З прийняттям за основу у першому читанні законопроекту про внесення змін до Закону України «Про захист суспільної моралі» в стінах парламенту серед депутатів, науковців, митців та представників громадськості почалась дискусія на тему «єдності та боротьби протилежностей».
Що стоїть за цим законом? Розвиток інформаційного простору чи введення цензури? Забезпечення морального здоров'я громадянина чи намагання тримати під контролем засоби впливу на свідомість особистості? Чи можна так категорично протиставляти ці речі одна одній, йшлося на парламентських слуханнях 9 листопада у Верховній Раді України.
Цікавим є те, що всі політичні сили зійшлись на одному - треба щось змінювати.
Прийняття цього закону зумовлено передусім зниженням рівня культури в суспільстві, і це стосується не тільки нашої держави, а також з метою недопущення деградації народів України. «Депопуляція та деморалізація, дитячий алкоголізм (за цим показником Україна на першому місці у світі) яких не знала наша держава раніше є наслідком свободи без відповідальності, яку сьогодні мають приватні ЗМІ та відсутністю загальнодержавної ідеології» зазначила в своєму виступі секретар Комітету Верховної Ради України з питань культури і духовності Вікторія ДЕМ'ЯНЧУК.
Важливість роботи по зміцненню загальнолюдських, гуманістичних цінностей полягає і в тому, що вона іде в умовах гострого протистояння «правильної» і нав'язаної масовою культурою ідеологій. Ідеологія масової культури, яка притаманна сьогоденню - ідеологія споживацького характеру, авторитету сили, ідеологія суспільства з сумнівним майбутнім. Її установки очевидні: у будь який спосіб прикрасити розпусту, зневіру у життя, прикрити його природну нелюдяність і несправедливість, нав'язати чужі стандарти життя і культури; всіма засобами очорнити доброту, спаплюжити суть таких цінностей як демократія, свобода, мирне співжиття і соціальний прогрес. Внаслідок цього такі споконвічні цінності, які притаманні українському народу, як добро, честь та справедливість відходять на другий план і вважаються долею слабких.
Сьогодні як ніколи гостро постало питання виходу із духовної кризи, що зростала протягом останніх 20 років. «Духовним чорнобилем» назвав сучасний стан суспільної моралі народний депутат Юрій МИРОШНИЧЕНКО.
Накопичення минулого не зникають безслідно. Вони дають про себе знати, проявляючись у свідомості людей, в їх діях та поведінці. Стиль життя неможливо змінити відразу, а здолати інерцію в мисленні ще важче. У цій справі необхідні енергійні зусилля. Довгий час нашому народу нав'язували західну модель масової культури. Через що було забуто, а в новому поколінні не виховано те, що завжди було притаманно нашому народу.
Коментуючи свою участь в парламентських слуханнях секретар обласної міжвідомчої комісії з питань захисту суспільної моралі в Полтавській області Олег КОРОБОВ зазначив: «Люди повинні постійно бачити і відчувати велику правду того що ми робимо. Треба так організувати нашу роботу, так скрупульозно дотримуватись законів і принципів гуманістичного співжиття, щоб у кожного громадянина з'явилась тверда віра в ці ідеали та цінності. Робота спрямована на зміцнення моральних принципів, розвиток особистості дає потрібні результати, коли вона ґрунтується на врахуванні інтересів соціальних груп в цілому та особистості зокрема. Наша держава - це конкретні люди, у них конкретні інтереси, свої радощі і драми, своє уявлення про життя, його справжні і вигадані цінності. Ми не можемо стояти осторонь коли негатив і хворобливе уявлення про життя входять в оселі наших громадян різними шляхами масової комунікації».