Пацієнтам ставлять невірний діагноз через несправність медичної техніки

Чи можна вилікувати хворого, якщо діагноз поставлений невірно? Запитання риторичне і навряд чи спаде на думку справжньому професіоналу. Проте, через брак коштів, а інколи й через халатне ставлення до цього питання, чимало як державних так і комерційних закладів охорони здоров’я користуються неповіреними обладнанням та приладами при діагностуванні та лікуванні паціентів, а отже, не можуть гарантувати їм якості наданих послуг.

Справа в тому, що медична апаратура, як і будь-яка техніка, періодично виходить з ладу, тож, щоб уникнути помилки в результатах вимірювань, яка подекуди може коштувати людського життя, згідно із Законом України «Про метрологію та метрологічну діяльність» засоби вимірювальної техніки, які використовуються в медицині, підлягають обов’язковій щорічній повірці.

З початку року в ДП «Полтавастандартметрологія» було проведено повірку та контроль вихідних параметрів 3100 одиниць медичного обладнання (тонометрів, електрокардіографів, апаратів УВЧ тощо), 9% із них потребували невідкладного ремонту.

Найчастіше виходять з ладу так звані «нестаціонарні» електрокардіографи, якими користуються дільничі та лікарі швидкої допомоги. Постійне транспортування приладу з часом згубно впливає на його точність, а найменша похибка у роботі може призвести до «неправильної» кардіограми. Неточними також виявивилися: кожен сьомий з числа перевірених апаратів ультразвукової діагностики, від яких, зазвичай, напряму залежать призначення лікаря, та 15% приладів для проведення фізіотерапевтичних процедур, які у невідрегульованому стані можливо й не завдадуть шкоди хворому, але й жодної користі від таких процедур не буде.

На жаль, далеко не кожен заклад охорони здоров’я може похвалитися новим сучасним обладнанням, а те, що експлуатується впродовж багатьох років, вимагає періодичного ремонту. Тож якщо неполадки помітили своєчасно, їх можна відразу ж усунути. Втім, тривожить те, що частина медичних установ і не прагне зайвий раз переконатися, наскільки точно працює їхня апаратура, а навпаки усіляко ухиляється від повірки, подає до органів Держспоживстандарту недостовірні дані про кількість медичного обладнання та засобів вимірювальної техніки, які перебувають у них в експлуатації. Метрологи медичних установне не завжди поінформовані щодо вимог чинного законодавства у цьому напрямку, та й не дивно, адже ці функції дуже часто безоплатно виконують медсестри чи завгоспи, які не мають відповідної кваліфікації і ніколи не проходили спеціальних навчань.

Кошти на повірку Міністерство охорони здоров’я виділяє, але їх, як правило, не вистачає. Що ж стосується дільничих лікарень, то вони донедана перебували на балансі сільських та селищних рад і повністю залежали від їхніх видатків. Тож і виходить, що інколи паціент витрачає на лікування останні гроші, але йому можуть поставити невірний діагноз лише через те, що вчасно не повірили чи не провели контроль вихідних параметрів медичної техніки.

Так з початку року фахівцями ДП «Полтавастандартметрологія» проведено 14 перевірок щодо забезпечення єдності вимірювань у сфері охорони здоров’я, у ході 10 з них були виявлені порушення.

Зокрема, не включили усе наявне в експлуатації обладнання до переліку засобів вимірювальної техніки, які підлягають повірці в Гребінківській лінійній санітарно-епідеміологічній станції Південної залізниці, Опішнянській районній лікарні Зіньківського району, Карлівській центральній районній лікарні та ТОВ «Медикус».

В чотирьох лікувальних закладах користувалися обладнанням, яке не пройшло обов’язкову перевірку на точність.

Наприклад, в Опішнянській районній лікарні Зіньківського району використовували відразу 8 одиниць неповірених засобів вимірювальної техніки (2 термометри, 2 гігрометри, електрокардіограф, ваги напольні, ваги дитячі та апарат для вимірювання тиску). Крім того, в клініко-діагностичній лабораторії не було термометра для контролю температурного режиму в холодильній установці.

В першій міській клінічній лікарні Полтави користувалися дев’ятьма неповіреними засобами вимірювальної техніки (апаратом Кардіо плюс, 6-ма апаратами для вимірювання тиску та 2-ма термометрами).

Не всі засоби вимірювальної техніки пройшли повірку і в Карлівській центральній районній лікарні та дитячій міській клінічній лікарні Полтави. До того ж, в останній не вівся контроль вихідних параметрів медичного обладнання трьох дефібріляторів – апаратів для стимуляції серцевого м’яза.

В Решетилівській центральній районній лікарні та першій міській лікарні Полтави на момент перевірки не вівся щомісячний контроль автоклавів бактеріологічним методом.

За результатами перевірок керівникам вищезгаданих закладів видані приписи про усунення виявлених порушень. Використання неповірених засобів вимірювальної техніки заборонено, п’ятьох посадових осіб притягнено до адміністративної відповідальності.

На разі, виявлені недоліки усунено, втім, з року в рік ця проблема не втрачає актуальності: на повірці намагаються економити, хоча факти свідчать, що така «економія» виходить медичному закладу «боком».

Що стосується комерційних медичних закладів, то порівняно з минулими роками, вони стали приділяти повірці та контролю вихідних параметрів більше уваги. Проте, кількість комерційних діагностичних центрів та клінік постійно збільшується, тому своєчасно охопити їх перевірками доволі складно, а добросовісно дбають про точність своєї апаратури далеко не всі. Тож клієнт, який платить за діагностику «кровно зароблені», має повне право вимагати підтвердження, що обладнання, за допомогою, якого його обстежують – повірене.

Також з початку року фахівці ДП «Полтавастандартметрологія» атестували 7 та взяли участь в атестації 37 лабораторій, які діють на території області. Цей процес передбачає перевірку наявності нормативної документації, відповідного повіреного обладнання, реактивів, достатнього рівня кваліфікації персоналу, який перевіряють шляхом визначення показників шифрованих проб. Згідно із чинним законодавством, усі діючі лабораторії проходять атестацію раз у три роки, інакше заклад просто не має права приступити до проведення тих, чи інших випробувань.

 До речі, відремонтувати медичне обладнання, якщо воно все ж таки вийшло з ладу, теж доволі проблематично, адже необхідних запчастин катастрофічно бракує, до того ж, комерційні фірми, які надають такі послуги, нерідко користуються технічною безпорадністю медичного персоналу, який робить висновок про справність апарата по «блиманню лампочки», а при повірці виявляється, що прилад показує не точні дані, або працює не з тією потужністю, яка потрібна для проведення фізіотерапевтичної процедури. Інколи ремонт медичної апаратури довіряють приватним підприємцям, які взагалі не мають відповідної кваліфікації. Отже, доцільно було б поєднувати його з послідуючою повіркою, тоді, принаймні, була б гарантія, що гроші не витрачено «на вітер».

І насамкінець, якщо медичний заклад дійсно зацікавлений якнайякісніше обслугувати клієнта, а не просто пустити йому «пил в очі», добре на цьому заробивши, він ніколи не упустить можливості зайвий раз переконатися в точності показників своєї діагностичної та лікувальної медичної техніки. Адже діагноз не можна поставити «приблизно».