Інформація для полтавців – платити аліменти доведеться по-новому

08 липня 2017 року набув чинності Закон України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо посилення захисту прав дитини на належне утримання шляхом удосконалення порядку стягнення аліментів", який має на меті покращити захист права дітей на належне утримання, створити дієві механізми, які унеможливлюватимуть злісним неплатникам аліментів ухилитися від сплати аліментів, затягувати розгляд судових справ, а також сплачувати необґрунтовано малий їх розмір.

Про новації у сімейному законодавстві інформує Регіональний центр з надання безоплатної вторинної правової допомоги у Полтавській області.

Внесеними змінами до ч. 2 ст. 182 Сімейного Кодексу України передбачається, що розмір аліментів має бути необхідним та достатнім для забезпечення гармонійного розвитку дитини. Відтепер мінімальний розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим, ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку.

Зазнали також зміни норми Сімейного кодексу України, що стосуються способів стягнення аліментів. Так, за рішенням суду кошти на утримання дитини (аліменти) присуджуються у частці від доходу її матері, батька або у твердій грошовій сумі за вибором того з батьків або інших законних представників дитини, разом з яким проживає дитина. Спосіб стягнення аліментів, визначений рішенням суду, змінюється за рішенням суду за позовом одержувача аліментів. Суд за заявою одержувача визначає розмір аліментів у твердій грошовій сумі.

Законом внесено зміни до ч. 1 ст. 210 Цивільного процесуального кодексу України, а саме: окрім справ про стягнення аліментів за місцем проживання позивача зможуть пред’являтись позовні заяви і про оплату додаткових витрат на дитину, індексацію аліментів, зміну способу їх стягнення. Важливо знати, що у справах про оплату додаткових витрат на дитину, стягнення неустойки (пені) за прострочення сплати аліментів, індексацію аліментів чи зміну способу їх стягнення під час розгляду справи в усіх судових інстанціях позивачів звільнено від сплати судового збору. Дані новації є ще одним кроком, який робить судовий захист інтересів дитини більш доступним.

Раніше аліменти, одержані на дитину, були власністю того з батьків, на ім’я кого вони виплачувались, і мали використовуватись за цільовим призначенням. Наразі аліменти, одержані на дитину, є власністю дитини, вона має право брати участь у використанні або самостійно розпоряджатися аліментами на її утримання відповідно до Цивільного кодексу України. Отримані за рішенням суду та сплачені платником суми аліментів не можуть використовуватись батьками на свої власні потреби всупереч інтересам дітей, оскільки є саме їх власністю. Платник аліментів може звертатись із заявою до органів опіки та піклування щодо перевірки цільового використання аліментів, а також до суду із позовними заявами про зменшення розміру аліментів у зв’язку з їх нецільовим використанням або про зарахування аліментів на банківський рахунок дитини, тощо. Також дитина, досягнувши 14 років, може звертатися з позовами до одного з батьків - фактичного одержувача аліментів щодо їх відшкодування у випадку використання не за цільовим призначенням. Внесені до Сімейного кодексу України новели щодо правового режиму власності на аліменти, є важливою гарантією дотримання прав дітей з боку недобросовісних батьків.

Новацією стало також врахування при призначенні аліментів наявності грошових коштів, рухомого та нерухомого майна. Законодавець не конкретизував суб’єкта, у якого мають враховуватися зазначені обставини, що дозволяє дійти висновку, що врахуванню підлягають кошти, рухоме та нерухоме майно, як у платника аліментів, так і стягувача, або, навіть, і самої дитини.

Також відтепер при визначенні розміру аліментів братимуться до уваги витрати платника аліментів, щодо яких платником не доведено джерело походження цих коштів. Так у випадку, якщо платник аліментів офіційно не працевлаштований, не має "офіційного" доходу не має, але при цьому, наприклад, придбає автомобіль, то такі витрати можуть враховуватися при визначені судом розміру аліментів. Але, такі витрати будуть братися до уваги, лише якщо платник аліментів не зможе обґрунтовано довести джерело походження коштів. Зазначене нововведення є прогресивним, особливо в умовах сьогодення, коли отримання заробітної плати у конвертах, неофіційних доходів є дуже поширеними явищами. Проте і платник аліментів не позбавляється юридичних механізмів легалізації таких доходів. Але в будь-якому разі, призначаючи аліменти суд має виходи із того, щоб їх розмір був достатнім для забезпечення гармонійного розвитку дитини.

Ще одним нововведенням сімейного та процесуального законодавства є розширення можливості застосування  спрощеної процедури для отримання рішення про стягнення аліментів. Так, стягнення аліментів може здійснюватися у наказному проваджені. Той з батьків, з яким проживає дитина (діти) має право звернутися до суду із заявою про видачу судового наказу про стягнення аліментів. Суть наказового провадження у порівнянні із стандартним зверненням до суду із позовом (позовне провадження) полягає у значно спрощеному та більш оперативному розгляді питання по суті.

Так, після прийняття судом ухвали про відкриття наказного провадження судовий наказ по суті вимог видається судом у триденний термін. Сам судовий наказ видається без виклику заявника, боржника та інших осіб, а також без проведення судового засідання. Аліменти можуть бути призначені у розмірі чверті доходу на одну дитину, третини доходу – на двох дітей, половини – на трьох і більше дітей. При цьому в будь-якому разі розмір аліментів, що стягується в наказному провадження обмежується 10 прожитковими мінімумами на дитину відповідного віку на кожну дитину.

Крім того, запроваджено механізм можливості відходу від презумпції рівності часток у спільній власності у разі ухилення одного із подружжя від участі в утриманні дітей. Відтак, суд при вирішенні питання про поділ майна між подружжям має право зменшити частку у спільній сумісній власності того з подружжя, хто ухилявся (ухиляється) від обов’язку утримувати своїх дітей. Так, за допомогою перерозподілу часток між подружжям, на користь того з батьків, хто самостійно здійснює утримання дитини, законодавець фактично забезпечує додаткову матеріальну компенсацію такій особі.

Важливим моментом прискорення процедури стягнення аліментів є заборона зупинення провадження у справі про стягнення аліментів з підстави наявності спору про батьківство, материнство, визначення місця проживання дитини, участь одного з батьків або родичів у вихованні дитини, спілкуванні з дитиною, що дозволяє подолати ситуацію, коли платники аліментів свідомо ухиляючись від утримання дітей, використовували процесуальні можливості для затягування судового процесу, що призводило до порушення прав дітей на отримання аліментів.

Внесеними змінами до Сімейного кодексу України передбачено запровадження відповідальності за прострочення оплати додаткових витрат на дитину, удосконалення механізму відповідальності за несплату аліментів. Так, відповідно до ч. 1 ст. 196 Сімейного кодексу України, у разі виникнення заборгованості з вини особи, яка зобов’язана сплачувати аліменти за рішенням суду або за домовленістю між батьками, одержувач аліментів має право на стягнення неустойки (пені) у розмірі одного відсотка суми несплачених аліментів за кожен день прострочення від дня прострочення сплати аліментів до дня їх повного погашення або до дня ухвалення судом рішення про стягнення пені, але не більше 100 відсотків заборгованості.

У випадках прострочення оплати додаткових витрат на дитину з вини платника такий платник зобов’язаний на вимогу одержувача додаткових витрат сплатити суму заборгованості за додатковими витратами з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних із простроченої суми. Платник додаткових витрат вважається таким, що прострочив оплату, якщо він не виконав свій обов’язок щодо оплати додаткових витрат у строк, встановлений рішенням суду або за домовленістю між батьками, а в разі їх відсутності або у разі невстановлення такого строку - після спливу семи днів після пред’явлення відповідної вимоги одержувачем додаткових витрат, який фактично їх оплатив.

Нагадуємо, що отримати фахову правову допомогу громадяни можуть звернувшись до Регіонального центру з надання безоплатної вторинної правової допомоги у Полтавській області, який знаходиться за адресою м. Полтава, вул. Європейська 37/40, тел. 56-26-66.

Додатково повідомляємо, що цілодобово функціонує єдиний телефонний номер системи безоплатної правової допомоги – 0 800 213 103. Дзвінки зі стаціонарних та мобільних телефонів в межах України безкоштовні.