Із духовної столиці України Полтава потроху перетворюється на справжній базар

фото: poltava.pl.ua
Вся проблема – у павільйонах і кіосках, які офіційно називають малими архітектурними формами та які нині просто заполонили історичний центр міста. І одразу парадокс: і фахівці, і пересічні полтавці «проти», а кіоски продовжують рости, як гриби після дощу.

Микола Павлович називає себе аборигеном Полтави. Говорить: звик бачити місто таким із малечку, тож коли угледів нову будову на розі Жовтневої і Червоноармійської, був неприємно здивований.

Микола Павлович, мешканець м.Полтава: "Ну це ж просто неможливо, хіба можна таке робити?".

На щастя, продовжує чоловік, павільйон прибрали, йому, певен, тут не місце.

Підтримують чоловіка і опитані нами мешканці міста, які руками і ногами «за» історичну частину Полтави без кіоскних посягань, адже останнім часом у місті почали рясно з'являтися нові так звані малі архітектурні форми.

Бліци

– Чим їх менше – тим, мабуть, більше порядку

– Кіоски недоречні, оскільки є супермаркети, де можна централізовано скупитися, та і до того ж це порушує архітектуру і має неестетичний вигляд

– Взагалі не можна цього робити, це ж порушує весь ансамбль нашого старого міста, я проти

– Це не базар, там хай будують. А в центрі – це культурне місце, там відпочивати потрібно, а не пити, курити

– І так багато споруд, немає ні насаджень, нічого, зате кіоски наставляють

– Потрібно будувати нові пам'ятники, а кіосків і так багато

Більше того, багато кіосків встановлюється з порушенням елементарних правил безпеки. Так Заслужений будівельник України Борис Петтер інтернет-виданню «Полтавщина» прокоментував конкретно ситуацію із павільйоном на розі Червоноармійської і Жовтневої. Крім того, що вона стояла фактично на шляху фанатів до стадіону «Ворскла» і закривала перший поверх будинку, фахівець наголосив на певних порушеннях. За його словами, в даному випадку санітарний і пожежний проходи мають складати 8-12 метрів, а не два. Крім того, прямо на цьому місці проходять важливі підземні комунікації.

Відверто обурений іншим павільйоном архітектор Валерій Трегубов. Ця скляна споруда, певен фахівець, псує всю площу Луначарського, і до того ж, за його словами, порушує вимоги. На одній із сесій депутати минулої каденції ось цей Будинок фотографії включили до переліку об'єктів культурної спадщини як пам'ятку місцевого значення. І, згідно з чинними вимогами, до неї не можна добудовувати нічого на відстані 3-х висот пам'ятки.

Валерій Трегубов, архітектор: "Історичне середовище міста має бути якомога ретельніше збережене, подане полтавцям і туристам, як музейний експонат просто неба, і тому спорудження мафів (малих архітектурних форм) в центрі історичної частини міста заборонити".

Валерій Трегубов певен: крім того, що нові архітектурні форми не слід ставити, існуючі теж варто прибрати чи перенести у інше місце.

Валерій Трегубов, архітектор: "Я пропрацював 4 роки з Андрієм Матковським як його радник з питань архітектури і містобудування, і робив все, що від мене залежало, щоб вкласти йому в голову думку про те, що цього робити в історичній центральній частині міста ні в якому разі не можна. І при Матковському навіть був мораторій на розміщення малих архітектурних форм, павільйонів в центральній історичній частині міста. Це просто забороняли, навіть питання це не розглядали".

За коментарем стосовно наданих чи ненаданих дозволів на встановлення кіосків ми звернулися до управління з питань містобудування та архітектури, однак, вони направили нас до прес-служби міської ради. В останній нам надали офіційну відповідь наступного змісту:

з початку цього року міська влада не видає дозволів на розміщення малих архітектурних форм (в т.ч. павільйонів), оскільки цей порядок не затверджений на державному рівні. Виникає питання – а де ж дозвільні документи у павільйонів-самовольщиків і хто контролює ситуацію у місті?