Технічні умови – погано це чи добре?

Нині дедалі більше споживачів перш ніж придбати той чи інший товар, почали уважно читати інформацію на етикетці. Гасло «Поінформований – значить озброєний» набуло неабиякої актуальності в часи, коли у покупця з’явилася можливість обирати, що йому більше до смаку і по кишені.

Тож як Ви вже помітили, на маркуванні кожного легально виготовленого товару є позначення стандарту, за яким його зроблено. Як правило, найчастіше читаємо абревіатури ДСТУ (державний стандарт України) або ТУ (технічні умови виробника), а також зустрічаємо позначку ГОСТ (міждержавні стандарти, які ще з радянських часів діють в країнах СНД).

На скільки продукція, виготовлена за ТУ, поступається тій, що відповідає державним стандартам? – таке запитання можна почути від багатьох громадян, адже до нього підштовхують численні публікації та телепрограми, в тому числі й просвітницькі, в яких споживачів переконують уникати продукції з подібною позначкою. На справді така постановка питання зараз абсолютно неправомірна, адже відповідно до чинного законодавства, вимоги, які висувають до продукції технічні умови, повинні бути не нижчими, ніж ті, що передбачені державними стандартами і неприпустимо вводити в ТУ положення, що призводять до зниження якості продукції або ускладнюють її ідентифікацію.

В чому ж тоді відмінність технічних умов від державних стандартів і навіщо вони взагалі потрібні? – запитаєте Ви. Відповідно до визначення наведеного у Законі України «Про стандартизацію», технічні умови – це документ, що встановлює технічні вимоги, яким повинні відповідати продукція, процеси чи послуги. Технічні умови можуть бути стандартом, частиною стандарту або окремим документом. ТУ розробляє сам виробник, у випадку якщо на певний новий вид продукції взагалі не існує державних стандартів, або ж якщо йому потрібно розширити асортимент продукції, запровадити новітні розробки, вдосконалити технологічний процес, упаковку і таке інше. При цьому розробник технічних умов орієнтується на особливості свого виробництва й виходить з вигідних йому умов.

 Наприклад, якщо державний стандарт на морозиво передбачає додавання до нього горіхів, шоколаду, ваніліну та інших добавок не заборонених Мінздравом, то конкретний виробник може розробити технічні умови, якими передбачить додавання у свою продукцію таких поки що нетрадиційних для цього виду продукції, але не заборонених інгредієнтів, як мак чи йогуртові культури, розробити для цукерок нетрадиційну упаковку, яка б дозволила прикрашати ними новорічну ялинку тощо.

Тому сперечатися про те, яка продукція краща: виготовлена за ТУ чи ДСТУ – недоречно, головне, щоб суб’єкт господарської діяльності чітко дотримувався вимог зазначених в нормативному документі і вказував достовірну інформацію на маркуванні.

Інша справа, що існують певні традиційні рецептури, до яких українські споживачі звикли десятиліттями, тож розробляти технічні умови на ковбасу вищого сорту «Докторську», чи «Московську» не дозволяється, тому що з іншими інгредієнтами це буде вже зовсім інший продукт, ніж очікує покупець, і подібне дублювання назви призведе до введення споживачів в оману.

Що стосується застосування різноманітних харчових добавок (стабілізаторів, барвників, підсолоджувачів) чи рослинних жирів, яких так хочеться уникнути, то чинне законодавство обмежує їх використання в окремих видах продукції, але їх наявність чи відсутність зовсім не залежить від позначки «ДСТУ» чи «ТУ». Наприклад, рослинний жир заборонено «класти» в масло, сметану та сир, барвники в продукти дитячого харчування. Та якщо це «продукт сирний», він однозначно зроблений із застосуванням рослинного жиру, а про склад солодощів можна довідатися з інформації на маркуванні, оскільки Мінздравом дозволений до використання чималий їх перелік.

Тож викликає занепокоєння те, що держава нині скасувала державний нагляд за дотриманням стандартів при виробництві, зберіганні та реалізації продукції, а механізмів, які б забезпечили йому гідну заміну, поки що не розроблено.

Слід знати, що інформація про ДСТУ та ГОСТ друкується в офіційних виданнях і з нею може ознайомитись і при потребі придбати кожен бажаючий, звернувшись до територіальних органів Держспоживстандарту України, зокрема, на Полтавщині до ДП «Полтавастандартметрологія». ДП «Полтавастандартметрологія» є офіційним розповсюджувачем завірених копій цих стандартів. А ось ТУ - це документ, котрий розроблений підприємством-виробником і є його майновою власністю, тож ознайомитися з ним можна лише з дозволу власника.

Технічні умови обов’язково підлягають державній реєстрації в територіальних органах центрального органу виконавчої влади з питань технічного регулювання відповідно до вимог ДСТУ 1.6:2004 «Національна стандартизація. Правила реєстрації нормативних документів».

Технічні умови та зміни до них, які не пройшли державної реєстрації, вважаються недійсними. Виробляти продукцію без посилання на відповідний нормативний документ, якому вона повинна відповідати, законодавством заборонено.

Постачати на ринок продукцію за технічними умовами іноземних фірм можна за умови приведення їх у відповідність до чинного законодавства та нормативних документів України, внесення необхідних змін та державної реєстрації.

Слід зазначити, що нормативні документи повинні використовуватися на стадіях розроблення, реалізації, експлуатації (використання), ремонту, зберігання, транспортування та утилізації продукції. У договорі на поставку продукції повинні зазначатися посилання на нормативні документи, що пройшли державну реєстрацію, за якими буде постачатися продукція.

Окрім державних та міждержавних стандартів та технічних умов розрізняють галузеві стандарти, які визнають у певній галузі та стандарти науково-технічних і інженерних товариств та спілок і внутрішні стандарти підприємств.

Якщо підприємству складно розробити власні нормативні документи, через брак досвіду, фахівці ДП «Полтавастандартметрологія» нададуть йому необхідну допомогу. Цьогоріч близько 3-х тисяч суб’єктів господарської діяльності та фізичних осіб звернулися до ДП «Полтавастандартметрологія» за консультаціями щодо розроблення технічних умов та інформації на маркуванні, адже 25-го листопада поточного року закінчується перехідний період коли ще можна було використовувати залишки старих етикеток, які не відповідають жорстким вимогам Технічного регламенту щодо маркування харчової продукції. Загалом з початку року зареєстровано понад 60 нових ТУ та затверджено 14 етикеток на нові види продукції.

До речі, з набуттям чинності зміни № 4 до ДСТУ 1.6:2004 «Національна стандартизація. Правила побудови, викладання, оформлення, погодження, прийняття та позначення технічних умов» державне підприємство «Полтавастандартметрологія» отримало право анулювати реєстрацію технічних умов у разі невиконання підприємством вимог щодо їх своєчасної актуалізації, тобто перевірки на відповідність новітнім змінам у законодавстві. Тож аби мимоволі не потрапити до числа порушників чинного законодавства, краще зайвий раз проконсультуватися у відділі стандартизації та наукової інформації за телефоном у Полтаві (0532) 58-43-38.