10 жовтня – День стандартизації та метрології

Сьогодні, 10 жовтня, в Україні традиційно відзначають День стандартизації та метрології. І хоча для багатьох пересічних громадян ці два слова асоціюються лише з сухими термінами, уявити сучасне життя без дотримання стандартів та точності вимірювань практично неможливо. Від розвитку цих напрямків напряму залежить розвиток різних галузей, як-то наука, промисловість, освіта, охорона здоров’я і таке інше.



Сьогодні в ДП «Полтавастандартметрологія» відбулася прес-конференція, на якій йшлося про роботу підприємства за 9 місяців поточного року та ситуацію, що склалася на споживчому ринку.
.
А розпочалася вона з урочистого підписання угоди між ДП «Полтавастандартметрологія» та Полтавською державною аграрною академією про навчання студентів цього ВУЗу на базі підприємства, яке має потужний лабораторний комплекс. Подібну угоду планується підписати і з Полтавським університетом економіки та торгівлі.

Відкрив прес-конференцію генеральний директор ДП «Полтавастандартметрологія» Віктор Мирунко, який розповів присутнім, що донедавна ефективним засобом впливу на виробників та надавачів послуг був державний нагляд за дотриманням стандартів, норм і правил суб’єктами господарювання області, який здійснювали держінспектори державного підприємства «Полтавастандартметрологія». Але спершу, із набуттям чинності Закону України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності» державні інспектори зіткнулися з необхідністю попереджувати суб'єкт господарювання про проведення перевірки за 10 днів до її початку, а згодом і такий державний нагляд було відмінено. З 5 липня 2011року з набуттям чинності Закону України «Про державний ринковий нагляд і контроль нехарчової продукції» скасовано дію Декрету Кабінету Міністрів України від 8 квітня 1993 року №30-93 «Про державний нагляд за додержанням стандартів, норм і правил та відповідальність за їх порушення», тим самим усі перевірки з державного нагляду нині призупинені.

Разом з тим, становище на вітчизняному споживчому ринку постійно погіршується. Результати державного нагляду, проведеного у першому півріччі поточного року свідчать, що незважаючи на те, що суб’єкти господарювання мали 10 днів, аби підготуватися до перевірки, на 73-х підприємствах, з числа 105-ти перевірених, були виявлені ті, чи інші порушення, що становить 70%. від загальної кількості. Що стосується виробників харчової продукції, то 83% із них порушували вимоги чинних стандартів.

Загалом за результатами перевірок за 6 місяців поточного року видано 73 приписи, заборонено реалізацію 57 нестандартних партій продукції та видано 48 приписів про заборону реалізації всієї продукції. Застосовано штрафні санкції на загальну суму понад 44 з половиною тисячі гривень, 41 посадову особу притягнено до адміністративної відповідальності.

Зокрема, держінспектори перевірили понад 3 тисячі тонн м’ясопродуктів, з них вимогам стандартів не відповідала третина. З близько 2-х тонн хлібобулочних виробів 40% не відповідали вимогам нормативних документів. Невідповідне маркування чи фізико-хімічні показники були характерними для 30% з 6-и тонн перевірених круп, забраковано 20% перевірених риби та рибних продуктів та більше тонни з 8-ми з половиною перевірених тонн олії.

Не відповідали вимогам стандартів 14% з 46-ти з половиною тонн перевірених молокопродуктів. Зокрема, кожен 10-й досліджений у Випробувальному центрі зразок містив рослинний жир.

Найбільш небезпечною традиційно залишається продукція, яка продається на вагу (масло, напівфабрикати, фарш тощо). Вона реалізовується без відповідного маркування, а те, що продавець написав від руки на клаптику паперу, дуже часто не відповідає дійсності й перевірити чия саме продукція продається практично неможливо.

Проте, навіть, коли виробник відомий, сьогодні це не дає жодних гарантій, що перед Вами якісний продукт, адже суб’єктів господарської діяльності ніхто не контролює. Декларація виробника щодо якості продукції, якщо він таку надає, практично ні чим не підтверджується, а перелік продукції, яка підлягає обов’язковій сертифікації, скорочено до мінімуму.

Про те, що продукцію потрібно контролювати лише за параметрами безпеки і аж ніяк не за якісними показниками, постійно чуємо й від експертів із Заходу. Мовляв, нехай споживачі самі визначаються, який товар кращий і обирають в залежності від вмісту свого гаманця. Враховуючи українську ментальність, пропозиція ця звучить абсолютно безглуздо, адже висока ціна у нас далеко не завжди гарантує належну якість, а безкарність та неконтрольованість призводять лише до того, що поганою якістю грішать всі і обирати споживачеві просто ні з чого.

Як наслідок, ринок перенасичений фальсифікованими та неякісними, а часто відверто небезпечними для життя та здоров’я товарами. Створено «тепличні» умови для бракоробів та різного роду ділків. До речі, фальсифікатом, згідно чинного законодавства, вважається лише підробка під вже існуючу торгівельну марку, якщо ж це просто товар невідомого походження, який не відповідає вимогам стандартів, то й фальсифікатом його з повним правом не назвеш.

Практично зведений нанівець і контроль за якістю питної води. В минулому році було скасовано дію міждержавного стандарту ГОСТ 2874-82 «Вода питьевая. Гигиенические требования и контроль за качеством» в частині гігієнічних вимог. Нині питна вода має відповідати Державним санітарним нормам та правилам «Гігієнічні вимоги до води питної, призначеної для споживання людиною». Це призвело до відміни державного нагляду за якістю питної води, який здійснювали фахівці структурних підрозділів Держспоживстандарту України. Відтепер його повністю покладено на санепідемстанції. Та потужності лабораторій районних СЕС не дозволяють їм контролювати питну воду не лише за 52 –ма показниками ДержСанПІНу, а нерідко, навіть за 28-а ГОСТівськими показниками. На теренах Полтавщини технічна можливість провести повний спектр випробувань є лише у Науково-дослідного випробувального центру харчової продукції державного підприємства «Полтавастандартметрологія».

Та оскільки державний нагляд за якістю питної води відмінено, зацікавлені громадяни змушені самі вишукувати 338 гривень, щоб привезти свою воду на дослідження до Випробувального центру ДП «Полтавастандартметрологія». Слід відзначити, що практично всі із привезених зразків не відповідали вимогам стандартів. Найчастіше випробування показували завищений вміст заліза, хлоридів та невідповідні органолептичні показники. Навіть у полтавців, до осель яких вода постачається з глибинних артезіанських свердловин, вона забруднена через іржаві засмічені трубопроводи.

Проблемних питань пов’язаних із якістю продуктів, які ми споживаємо, сьогодні багато, як ніколи. Зокрема, викликає стурбованість той факт, що нещодавно у зерні пшениці одного з підприємств області було виявлене значне перевищення гранично допустимого вмісту пестицидів. Протягом останніх років спостерігається масове зростання до граничних рівнів залишкових кількостей пестицидів у сільськогосподарських культурах. Тривожить, що пестициди виявлено навіть в сільгоспкультурах вирощених на полях, які оброблялись хімікатами рік тому, а то й раніше, хоча важається, що період напіврозпаду цих речовин відносно нетривалий (лонтрелу лише 70 днів). В результаті неконтрольованого накопичення пестицидів та їх метаболітів у грунті та воді, вони вступають між собою у непередбачувані реакції та утворюють невідомі науці, більш ядовиті сполуки.

Контроль за вмістом пестицидів у грунті та питній воді ще з радянських часів покладено на лабораторії центрів охорони родючості грунтів, державних інспекцій станцій грунтів та санепідемстанцій. Наприклад, на Полтавщині подібних лабораторій 10, усі вони проводять визначення вмісту пестицидів в грунтах методом тонкошарової хроматографії за методиками, розробленими ще у 70-80 роках, з того часу з’явилися сотні нових видів пестицидів, а вищезгаданий метод має похибку 40-90% в залежності від виду дослідженої речовини! Крім того, лабораторії не забезпечені усіма необхідними стандартними зразками цих речовин. Отже, вони не мають ні методичної, ні технічної, ні фінансової можливості проводити дослідження на вміст пестицидів у грунтах та воді. Випробувальний центр ДП «Полтавастандартметрологія» єдиний в області має можливість визначати 52 види пестицидів у сільськогосподарській продукції та продовольчій сировині, але у нього немає повноважень проводити подібні дослідження.

Нині майже всі продукти харчування виготовляються із застосуванням харчових добавок. За підрахунками науковців, діти, які ще не досягли п’ятирічного віку, вже отримують разом із морозивом, дешевими сосисками, сухими сніданками та іншими продуктами близько 4 кілограмів синтетичних харчових добавок!

На Полтавщині лише Випробувальний центр ДП «Полтавастандартметрологія» має можливість визначати вміст хімічних добавок в продуктах харчування, необхідність проведення подібного контролю очевидна.

У багатьох країнах світу існує практика створення магазинів чи окремих відділів при них, які торгують екологічно чистою продукцією. Звичайно ж, вона коштує дорожче, але незважаючи на це, бажаючих придбати такий товар багато. В Україні не відпрацьовані ні відповідні нормативні документи, ні схема контролю за виробниками органічної продукції, не ведеться популяризація її серед населення.

Також Віктор Мирунко ознайомив присутніх із результатами останніх контрольних закупок молокопродуктів, проведених днями. Порадувало, що  серед продукції 10-ти виробників області, рослинний жир виявлений лише у маслі Решетилівського маслозаводу.

На закінчення свого виступу Віктор Мирунко запевнив, що підприємство й надалі буде проводити контрольні закупки з метою моніторингу ситуації на споживчому ринку та донесення до споживачів правдивої інформації про продукцію, яка надходить у торгівельну мережу, а також планує тісно співпрацювати з торгівельними закладами області та проводити дослідження різних видів продукції на замовлення, тих, хто хоче, щоб закуплені ним товари, були дійсно якісними.

Крім того, перед присутніми виступила заступник генерального директора ДП «Полтавастандартметрологія» з питань стандартизації та сертифікації Наталія Ткаченко, яка, зокрема, розповіла, що викликає велике занепокоєння той факт, що технічних регламентів на харчову продукцію, на відповідність яким її зараз має перевіряти новостворена інспекція з ринкового нагляду, поки що не розроблено.

Заступник генерального директора з питань метрології Віктор Подорожний розповів журналістам про ситуацію, що склалася з повіркою побутових лічильників та медичного обладнання.

Організатори прес-конференції відповіли на запитання журналістів.