Долари і євро – поза законом

Українці відтепер не можуть брати кредити в іноземній валюті, лише в національній – гривні. Народні депутати врахували поправки Президента та ухвалили відповідний закон. Економісти ж говорять: це рішення прийняте пост-фактум, на практиці ж людям у наданні кредитів в іноземній валюті банки почали відмовляти самостійно.

Заборона видачі кредитів в іноземній валюті – рішення, певні економісти, прийняте постфактум. Через кредитний бум у 2007-2008 роках половина кредитів була іпотечними, 80% із них – в іноземній валюті, переважно – в доларах США. Тож потроху банки почати самостійно відмовляти у наданні кредитів в іноземній валюті.

Світлана Прасолова, кандидат екон. наук, доцент кафедри грошового обігу і кредиту ПУЕТ: "Якщо людина брала кредит в іноземній валюті, то банк зобов'язувався створити резерв, тобто, в наяності у банку мала бути вся сума, на яку брав позичальник кредит. А вона береться із витрат банківських установ. Це невигідно, тому банки почали відмовляти у наданні кредитів у іноземній валюті".

Окрім цього, продовжує Світлана Прасолова, є ще ряд суперечливих моментів у валютному законодавстві і Конституції, оскільки саме гривня визнана єдиним платіжним засобом на території нашої держави. Окрім цього, таке рішення – підтвердження практики інших країн, де кредити видають виключно у національній валюті. Для самих же позичальників, тобто, тих, хто бере кредит, – ситуація «палиця з двох кінців».

Світлана Прасолова, кандидат екон. наук, доцент кафедри грошового обігу і кредиту ПУЕТ : "Багато хто із людей не знає, що відсоткові ставки по іноземні валюті майже вдвічі менші у порівнянні із гривнею, втім, тут ситуація в іншому – ризики. По відновленню до гривні вони закладені у ставці, якщо ж говорити про валюту – все покладається на плечі позичальника, тобто, будь-яке зростання чи падіння валюти по відношенню до гривні".

Втім, поруч із цим немає позиції вийнятків. Наприклад, що робити людині, якщо кредит їй потрібен в іноземній валюті для використання за кордоном(н-д, навчання чи лікування) – законодавчо це ніяким чином не прописано.