Факультативний предмет впроваждують уже четвертий рік, поки що – у молодших та середніх класах. Що зроблено та в кого краще – йшлося на засіданні круглого столу, де були і наші журналісти.
Християнську етику викладають не в усіх школах та не в усіх класах. Народ не швидко переоцінює цінності та перелаштовується після радянських часів. Педагогів, які б викладали предмет, вузи не готують – це прерогатива курсів післядипломної освіти та міського методичного кабінету. Братися до справи можуть викладачі будь-яких предметів – було б відчуття, що справишся. Усе делікатно і без жодного тиску – ні на вчителя, ні на учня, ні на батьків.
Протоієрій Андрій, священик Петропавлівської церкви м. Полтава:
"Це не воцерковлення, це культурологічний факультативний предмет, тому коли бажають діти-батьки, то ми не повинні заважати, а сприяти цьому, і результат обов'язково буде позитивним".
Позитивні результати педагоги теж обговорили. Вони кажуть: діти після лекцій про християнські цінності спокійніші стають, виваженіші. Без письмової згоди батьків учні курс не слухають, із тих, хто погодився – більша частина.
Людмила Мірошниченко, директор Полтавської гімназії №6:
"Бували такі роки, коли повністю клас за згодою батьків відвідував ці спілкування. Цього року у нас, якщо це 1 клас, - там у нас десь по 30 учнів, то десь 20 відвідує ці години спілкування, в 3-4-их менше".
Стовідсоткових відвідин немає тому, що години спілкування проводять після уроків, а школярі нині перевантажені, припускають педагоги.