15 березня - Всесвітній День прав споживачів

15 березня світова спільнота традиційно відзначає Всесвітній День прав споживачів. В багатьох країнах світу в цей час проводять інформаційні кампанії, прес-конференції, круглі столи, семінари, тощо. Мета цих заходів – сприяти формуванню «свідомого споживача» – людини, готової робити вибір на підставі інформації про якість та безпеку товарів та активно захищати свої права. Девіз цьогорічного Дня захисту прав споживачів «Споживачі за чесні фінансові послуги».



На Полтавщині організатором цілої низки заходів присвячених цьому дню виступив Полтавський університет економіки і торгівлі. 14 березня на базі цього навчального закладу відбувся тематичний круглий стіл за участю представників державного підприємства «Полтавастандартметрологія», управління у справах захисту прав споживачів у Полтавській області, Полтавської торгово-промислової палати, науково-дослідного центру «Незалежна експертиза» та громадської організації «Союз споживачів України».



Учасники круглого столу пригадали, що Всесвітній День прав споживачів започаткував свою історію в далекому 1962 році, саме тоді президент США Джон Кеннеді, виступаючи із зверненням до Конгресу та громадських об`єднань, вперше проголосив права споживачів на безпеку, інформацію, вільний вибір та право бути почутим. Незабаром ці права визнали і в інших країнах світу. За ініціативою Всесвітньої організації союзів споживачів (Consumers International) до їх переліку було додано право на задоволення базових потреб, право на компенсацію завданої шкоди, право на споживчу освіту та право на здорове довкілля. У 1985 році було ухвалено Декларацію «Керівні принципи Організації Об’єднаних Націй для захисту інтересів споживачів». Цей документ розрахований на врахування інтересів та потреб споживачів з будь-якої держави світу, особливо з тих, що розвиваються. Він наголошує на необхідності надання споживачам доступу до безпечних товарів та можливості відстоювати свої права.

Безперечно, споживачі, якими є кожен із нас, являють собою найбільшу економічну громаду, що відображає інтереси майже кожного члена суспільства та загальносуспільні інтереси. Проте, незважаючи на важливу роль споживчої спільноти, дуже часто її помічають, але не бажають чути. Тож учасники круглого столу поділилися проблемами, які стоять перед кожним із них на шляху до відстоювання прав споживачів. Зокрема, за інформацією, яку надав виконуючий обов’язки начальника Управління у справах захисту прав споживачів у Полтавській області Олег Передерій, найбільше споживачів області скаржиться на якість непродовольчих товарів, на другому місці в цьому сумному списку – послуги, і лише на третьому - продукти харчування.

Проте, якість та безпечність харчової продукції – чи ненайактуальніше питання нашого суспільства,  підкреслила у своєму виступі заступник генерального директора ДП «Полтавастандартметрологія» Наталія Ткаченко. На жаль, чинне законодавство повністю «зв’язало» контролюючим органам руки, вимагаючи попереджати суб’єкти господарської діяльності за 10 днів до початку перевірки. Як наслідок, недобросовісні виробники та торгівці встигають прибрати з полиць неякісний товар та повністю «замести сліди».

Нерідко єдиним орієнтиром, яким керується споживач, обираючи ту чи іншу продукцію, є інформація на споживчому маркованні. В лютому поточного року в Україні було прийнято технічний регламент стосовно маркування харчових продуктів. Основні його принципи: достовірність, доступність та достатність інформації, яка повністю має задовольнити потреби споживача. Крім того, в липні поточного року набудуть чинності Закони України «Про загальну безпечність нехарчової продукції» та «Про державний ринковий нагляд і контроль нехарчової продукції». Ці законодавчі акти передбачають покладення цілковитої відповідальності на того, хто вводить в обіг той чи інший товар.

Начальник науково-дослідного центру харчової продукції ДП «Полтавастандартметрологія» Надія Ремізова розповіла про високі результати, яких вдалося досягти Випробувальному центру в ході участі в міждержавних міжлабораторних порівняльних результатах вимірювань. На сьогодні МПР, як їх коротко називають фахівці, це найефективніший спосіб підтвердити для себе й довести іншим високу точність свого обладнання, рівень знань фахівців, які з ним працюють та ефективність методик, по визначенню тих, чи інших показників. Так, торік пройшли міждержавні міжлабораторні порівняння випробувань мінерального складу природної води питної, участь у яких з поміж інших взяли і лабораторії України. Координатором цього МПР виступив Уральський науково-дослідний інститут метрології (м. Єкатеринбург), який уповноважений на подібний вид діяльності. Приємно відзначити, що результати випробувань проведених  випробувальним центром ДП «Полтавастандартметрологія», потрапили до когорти найточніших, що підтверджено відповідним свідоцтвом. Крім того, Випробувальний центр взяв участь у міждержавних міжлабораторних порівняннях результатів вимірювань складу природної води питної, координатором яких виступив Аналітичний центр контролю якості води ЗАО «РОСА» (м. Москва). Загалом на участь у цьому МПР подали заявки більше сотні лабораторій з Росії та України. Під час випробувань у зразках води визначалися масові концентрації нітрат-іонів, сульфат-іонів, хлорид-іонів, фторид-іонів, заліза та марганцю. Усі отримані результати обробки даних потрапили в необхідний інтервал значень, що підтвердило їх точність, а це, в свою чергу, засвідчило високу якість проведених робіт та технічну компетентність Випробувального центру ДП «Полтавастандартметрологія».

Начальник науково-дослідного центру «Незалежна експертиза» Наталія Омельченко у своїй доповіді розповіла, що торік споживачам області вдалося повернути 95 тисяч гривень, які вони витратили на придбання неякісних товарів.

Не обійшли стороною учасники зібрання і таке актуальне питання, як якість медичних послуг. Студенти Полтавського університету економіки і торгівлі ознайомили присутніх з результатами проведених моніторингів якості медичного обслуговування та цін на медичні препарати, які реалізовуються в аптечних закладах обласного центру. Як виявилося, більшість із 400 опитаних респондентів не відчувають довіри до послуг, які надають в поліклініках, а коливання вартості медпрепаратів, які продаються в аптеках одної мережі, подекуди сягає 30%.

Своїм баченням ситуації, що склалася на споживчому ринку, поділилися і представники громадських організацій. До речі, на разі міжнародна організація споживачів (Consumers International) поєднує та представляє 220 споживчих організацій із 115 країн світу та є міжнародною незалежною, неприбутковою організацією, що не користується підтримкою жодної політичної сили або приватної компанії. За статистичними даними, які вона оприлюднила, купівлею товарів повсякденного вжитку в Україні займаються близько 90% жінок і 50% чоловіків. Найбільш вагомим критерієм, за яким українські споживачі визначають якість товару, є термін придатності – цим критерієм керуються близько 71% людей, які здійснюють покупки. Другим найбільш популярним критерієм є ціна (51%), наступним – склад товару (42%). У порівнянні із чоловіками, жінки дещо частіше зважають на термін придатності, написи, які засвідчують натуральність, цілісність упаковки і місце придбання. Цікаво, що споживачі, яким за 40, при виборі товарів більше довіряють власному досвіду. Ті, кому від 20 до 29 років частіше віддають перевагу відомим маркам та виробникам, а ось молодь (15-19 років) зізнається, що не може встояти перед спокусою спробувати широко розрекламований товар. Лише третина опитаних респондентів вважають себе достатньо інформаційно обізнаними. Споживачі хочуть насамперед отримувати інформацію про товар безпосередньо із упаковки – як бажане, це джерело інформації обрали 70% опитаних. Наступним за оптимальністю джерелом є телебачення (46%). Для молоді, зручним каналом отримання інформації є Інтернет.

За даними опитування, придбавши неякісний товар, близько половини опитаних займають пасивну позицію, чверть проявляють ситуативну активність, і лише близько 20% – активно захищають свої права, 51% практично завжди або у більшості випадків не робить жодних спроб повернути неякісний товар або відшкодувати його вартість.

На завершення круглого столу представники Полтавського університету економіки і торгівлі уклали угоду з Управлінням у справах захисту прав споживачів у Полтавській області про залучення майбутніх менеджерів, маркетологів, технологів, товарознавців, яких тут готують, до практичних занять на базі цього контролюючого органу. Може похвалитися подібним досвідом і державне підприємство «Полтавастандартметрологія», яке ще 3 роки тому започаткувало навчальний курс «Безпека харчування», під час проходження якого студенти мають змогу попрактикуватися на базі Випробувального центру підприємства. Важливість таких занять очевидна, адже від того, що ми зуміємо заронити в молоді душі сьогодні, по-праву залежить завтрашній день нашої держави.