Охоронець одного із полтавських ВНЗ обікрав студента

Міліцейська статистика свідчить про те, що левову частку злочинів, які скоюються сьогодні як у нашому регіоні, так і державі загалом, складають крадіжки особистого майна громадян. Крадуть злодії-професіонали, які таким чином заробляють на життя; крадуть наркомани і алкоголіки, щоб дістати кошти на чергову дозу наркотиків чи порцію спиртного; крадуть звичайні громадяни, яких нинішня скрута поставила у безвихідь і примусила таким чином шукати засоби для існування. Останнім часом, як показує практика, все частіше протиправну цікавість до чужого майна стали проявляти і ті, хто по роду своєї діяльності повинен його оберігати – приватні охоронці, послугами яких сьогодні користуються велика кількість установ, підприємств та організацій.

Черговий подібний випадок стався в одному із вищих навчальних закладів міста Полтави. Двадцятисемирічний охоронець «спокусився» на мотоцикл «Ява-350», який стояв на студентському містечку біля гуртожитку. «Цей мотоцикл я помітив ще декілька днів тому, - говорить Степан (ім’я змінено), - він «кидався» в очі, тому що був єдиним посеред автомобілів на стоянці. Коли я заступив на зміну і вночі обходив територію, то на стоянці знову побачив цей мотоцикл. Спочатку я не звернув на нього особливої уваги, однак, пізніше мені прийшла думка, що за мотоциклом, більше всього, ніхто не наглядає і його можна викрасти. Власник помітить пропажу через день-два, а за цей час мотоцикл я розберу на запчастини і продам».

Охоронець дочекався, поки його напарник піде відпочивати і під покровом ночі відкотив мотоцикл до свого гаража, який знаходився неподалік ВНЗ, та знову повернувся на робоче місце. Зранку, втомлений від безсонної ночі та переживань за успіх крадіжки, чоловік здав зміну та пішов додому відпочивати.

Однак, відпочити йому так і не вдалося. За якихось дві години на порозі його будинку з’явились працівники карного розшуку Київського райвідділу міліції міста Полтави. У простому і надійному, на думку Степана, плані крадіжки, він зробив одне невірне припущення, яке і стало для нього «фатальним». Власником мотоцикла виявився студент цього ж навчального закладу і його зникнення він помітив не за декілька днів, як думав охоронець, а зранку після викрадення. «Повертаючись із сусідньої області після вихідних на навчання, - говорить Андрій, - я не встиг на автобус. Щоб не спізнюватись на заняття, я вирішив їхати своїм мотоциклом. Декілька днів він стояв на стоянці. За те, що його можуть викрасти, я не переживав,  адже територія закладу знаходиться під охороною. Коли зранку побачив, що мотоцикла немає на стоянці, подумав, що він комусь заважав і його просто перевели в інше місце. Зрозумівши, що його викрали – негайно звернувся у міліцію».

 «Те, що ми отримали повідомлення про викрадення вже за декілька годин після його скоєння, - говорить начальник сектору карного розшуку Київського РВ капітан міліції Олег Горобець, - стало, фактично, вирішальним чинником, який і дозволив так швидко знайти злодія та повернути мотоцикл власнику. Робота, як кажуть, «по гарячих слідах» дозволила оперативникам знайти і сліди від шин «Яви», і свідків, за допомогою яких вдалось встановити місце, де злодій заховав крадений  мотоцикл». За наявності великої кількості доказів, охоронець, за словами міліціонера, навіть не намагався заперечувати свою провину. Зараз відносно нього порушено кримінальну справу за  частиною 1 статті 289 Кримінального кодексу України (незаконне заволодіння транспортним засобом). За скоєний злочин, у недалекому майбутньому горе-охоронець і сам може потрапити під надійну охорону працівників пенітенціарної системи, адже дана стаття, поряд з чималим штрафом, передбачає також відповідальність у вигляді позбавлення волі на строк від трьох до п’яти років.