Нове обличчя міліції Полтавщини – творча, ініціативна, ерудована Аліна Балагура!

«Творчість – це діяльність, у яку людина ніби вкладає частку своєї душі. І чим більше душі вона вкладає, тим більше збагачується сама!» Вислів, що належить відомому українському педагогу, публіцисту та письменнику Василю Сухомлинському, якнайкраще характеризує майстерний талант створювати власноруч навколо себе прекрасне Аліни Балагури – кандидата на посаду в міліцію.



Ще з малечку Аліна була оточена творчими, талановитими та унікальними особистостями. Мама – Тетяна Іванівна, нині Герой України, володарка багатьох національних премій, лауреат звання «Вчитель року», автор численних книг та публікацій з української мови та літератури, прищепила доньці любов до всього українського та навчила її багатьом життєвим премудростям. Батько – Валерій Володимирович, багато років пропрацював на педагогічній ниві, а нині начальник одного із відділів Полтавської обласної державної адміністрації, виховав у Аліни справжній бойовий дух та своїм мудрим наставництвом сформував у дівчині, перш за все, особистість з непохитними життєвими принципами та чудовим естетичним смаком.

Одразу після закінчення 11-ти класів навчально-вихованого комплексу №32 міста Полтава, Аліна Балагура вступила до Київського національного університету імені Т.Г. Шевченка, де здобула спеціальність – полоніста (від авт. – вивчення мови, літератури, культури Польщі). Навчаючись в університеті, Аліна Валеріївна з першого курсу зайняла активну студентську позицію, брала участь у організації культурно-масових заходів, з великою жагою вивчала польську та англійську мови, якими нині досконало володіє та може вільно спілкуватися.

Незабутнім для Аліни залишився період практики у Польщі. До цієї країни вона разом з іншими студентами їздила кожного року. Лєгніца, Вроцлав, Варшава, Краків, Люблін – майже всі куточки Польщі встигла об’їздити за свої студентські роки Аліна Балагура. Неповторним для студентки залишилися спогади, коли вона, за час практики, проживала в замку XVII століття – саме там, де відбувалася битва Наполеона. Нині історична споруда належить подружжю фермерів, які займаються вирощуванням сільськогосподарських культур, а також розведенням рідкісних порід оленів та фазанів.

Після навчання в університеті Аліна Балагура деякий час пропрацювала перекладачем в польських фірмах, які мали представництво в Києві. Та все ж туга за рідною Полтавщиною та люблячою родиною перевершила і дівчина повернулася до рідної Полтави.

«Сидіти без діла я не вмію, - говорить Аліна Валеріївна, - повернення додому надихнуло мене на нові творчі ідеї, при чому найчастіше я беруся за все й одразу! Приміром, сподобалась мені якась квітка чи візерунок і я захотіла перенести цю красу на папір. Передивилася в Інтернеті форуми, де люди діляться технікою квіллінгу (від авт. – філігранне мистецтво паперокрутіння, з англ. мови "quilling" – від слова "quill" або "пташине перо") і починаю сама пробувати себе у новому занятті. Спочатку починаю з простих фігур, а потім, набивши руку, роблю складні. У такому занятті, як і в будь якому творчому процесі, головне фантазія, терпіння та посидючість!»

Ще одним талантом дівчини є розпис по склу. «Я люблю писати прозорими вітражними фарбами по склу, - розповідає Аліна Валеріївна, - найефектніше це виходить італійськими фарбами. Малюнок наноситься пензликом. У моєму будинку я розписала скляну перегородку ванної кімнати, вийшло дуже оригінально і кожен, хто приходить до нас у гості, дуже дивується. Також я пишу картини на склі, яке потім беру в багет і виходить ексклюзивна картина. Такі речі частіше всього я дарую своїм друзям та родичам! Для них це – найкращий подарунок, оскільки він зроблений своїми руками та відображує моє тепле ставлення до цієї людини!»



Не менш цікавим для майстерної дівчини є авторське створення прикрас з декоративного каміння. Техніку створення намиста, браслетів та сережок Аліна освоїла також самостійно.



«Я уявляю майбутню прикрасу, підбираю каміння за кольором та стилем, а потім додаю туди ще елементи і все це закріплюю на стрічці чи ланцюжку! Виходить дуже оригінально та неповторно. Такі вироби прикрашають жінок, роблять їх незрівнянними!»



Остання прочитана Аліною книга є творчий доробок американської письменниці Джоді Піколт під назвою «Ангел для сестри». За словами Аліни, головна думка даного твору – цінувати життя, жити кожним днем, не нехтувати навіть найменшим шансом змінити щось у своєму житті, адже життя таке коротке!

На теперішній час Аліна планує працювати в органах внутрішніх справ, а також вступити до відомчого вузу системи МВС. До такого рішення вона підійшла виважено та з усією серйозністю, адже розуміє, що робота в міліції непроста та потребує повної віддачі. Та цей фактор дівчину не лякає. Вона звикла долати труднощі, займатися саморозвитком та якісно виконувати покладені на неї обов’язки.

«Я добре розумію, що в силу міліцейської професії, я буду стикатися з непростими життєвими ситуаціями, - говорить Аліна Валеріївна, - та все ж я маю необхідний потенціал, вірю, що зможу допомогти, зарадити, можливо навіть врятувати чиюсь долю!»

А поки готуються усі необхідні документи для служби в органах внутрішніх справ, майбутній міліціонер часу не гає – активно займається спортом, вивчає законодавчу базу, проходить стажування. Аліна Балагура – людина з нестандартним підходом та творчим потенціалом! Вона - є саме тим яскравим представником нової формації жінки в погонах, яка має достатній освітній та культурний рівень, що гармонійно поєднаний з позитивними людськими якостями та красивою зовнішністю!