12 листопада виповнюється рівно рік, як Олександр Мамай отримав повноваження міського голови. Значна ця дата чи ні – хтозна, але певні підсумки діяльності вже можна підбити. Про результати за рік ми поспілкувалися особисто з очільником Полтави.
– Олександре Федоровичу, підсумовуючи результати річної роботи, Ви, напевне, вже можете дати собі оцінку?
– Так, озираючись на рік, я вважаю, що рік роботи не пройшов даремно. Звичайно, про це судити не мені. Але праця велася постійно. Зізнаюся: було важко з самого початку увійти в курс зовсім не знайомих мені справ, зрозуміти що до чого та як далі рухатися. На це пішов якийсь час. Але вже сьогодні я повністю в курсі всіх справ міста й маю вже певні результати за плечима.
Ми, тобто я й моя команда, не оминули увагою жодну зі сфер і намагалися дати новий поштовх до розвитку й освіті, й медицині, й житлово-комунальному господарству з транспортом включно, і спорту.
КОМП’ЮТЕРИЗАЦІЯ ШКІЛ І РЕАБІЛІТАЦІЯ ДІТЕЙ-ІНВАЛІДІВ
– Почнемо, мабуть, з освіти, бо все починається з неї…
Це й справді так. Розуміючи значення галузі, разом із моїм заступником з гуманітарних питань я особисто проінспектував усі полтавські школи. Вивчали потреби шкіл, їхні проблеми й здобутки. Як наслідок – на початку цього року абсолютно кожна школа в місті отримала від міської влади по комп’ютерному класу та необхідне технічне обладнання. Загалом полтавські школи від міського голови отримали 356 комп’ютерів, 15 багатофункціональних пристроїв, 81 мультимедійний проектор для навчання, 86 класних дошок. А ЗНЗ №12, що в селищі Вороніно, та №24, що в Яківцях, – ще й шкільні автобуси, щоб підвозити дітей із віддалених районів міста до шкіл. Замінили вікна у 4 школах та придбали парти й стільці з регулюванням висоти в 16 ЗНЗ. На 60 тисяч гривень закупили школі №39 обладнання для сенсорної кімнати (спеціального приміщення, де дитина чи дорослий, перебуваючи в безпечній, комфортній атмосфері, наповненій різними стимулами, самостійно або за допомогою фахівця вивчає навколишнє середовище. Сенсорна кімната є потужним інструментом для нормалізації психічного стану у здорових і хворих людей, розширения і розвитку світогляду, пізнавального розвитку, проведення психологічних консультацій).
А СШ №40 та ДНЗ №77 отримали довгоочікуваний подарунок від міської влади – сучасне медичне обладнання для лікування та профілактики вад зору.
Також варто зауважити, що влітку в таборах, підпорядкованих міськвиконкому, – «Олімпійські надії» (с. Верхоли Полтавського району) та «Супутник» (с. Михайлівка Диканського району) оздоровилися 1394 дітей. Я особисто відвідував відкриття кожної зміни. Не зміг я проїхати без подарунків і повз дитячих таборів «Сонячний», що знаходиться поруч із «Супутником», «Орлятко», що в Нових Санжарах та «Молода гвардія», що в селі Зінці, адже там теж відпочивали багато полтавський дітей. І кожна дитина, яка оздоровлювалася цього літа в приміських таборах, з’їздила до Харківського аквапарку.
Упевнений, що за останні два роки, майже всі школярі Полтави відвідали з екскурсіями Харків та Київ – у винагороду за успішне навчання та творчі здобутки.
Важливо, що в місті з’явилася перша інклюзивна школа, де відтепер мають можливість навчатися діти з особливими потребами. Для їх зручності в школі обладнали пандус. У планах – облаштувати в школі ліфт та ще один пандус. Важливим моментом є й те, що діток-інвалідів підвозять до школи й зі школи додому спеціальні автобуси.
Отримала розвиток і спеціалізована школа № 29 з поглибленим вивченням англійської мови, учні якої є активними учасниками міжнародних програм «Відкритий світ» і «FLEX», – сучасний лінгафонний кабінет. Це спеціальна аудиторія, обладнана комплексом звукотехнічної, проекційної і кінопроекційної апаратури, що дозволяє аудіовізуальним методом створювати оптимальні умови для самостійної роботи учнів з метою опанування навиків усної нерідної мови.
Ми думаємо не лише про учнів, а й про вчителів. Сім з них цього року безкоштовно отримали квартири. Я особисто ознайомився із біографіями цих педагогів і перейнявся їхніми проблемами. Сумно й несправедливо, коли люди, які навчають і виховують усе життя наших дітей, самі живуть у жахливих умовах у гуртожитках. За їхню невтомну й тяжку працю тепер вони отримали однокімнатні квартири.
– Що нового за цей рік сталося у сфері медицини?
– Цього року міські лікарні від влади отримали 9 операційних столів, 4 стоматологічні установки та інше необхідне обладнання. Ще кілька лікарень отримали операційне обладнання від приватних підприємців, які співпрацюють із міською владою, а поліклініка №3 для дорослого населення 1-ої міської клінічної лікарні – діагностичну лабораторію.
Кілька змін відбулося і в так званій соціальній медицині. Цього літа нам вдалося оздоровити на морі понад п’ятсот дітей-інвалідів міста. На це пішло майже 600 тисяч гривень. Я упевнений, що жоден із цих діток ніколи в житті не бачив не лише моря, а й не міг нормально поспілкуватися з однолітками. Тому на таку оздоровчу реабілітацію коштів не жалкую.
З самого початку роботи я звернув увагу на міський центр реабілітації дітей-інвалідів. Його раніше вже хотіли просто закривати. Ми робимо ремонт приміщення центру, забезпечуємо матеріальну, технічну та кадрову базу закладу. Ми запровадили оздоровчі терапії для діток – спілкування з конями, дельфінами тощо. Одним словом, зараз робимо все можливе, аби центр реабілітації відновити. Діти повинні відвідувати його, адаптуватися там до життя, лікуватися, спілкуватися з іншими, а не згасати морально й фізично вдома на самоті.
НОВА ТЕХНІКА ДЛЯ ШРБУ, КАПІТАЛЬНЕ ОНОВЛЕННЯ ДОРІГ ТА ПАНДУСИ
– Благоустрій міста за всіх мерів викликав нарікання. Вічна тема …
– Цього року з міського бюджету ми виділили 1 мільйон 200 тисяч гривень на спилювання аварійних дерев, що майже у два рази більше, ніж торік. Адже чимало дерев старіють, хворіють і стають небезпечними для життя полтавців.
Також цією весни працівники КП «Декоративні культури» прикрасили клумби міста майже 122 тисячами квітів. Серед них однієї тільки петунії – 10 кольорів і відтінків. Озеленили місто понад 687 одиницями дерев та кущів. Також навесні місто уквітчали майже 12 тисячами квітів у системі вертикального озеленення міста.
Була затримка в роботі міських фонтанів через величезні борги минулих років, що становили понад 600 тисяч. Але ми цю проблему владнали й фонтани радували полтавців на вихідних.
Варто сказати й про те, що цього року міська влада розпочала активно відновлювати та облаштовувати Дендропарк, аби полтавці та гості міста змогли насолоджуватися цією пам’яткою садово-паркового мистецтва. Зараз там облаштовані чудові бесідки для відпочинку, почищені й зарибнені ставки, знищений сухостій і бур’яни. За все це я дуже вдячний секретарю Полтавської міської ради та моїй правій руці Оксані Деркач. Вона живе Дендропарком, його відновленням і розвитком. Для неї цей парк – як дитина, про яку Оксана Антонівна невтомно піклується.
Увесь теплий період року активно ремонтувалися аварійні дахи житлових будинків та під’їзди – зроблено 24 та 16 одиниць відповідно.
Також, гадаю, всі звернули увагу, що взимку прибиральна техніка постійно чистила дороги, тому з цим теж не було проблем.
– Переходячи до теми доріг, хотілося б дізнатися, які вулиці були відремонтовані цього року?
– Проблема доріг для мене – не лише як міського голови, а й як власника авто – є однією з головних. Адже теж, як і всі інші водії, лаюся, коли колесом потрапляю у яму. Тому мені не байдужа доля полтавських доріг.
Я вирішив, що поступова капітальна заміна дорожнього покриття буде ефективнішим кроком, аніж ямковий ремонт. Тому ми намагалися повністю замінювати дорожнє покриття на найбільш пошкоджених вулицях. Для цього в міському бюджеті було закладено більше 21 мільйона гривень. Почали з найпроблемніших перехресть та вулиць. Тож на сьогоднішній день суттєво поліпшилося дорожнє обличчя мікрорайонів Огнівка, Сади-2 та Сади-3. Повністю замінили покриття та ще й прибрали колійність на шляхопроводі, що зазнає постійного транспортного навантаження, – мосту, що поєднує мікрорайони Половки та Браїлки. Відремонтували вулиці поблизу заводу ГРЛ та в мікрорайоні Алмазний, вулиці Південна, Жовтнева, Лялі Убийвовк, В. Тирнівська. Капітально оновлена вулиця Красіна, перехрестя вулиць Сінної та Жовтневої, перехрестя вулиць Огнівської, Нікітченка та Красіна, проїзд до Павленківського парку в районі «ПриватБанку», Театральна площа. Залатані ями 11 міждворових проїздів.
А також цього року КП «ПП ШРБУ» обладнало 69 пандусів на перехрестях та зупинках громадського транспорту.
Додам, що за цей рік міська влада повністю відремонтувала асфальтний завод і запустила його в роботу, створивши тим самим понад 100 робочих місць для полтавців і надходження податків – до міського бюджету. Також ми добилися повернення боргу з банку «Надра» у сумі понад 2 мільйони гривень. Зокрема, завдяки й цим коштам міська влада закупила для шляхового ремонтно-експлуатаційного управління нову дорожню техніку.
НОВИЙ ГРОМАДСЬКИЙ ТРАНСПОРТ І КОМУНАЛІЗАЦІЯ РИНКІВ
– Говорячи про техніку, перейдемо до транспортних питань. Про появу в місті 10 нових тролейбусів знають усі…
– Так. Цього року ми придбали 10 нових сучасних тролейбусів «Богдан», які вже курсують кільцевим маршрутом. Цей крок – не лише внесок у розвиток транспортної галузі міста, а й намагання хоч якось вирішити проблему забрудненості повітря шкідливими викидами. Ну і, звичайно ж, це є певною допомогою для пільгових категорій населення міста, малозабезпечених громадян та студентів, які тепер мають змогу їздити на нових тролейбусах всього за 1 гривню.
– Олександре Федоровичу, чи варто вважати комуналізацію ринків досягненням нинішньої влади?
– Позитивним і потрібним кроком – це точно. Адже переведення ринків до комунальної власності міста – це додаткові надходження до міського бюджету. Все, що є у міста, — повинно давати користь місцевій громаді. Тож вважаю ці дії – на благо полтавській спільноті. І тому до комунальної власності невдовзі перейдуть і міські транспортні стоянки.
Лише за 7 місяців роботи КП «Полтава-сервіс», що опікується комунальним майном, додатково перерахувало до міського бюджету більше 3 мільйонів гривень. Ці кошти дозволили нам придбати дороговартісний професійний водний пилесос для басейну «Дельфін», нові комп’ютери для шкіл, автомобілі «ГАЗель» для виробничих потреб КП «Декоративні культури» та ще багато іншого для потреб міста.
Пишаюся і тим, що місту вдалося нарешті відвоювати будівлю колишнього кадетського корпусу.
– Нещодавно також відкрили відремонтований басейн «Дельфін»…
– Так. Цю зміну віднесемо до сфери спорту. Минулого місяця відкрили першу чергу оновленого міського басейну. За кошти міського бюджету та спонсорські гроші відремонтовано велику ванну басейну, роздягальні, душові, реконструйовані глядацькі трибуни та накриття над ними, зроблено капітальний ремонт системи енергозабезпечення, водовідведення з басейну з подальшою очисткою та циркуляцією, встановлено сучасну автоматичну систему для дезинфекції води, відремонтовано медичний кабінет тощо.
Зараз басейн «Дельфін» розрахований на 350 дітей, а ходять на заняття туди майже 500. Бажаючих же займатися плаванням – більше 700. Я вважаю, що на сьогодні в місті не достатньо басейнів, є потреба у більшій їх кількості. Тому я планую збудувати в Полтаві ще один великий басейн для відвідування полтавців.
Приємно, що в міських дитячих Спартакіадах, які проводяться раз на півроку, беруть участь дедалі більше дітей. Залучення молоді до спорту – теж одне із завдань міської влади, з яким, вражаю, ми справляємося непогано. Зі мною погодяться усі: нехай краще діти конкурують у спорті, а не на вулиці.
Я лише побіжно перерахував деякі справи нової влади. Багато чи мало зроблено міським головою за рік? Нехай відповідь на це питання дадуть полтавці, для яких я працюю.