вони близько 10 днів, працівники лабораторії спільно із членами знімальної групи звіряють «хто є хто».

Отже, за фізико-хімічними та мікробіологічними показниками досліджували ковбасу «Салямі» п’ятьох торгівельних марок, а саме ТМ «Ятрань», ТОВ «Глобинський м’ясокомбінат», ТОВ «Вовчанський м’ясокомбінат», ЗАТ «Краснодонський м’ясокомбінат» та ЗАТ «Луганський м’ясокомбінат». Усю представлену продукцію було виготовлено за технічними умовами. Результати досліджень порадували – усі вони знаходилися в межах допустимих рівнів діючих в Україні нормативних документів.

Що стосується варених ковбас, то тут можна було спостерігати дещо гіршу картину. Тестували вироби торгових марок «Наталі», «Алан», «Камо», «Скворцово» та ТОВ «Глобинський м’ясокомбінат». Дослідження за фізико-хімічними показниками показали, що продукція торгівельних марок «Алан» і «Камо» мала завищену масову частку жиру та занижену масову частку білка. Завищена вологість була характерною для виробів ТМ «Скворцово» та ТМ «Наталі». Останні ще й не відповідали вимогам національних стандартів за вмістом бактерій групи кишкової палички. Результати досліджень засвідчили наявність порушень технологічних процесів та санітарно-гігієнічних режимів при виготовленні продукції на виробництві чи порушенні температурних режимів при її транспортуванні та зберіганні в торговій мережі.
 
В динях, які за словами представників ЗМІ, були придбані в чотирьох найбільших супермаркетах: «Еко-маркет», «Велика Кишеня», «Сільпо» та «Метро», шукали нітрати, токсичні елементи та пестициди. Для повноти картини протестували і плоди, куплені на міському ринку. За вмістом нітратів було забраковано лише один зразок із супермаркету «Велика Кишеня». При нормованій гранично допустимій концентрації 90 мг/кг, у дині з цього магазину виявили 105 мг/кг.

Та найбільше вразило випробування сирів кисломолочних нежирних. В поле зору «Знаку якості» потрапила продукція торгових марок «Добряна», «Яготинський», «Кринка», «Повна чаша», «Віта», які були виготовлені за технічними умовами. Досліджували їх лише за мікробіологічними показниками. В результаті усі зразки не відповідали вимогам національного стандарту України щодо рівня мікробіологічного забруднення. Зокрема, вміст бактерій групи  кишкової палички перевищив нормативні значення у всіх зразках. Крім того, в чотирьох із п’яти зразків була завищена кількість плісневих грибів, до того ж, у двох із них знайшли ще й завищену кількість дріжджевих мікроорганізмів. Хто  винен у тому, що сталося, виробники, чи торгівці, які зберігали сир в неналежних умовах, залишається лише здогадуватися, та в тому, що споживання подібної продукції, могло викликати у споживача щонайменше розлад шлунку, сумнівів немає.

У соках яблучних освітлених без цукру торгових марок «Соки України», «YAN» (Вірменія), «Вінні» (Україна), «PAGO» (Австрія), «RICH» (Росія) шукали консерванти, харчові барвники, підсолоджувачі та перевіряли їх на відповідність чинним стандартам за фізико-хімічними показниками. Відрадно відзначити, що всі зразки пройшли випробування «з честю».

Наявність бензойної та сорбінової кислоти та вміст транс-ізомерів олеїнової кислоти у фрітюрній олії перевіряли у чіпсах торгових марок «Жайвір», «№1», «Санчо», «АRO», «KARTOFAN». Згаданих речовин у відібраних зразках не виявилося, вміст транс-ізомерів в рослинній олії відповідав природній нормі. Втім, справедливості ради слід зазначити, що будь-які чіпси не є корисним для здоров’я продуктом, адже окрім вищезгаданих кислот, які виступають в ролі консервантів, вони можуть містити чимало інших речовин синтетичного походження.

Таким чином творча група програми «Знак якості» спробувала хоча б частково розібратися, що насправді ховається за яскравими привабливими етикетками, а вже якій продукції надавати перевагу, вирішувати споживачам.